pdf35

Ribogospod. nauka Ukr., 2023; 4(66): 3-16
DOI: https://doi.org/10.61976/fsu2023.04.003
UDC [595.384.12:591.1]:551.463

Залежність лінійного зростання та виживання личинок субтропiчної прiсноводної креветки (Мacrobrachium nipponense Dе Haan, 1849) від температури і солоності

П. В. Шекк, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Одеський державний екологічний університет, м. Одеса
М. І. Бургаз, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Одеський державний екологічний університет, м. Одеса
Ю. О. Астафуров, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Одеський державний екологічний університет, м. Одеса

Мета. Дослідження особливостей росту та виживання личинок M. nipponense в залежності від температури і солоності водного середовища в процесі вирощування.

Методика. Експериментальні дослідження проводились в акваріальній кафедри водних біоресурсів та аквакультури Одеського державного екологічного університету в 2020–2021 рр. Плідників креветки Macrobrachium nipponense (Dе Haan, 1849) виловлювали у пониззі ріки Днicтер і розміщували в УЗВ об’ємом 0,8 м3. Личинок розсаджували у окремих акваріумах, в яких автоматично підтримувався заданий температурний режим.

У першій серії експериментів в прісній воді досліджували вплив на ріст личинок креветки (від 1 стадії до стадії Рl) температури води в діапазонах 20–22, 22–24, 24–26 і 28–31°С. Вирощування у воді солоністю 5, 7, 12‰ проводили при температурі 20–22, 22–24, 28–31°С. Щоденно під бінокуляром (МБС-10) за допомогою окуляр-мікрометра вимірювали 10 екз. личинок креветки. Визначали стадію розвитку личинок, відсоток виживання.

Солоність води визначали за допомогою рефрактометра «ATAGO–100», для визначення вмісту кисню у воді використовували термооксиметр «Ажа–101М». Статистичну обробку даних проводили за допомогою програми «Microsoft Excel 2013».

Результати. Встановлено, що при температурі 24–26°С у креветки M. nipponense тривалість переходу від однієї стадії личинкового розвитку до іншої збільшується у міру зростання і формування личинок. Якщо на перших стадіях (1–3) він триває 4–5 діб, то на більш пізніх — від 6 до 9 діб.

Висока температура стимулює зростання личинок та прискорює їхній розвиток. В прісній воді при температурі 29–31°С довжина постличинок (Рl) за 28 діб вирощування досягла 6,69±1,15 мм. Вирощування в умовах високої температури привело до значної розбіжності розмірів личинок (від 4,4 до 8,6 мм, CV — 25,27).

При нижчих температурах (25–27, 22–24 та 20–22°С) середні розміри постличинок креветки були меншими (5,83±0,78; 4,56±0,15; 4,43±0,15), а відсоток виживання збільшився (46, 49 та 54% відповідно).

Виживання личинок знаходиться у зворотній залежності від температури r = –0,89. Мінімальним (32%) воно було при температурі 29–31°С. Чим вище температура вирощування, тим меншим був вихід постличинок.

Солоність води, як і температура, помітно впливає на ріст, виживання і однорідність за розміром постличинок. У воді солоністю 5‰ максимальної довжини (6,56±0,15 мм) постличинки досягали при температурі 29–31°С. При температурі (20–22 і 22–24°С) розмір постличинок достовірно не розрізнялися між собою. Максимальне виживання постличинок (52%) відмічено при температурі 22–24°С. Незалежно від температури води, солоність 5‰ забезпечує високу однорідність личинок за розміром (CV — 6,11–9,09).

При солоності 7‰ максимальної довжини постличинки досягли при температурі 29–31°С, а найбільший вихід передличинок (34%) відмічався при температурі 20–22°С. Розміри личинок та їх виживання при інших температурних режимах вирощування достовірно не розрізнялись (Р<95). Солоність 7‰ також забезпечувала однорідність розмірів постличинок (CV — 6,12–8,97).

При солоності 12‰ висока температура води стимулювала ріст личинок при відносній однорідності їх лінійних розмірів, але в усіх варіантах експерименту вихід постличинок був дуже низьким (4–9%).

Наукова новизна. Вперше представлені експериментальні дані щодо росту та виживання личинок креветки M. nipponense в залежності від температури і солоності. Встановлено вплив солоності середовища на однорідність личинок за розміром.

Практична значимість. Отримані результати можуть бути використані для розробки та удосконалення методів штучного відтворення та вирощування креветки M. nipponense в контрольованих умовах в установках із замкненим циклом водопостачання (УЗВ).

Ключові слова: креветка Macrobranchіum nipponense, вирощування, личинки, постличинки, лінійний ріст, виживання, температура, солоність, однорідність за розміром.

