pdf35

Ribogospod. nauka Ukr., 2021; 4(58): 87-100
DOI: https://doi.org/10.15407/fsu2021.04.087
УДК: [639.3.043.13:636.087.73]:639.371.52

Застосування голозерного вівса в годівлі племінних дволіток коропа, як ефективного методу забезпечення фізіологічних потреб організму риб

Н. Ю. Сироватка, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут рибного господарства НААН, м. Київ
І. І. Грициняк, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут рибного господарства НААН, м. Київ
Д. А. Сироватка, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут рибного господарства НААН, м. Київ

Мета. Дослідити доцільність та встановити ефективність застосування голозерного вівса на заміщення злакових компонентів корму з огляду на якісні та кількісні показники ремонтно-маточного матеріалу коропа.

Методика. У дослідженнях використовували ремонтний молодняк любінського внутрішньопородного типу української лускатої породи коропа, який утримували в ставових умовах ДП «ДГ Львівської дослідної станції ІРГ НААН». Щільність посадки риб — 1000 екз./га. Експеримент сформовано на 4 дослідних групах. Коропам першої дослідної групи впродовж всього вегетаційного періоду згодовували кормосуміш з добавкою голозерного вівса в кількості 10%, а коропам другої групи — 30%. Третя дослідна група в червні–липні отримувала кормосуміш, а у серпні — голозерний овес. Контрольній групі коропів згодовували кормосуміш впродовж всього періоду вирощування. Рибницькі дослідження проводили відповідно до загальноприйнятих методик. Відбір проб для хімічного аналізу води та їхню обробку в лабораторії проводили за методикою О. О.  Альокіна згідно з Стандартом Мінагрополітики України.

Вміст гемоглобіну в крові коропів визначали гемоглобін‐ціанідним методом. Кількість еритроцитів у крові коропів підраховували в камері Горяєва. Чисельність та біомасу природних кормів у ставах виявляли за загальноприйнятими методиками І. А. Кисельова, В.І. Жадіна. Біомасу зоопланктону визначали за таблицями індивідуальних мас організмів Ф.Д. Мордухай-Болтовського Аналітичну обробку матеріалу проводили за допомогою програми «Microsoft Excel». Критеріями аналізу показників були їхні середня величина (M) та середнє відхилення (m).

Результати. Вивчено особливості росту, розвитку коропа та ефективності використання кормів з додаванням голозерного вівса на фоні аналогічних задовільних умов вирощування. Встановлено, що ефективним є додаткове згодовування голозерного вівса в кількості 30%. Зокрема, за додавання частки до основного раціону відбувається зростання показника індивідуальної маси на 31,1% та виживаності на 2,33%, в порівнянні з контролем. Дослідження фізіологічних функцій організму піддослідних риб протягом вегетаційного періоду за згодовування в складі основного раціону голозерного вівса надали можливість рекомендувати його застосування в годівлі племінних дволіток коропа з метою підвищення рибопродуктивності.

Наукова новизна. Вперше в Україні досліджено перспективи використання голозерного вівса в годівлі ремонтного молодняку коропа. Здійснено аналіз продуктивних, фізіологічних та економічних показників.

Практична значимість. Результати комплексної оцінки рибницько-біологічних показників дозволять надати рекомендації щодо використання голозерного вівса в годівлі ремонтного молодняка коропа.

Ключові слова: короп, голозерний овес, ремонтний молодняк, кормосуміш, кормова добавка, фізіологічні потреби організму, рибопродуктивність, витрати корму.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Грициняк І. І. Науково-практичні основи раціональної годівлі риб. Київ : Рибка моя, 2007. 306 с.
  2. Амінокислотний склад білків зерна різних сортів вівса / Мукоїд Р. М. та ін. // Харчова промисловість 2009. № 8. С 14—16.
  3. Годівля риб : підручник / Шерман І. М. та ін. Київ : Вища освіта, 2001. 269 с.
  4. Матрос О. П., Кекух В. Ф., Кобила І. О. Голозерний овес. Перспективний напрям селекції культури // Насінництво. 2009. № 1. С. 7—9.
  5. Буранова С. В. Технологічні властивості голозерного вівса та методи його зберігання : автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук. Одеса, 2010. 22 с.
  6. Petit H. V., Alary S.Milk yield and composition of dairy cows fed concentrate based on naked oats // J Dairy Sci. 1999. Vol. 82(5). P. 1004—1007. DOI:10.3168/jds.S0022-0302(99)75320-8.
  7. Яночкин И. В., Наумчик А. В., Макаровец И. В. Использование комбикормов с вводом голозерного и низкопленчатого овса при кормлении цыплят-бройлеров // Таврический научный обозреватель. 2016. № 5(10). С. 284—289.
  8. Кононенко С. И. Нетрадиционные зерновые компоненты в рационах свиней // Научный журнал КубГАУ. 2012. № 79 (05).
  9. Кононенко С. И., Кретинина А. Г. Использование голозерного овса в составе полнорационных комбикормов // Проблемы увеличения производства продуктов животноводства и пути их решения. – Дубровицы. 2008. С. 333—335.
  10. Грициняк І. І., Желтов Ю. О., Тучапська А. Я. Голозерний овес у складі рибних кормів при вирощуванні товарного коропа // Рибогосподарська наука України. 2010. № 2. С. 111—115.
  11. Грициняк І. І. Природно-економічні умови для розвитку рибного господарства Львівської області // Рибне господарство. 2001. Вип. 59–60. С. 6—11.
  12. Желтов Ю. А. Организация кормления разновозрастного карпа в фермерских рыбных хозяйствах. Киев : ИНКОС, 2006. 282 с.
  13. Алекин О. А. Основы гидрохимии. Ленинград. : Гидрометеоиздат, 1970. 412с.
  14. СОУ 05.01–37–385:2006. Вода рибогосподарських підприємств. Загальні вимоги та норми. Київ : Міністерство аграрної політики України. 2006. 15 с. (Стандарт Мінагрополітики України).
  15. Методи підвищення природної рибопродуктивності ставів / Андрющенко А.І. та ін. ; ред. Гринжевський М. В. Київ, 1998. 124 с.
  16. Киселев И. А. Методы исследования планктона // Жизнь пресных вод СССР. Ч. 1, т. IV. Москва ; Ленинград : АН СССР, 1956. С. 183—265.
  17. Кражан С. А., Хижняк М. І. Природна кормова база рибогосподарських водойм. Київ : Олді-плюс, 2009. 299 с.
  18. Иванова Н. Т. Методика некоторых гематологических показателей у рыб // Типовые методики исследований продуктивности видов рыб в пределах их ареалов : сб. научн. тр. Вильнюс, 1974. С. 83—90.
  19. Дервиз Г. В., Воробьев А. И. Количественное определение гемоглобина крови посредством аппарата ФЭК // Лабораторное дело. 1969. № 4. С. 2—8.
  20. Плохинский H. A. Руководство по биометрии для зоотехников. Москва : Колос, 1969. 256 с.
  21. Житенева Л. Д. Экологические закономерности ихтиогематологии. Ростов на-Дону : АзНИИРХ, 2000. 56 с.
Головна2021№ 4/2021 (58)2021_04-087_100-Syrovatka-ukr