pdf35

Ribogospod. nauka Ukr., 2017; 4(42): 75-84
DOI: https://doi.org/10.15407/fsu2017.04.075 
УДК 574.64+597.551.2:591.[1/5] (282.247.327)

Гісто-морфометрична структура гепатопанкреасу деяких коропових риб (Cyprinidae Rafinesque, 1810) Запорізького водосховища

Т. С. Шарамок, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро
В. О. Курченко, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро
Н. Л. Колесник, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут рибного господарства НААН України, м. Київ

Мета. Дослідити стан гепатопанкреасу сазана (Cyprinus carpio Linnaeus, 1758) та ляща (Abramis brama Linnaeus, 1758) з різних за антропогенним навантаженням ділянок Запорізького водосховища за гістологічними та цитометричними показниками.

Методика. Дослідження проводилися в двох зонах Запорізького водосховища з різним ступенем і видами антропогенного впливу — нижній частині, розташованій в аграрній зоні (умовно «екологічно чистій» ділянці), і в Самарській затоці з високим вмістом важких металів у воді. Об’єктами досліджень були чотирирічні особини ляща та сазана. Гепатопанкреас риб для гістологічних досліджень отримували від свіжовиловленої риби (у весняно-літній період) шляхом анатомічного розтину. Для фіксації відбирали фрагменти органу розміром 0,3–0,5 см. Для виготовлення гістологічних препаратів тканини фарбували гематоксиліном і еозином. Фотографії гістологічних препаратів робили за допомогою цифрової фотокамери, котра підключалась до мікроскопа. Гістологічні зрізи досліджували при збільшенні об’єктиву мікроскопа 40Х з використанням мікрофотозйомки цифровою камерою «Sciencelab T500 5.17 M».

Результати. Антропогенний вплив на гідроекосистему обумовлює у коропових риб Самарської затоки ознаки гіпертрофії гепатоцитів та ряд гістопатологій. Цитометричний аналіз гепатопанкреасу показав, що площа гепатоцитів риб затоки була більшою порівняно з одновіковими особинами нижньої ділянки водосховища на 20 та 10% у сазана та ляща відповідно. При цьому в гепатоцитах сазана відзначалось збільшення клітин в ширину на 14%, а у ляща — довжини на 10% та площі ядра на 19%. Результати гістологічних досліджень морфологічної структури гепатопанкреасу коропових риб, що мешкають у Самарській затоці, дозволили виявити ряд патологічних змін. У 37% особин ляща та у 12% сазана спостерігалася жирова дистрофія. У 2% особин ляща виявлені некротичні ділянки печінкової паренхіми. У 50% ляща та 25% сазана траплялися початкові стадії некрозу, які проявлялися у змінах ядра і цитоплазми гепатоцитів. Найчастіше спостерігалися каріопікноз та каріолізис, а також порушення цільності клітини, що може свідчити про хронічне ураження та прогресуючий патологічний процес. У риб нижньої ділянки водосховища патологій виявлено не було.

Наукова новизна. Вперше здійснено цитометричне та гістологічне дослідження гепатопанкреасу чотирирічок ляща та сазана Запорізького водосховища.

Практична значимість. Отримані результати можуть бути використані для виявлення гістологічних біомаркерів, найбільш чутливих до впливу токсичних речовин. Печінка (гепатопанкреас) риб є найбільш придатним органом для подібних досліджень, оскільки зміни її цитометричних та гістологічних показників є передумовою до ряду змін в метаболізмі як окремого органу, так і інших взаємопов'язаних систем організму. 