ЛІТЕРАТУРА

  1. The invasion of Macrobrachium nipponense (De Haan, 1849) (Caridea: Palaemonidae) into the Southern Iraqi marshes / Salman S. D. et al. // Aquat Invasions. 2006. Vol. 1. P. 109—115. https://doi.org/10.3391/ai.2006.1.3.2 
  2. Shekk P., Astafurov Yu. Acclimation and ways of spreading the Eastern freshwater shrimp Macrobrachium nipponense (De Haan, 1849) as valuable and economically profitable foodstuff // 8th Science Assembly Meeting Network of aquaculture centers in Central and Eastern Europe (NACEE) : proceed. Daugavpils, 2017. Р. 46—48.
  3. Cai Y., Shokita S. Report on a collection of freshwater shrimps (Crustacea: Decapoda: Caridea) from the Philippines, with descriptions of four new species // Raffles B Zool. 2006. Vol. 54. P. 245—270.
  4. New M. B., Nair C. M. Global scale of freshwater prawn farming // Aquaculture Research. 2012. Vol. 43(7). P. 960—969. https://doi.org/10.1111/j.1365-2109.2011.03008.x.
  5. Супрунович  А.  В.,  Макаров  Ю.  Н.  Культивируемые  беспозвоночные. Пищевые  беспозвоночные:  устрицы,  гребешки,  раки  и  креветки.  Киев : Наукова думка, 1990. 261 с.
  6. Макаров Ю. Н. Десятиногие ракообразные. Киев : Наукова думка, 2004. 430 с. (Фауна Украины ; т. 26, вып. 1/2).
  7. Филипенко С. И. О появлении пресноводной восточной креветки Macrobranchium nipponense (Dе Haan, 1849) в Днестре // Academy of sciences of  Moldova : International Symposium dedicated to 75th anniversary of Professor Andrei Munteanu : proceed. Chișinău, 2014. С. 206—207.
  8. Кулеш  В.  Ф.  Перспективы  выращивания  субтропической  креветки Macrobrachium nipponense  (De Haan)  в  водоемах-охладителях  ТЭС // Биологические  ресурсы  водоемов  в  условиях  антропогенного  воздействия. Киев : Наукова думка, 1985. С. 34—36.
  9. Степанок  Н.  А.  Восточная  речная  креветка  рода Macrobrachium в  низовье Днестра // Гидробиологический журнал. 2014. Т. 50, № 2. С. 117—120.
  10. Шекк П. В. Распределение, численность, размерно-массовая и половая структура популяции креветки Macrobrachium nipponense нижнего Днестра  // Академику Л.С. Бергу — 145 лет : сборник научных статей. Бендеры : Eco-TIRAS, 2021. Р. 483—487.
  11. Expansion of the alien East Asian river prawn Macrobrachium nipponense (De Haan, 1849) in southwestern Ukraine and assessment of its commercial usage prospects / Bushuiev S. et al. // Aquatic Invasions 2023. Vol. 18, issue 2. P. 231—246. https://doi.org/10.3391/ai.2023.18.2.104092 
  12. Шекк П. В., Астафуров Ю. О. Можливicть культивування східної субтропiчної прісноводної креветки Macrobrachium nipponense (Dе Haan, 1849) в умовах нижнього Днiстра // Сучасні проблеми теоретичної та практичної іхтіології : ХІІ Міжнар. іхтіол. наук.-практ. конф. : матер. Дніпро, 2019. С. 232—235.
  13. Timmons M. B., Ebeling J. M. Recirculation Aquaculture // NRAC Publication. 2002. No. 01-007.
  14. Туранов  В.  Ф.  Разведение  и  выращивание  пресноводной  креветки Macrobrachium rosenbergii  на юге Украины //  Рибне  господарство України. 2003. № 3, 4 (26, 27). С. 47—48.
  15. Crustacean Farming Ranching and Culture / eds. Wickins J. F., Lee D. O’C. Oxford (United Kingdom) : Blackwell Science, 2002.  446 p. https://doi.org/10.1002/9780470995082 
  16. Beal B. F., Protopopescu G. C. Ocean-based nurseries for cultured lobster (Homarus americanus Milne Edwards) postlarvae: field experiments off the coast of eastern maine to examine effects of flow and container size on growth and survival // Journal of Shellfish Research.  2012.  N 31 (1). P. 177—193.
  17. Шекк П. В., Астафуров Ю. О. Проблема бiологiчних iнвазiй, вселення чужорiдних видiв на прикладi схiдної прiсноводної креветки Macrobrachium nipponense (Dе Haan, 1849) // Студентська наукова конференція молодих вчених Одеського державного екологічного університету : збірник матер. Одесса, 2019. № 7. С. 102—103.
  18. Biological characteristics of fresh-water prawn Macrobrachium nipponense in Lac Lake and Ea Nhai Reservoir / Nguyen A. Q. et al. // 5th Technical Symposium on Mekong Fisheries, Khon Kaen, Thailand, 11–12 December 2002 : proceed. Khon Kaen, 2002. Р. 251—268.
  19. The complete mitochondrial genome of Macrobrachium nipponense / Ma K.Y. et al. // Gene. 2011. Vol. 487. P. 160—165. https://doi.org/10.1016/j.gene.2011.07.017 
  20. On the growth and life span of the population of oriental river prawn Macrobrachium nipponense (De Haan) in the Ashida river (Hiroshima, Japan) / Ogawa Y et al. // Journal of the Faculty of Applied Biological Science – Hiroshima University. 1994. Vol. 30(1). Р. 43—53.
  21. Mashiko K. Diversified egg and clutch sizes among local populations of the freshwater prawn Macrobrachium nipponense  // Journal of Crustacean Biology. 1990. Vol. 10. P. 306—314. https://doi.org/10.2307/1548489 
  22. Rodriguez G. Fresh-water shrimps (Crustacea, Decapoda, Natantia) of the Orinoco Basin and the Venezuelan Guayana // Journal of Crustacean Biology. 1982. Vol. 2. P. 378—391. https://doi.org/10.2307/1548054 
  23. Shokita S. The distribution and speciation of the inland water shrimps and prawns from the Ryukyu Islands II // Bulletin of the College of Science, University of Ryukyus. 1979. Vol. 28. P. 193—278. 
  24. Yu H., Miyake S. Five species of the genus Macrobrachium (Crustacea, Decapoda, Palaemonidae) from Taiwan // Ohmu. 1972. Vol. 3. P. 45—55.
Головна2023№ 4/2023 (66)2023_04-003_016-Shekk