Ключові слова: лящ, сазан, Запорізьке водосховище, цитометричні та гістологічні показники, гепатопанкреас, гепатоцити.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Крючков В. Н., Дубовская А. В., Фомин И. В. Особенности патологической морфологии печени рыб в современных условиях //  Вестник АГТУ. 2006. Вып. 3 (32). С. 94—100.
  2. Hadi А. А., Alwan S. F. Histopathological changes in gills, liver and kidney of fresh water fish, Tilapia zillii, exposed to aluminum // Int. J. of Pharm. & Life Sci. 2012. Vol. 11. P. 2071—2081.
  3. Hued A. C., Oberhofer S., de los Ángeles Bistoni M. Exposure to a commercial glyphosate formulation (Roundup®) alters normal gill and liver histology and affects male sexual activity of Jenynsia multidentata (Anablepidae, Cyprinodontiformes) // Archives of Environmental Contamination and Toxicology. 2012. Vol. 62 (№ 1). P. 107—117. https://doi.org/10.1007/s00244-011-9686-7 
  4. Metal effects on histological and biochemical parameters of common rudd (Scardinius erythrophthalmus L.) / Georgieva E. et al. // Archives of Polish Fisheries. 2004. Vol. 22. P. 197—206. https://doi.org/10.2478/aopf-2014-0020 
  5. Wrona F. G., Cash K. J. The ecosystem approach to environment assessment: moving from theory to practice // J. Aquat. Ecosyst. Health. 1996. Vol. 5. P. 89—97.
  6. Hinton D. E., Segner H., Braunbeck T. Toxic responses of the liver // Target Organ Toxicity in Marine and Freshwater Teleosts / eds. D. Schlenk, W. H. Benson. London : Taylor & Francis, 2001. P. 224—268.
  7. Histopathological alterations of white seabass (Lates calcarifer) in acute and subchronic cadmium exposure // Thophon S. et al. // Environ Pollut. 2003. Vol. 121. P. 307—320. https://doi.org/10.1016/S0269-7491(02)00270-1 
  8. Силкина Н. И., Микряков Д. В., Микряков В. Р. Влияние антропогенного  загрязнения на окислительные процессы в печени рыб Рыбинского водохранилища // Экология. 2012. № 5. С. 361—365.
  9. Retrospective analysis: Bile hydrocarbons and histopathology of demersal rockfish in Prince William Sound, Alaska, after the Exxon Valdez oil spill. // Marty G.D. and al. Marine Environ Res. 2003. № 56. P. 569 – 584. https://doi.org/10.1016/S0141-1136(03)00043-6 
  10. Agamy E. Histopathological Changes in the Livers of Rabbit Fish (Siganus canaliculatus) Following Exposure to Crude Oil and Dispersed Oil // Toxicologic pathology. 2012. Vol. 40. P. 1128—1140. https://doi.org/10.1177/0192623312448936 
  11. Paris-Palacios S., Biaqianti–Risbourq S., Vernet G. Biochemic and (ultra)structural hepatic perturbations of Brachydanio rerio (Teleostei, Cyprinidae) exposed to two sublethal concentrations of copper sulfate // Aquat. Toxicol. 2000. Vol. 50, № 1–2. P. 109—124. https://doi.org/10.1177/0192623312448936 
  12. Pacheco M., Santos M. A. Biotransformation, genotoxic and histopathological effects of environmental contaminants in European eel (Anguilla anguilla L.) // Ecotoxicol. Environ. Saf. 2002. Vol. 53. P. 331—347. https://doi.org/10.1016/S0147-6513(02)00017-9 
  13. Моисеенко Т. И. Водная экотоксикология: Теоретические и прикладные аспекты. Москва : Наука, 2009. 400 с.
  14. Handy R. D., Runnalls T., Russell P. M. Histopathologic biomarkers in three spined sticklebacks, Gasterosteus aculeatus, from several rivers in Southern England that meet the freshwater fisheries directive // Ecotoxicology. 2002. Vol. 11. P. 467—479. https://doi.org/10.1023/A:1021061402491 
  15. Histological biomarkers in fish as a tool in ecological risk assessment and monitoring   programs / Yancheva V. et al. // Applied ecology and environmental research. 2016. Vol. 14(1). P. 47—75. https://doi.org/10.15666/aeer/1401_047075
  16. Минеев А. К. Гистопатологии некоторых внутренних органов у леща (Abramis brama Linnaeus, 1758) Саратовского водохранилища // Экология и защита окружающей среды : Междунар. научн.-практ. конф., 19-20 марта 2014 г. : тезисы докл. Минск, 2014. С. 173—177.
  17. Гисто-морфометрические характеристики печени рыб как биоиндикаторы качества водной среды / Дробот Г. П. и др. // Вестник МарГТУ. 2011. № 3. С. 102—107.