Ribogospod. nauka Ukr., 2014; 4(30): 5-15
DOI: https://doi.org/10.15407/fsu2014.04.005
УДК 597-153:591.524.11 (282.3)

МАКРОЗООБЕНТОС ГІРСЬКИХ РІЧОК ЗАКАРПАТТЯ ЯК КОРМОВА БАЗА ДЛЯ РИБ-БЕНТОФАГІВ ТА ІНДИКАТОР САПРОБНОСТІ

С. В. Кружиліна, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут рибного господарства НААН, м. Київ
І. Й. Великопольський, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут рибного господарства НААН, м. Київ
О. В. Діденко, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут рибного господарства НААН, м. Київ

Мета. Вивчити кількісні та якісні показники макрозообентосу як однієї з основних складових кормової бази для риб бентофагів гірських ділянок річок Закарпаття і визначення рівня їх сапробності.

Методика. Дослідження проводили у літній період (серпень) 2009 р. Були досліджені гірські ділянки річок басейну річки Тиси. Відбір проб зообентосу проводили пробовідбірником типу Surber (25 × 25 см). Проби відбирались на ґрунтах різних фракцій з відмінною швидкістю потоку води (перекат, плесо, яма). Збір, обробку та інтерпретацію отриманих даних здійснювали згідно загальноприйнятих в гідробіології методик, розроблених для дослідження гірських річок. Сапробність досліджених ділянок річок розраховували за формулою Р. Пантле і Г. Букка. Для розрахунку використовували сапробний індекс М. Зелінка та П. Марван.

Результати. Вивчено кількісні та якісні показники макрозообентосу. Чисельність макрозообентосу на досліджених ділянках річок коливалась від 416 до 7712 екз./м² при біомасі від 2,96 до 83,84 г/м². Основу макрозообентосу більшості річок формували личинки волохокрильців, складаючи до 93% біомаси. Дещо меншу роль у її формуванні відігравали личинки одноденок (до 53%) і веснянок (до 55%), бокоплави (до 39%), личинки комарів-дзвінців (до 14%) та незначну – личинки жуків (до 3%), а також дорослі водяні жуки (до 5%). За розрахованою потенційною рибопродуктивністю досліджені річки можна умовно розділити на три групи: малопродуктивні (4,2–12,7 кг/га), середньопродуктивні (13,2–21,6 кг/га) і високопродуктивні (25,3–85,3 кг/га). Визначено, що гірські ділянки річок Закарпаття належать до чистих χ-сапробних, та о- і β-мезосaпробних зон, індекс сапробності в яких коливається від 0,35 (р. Ріка) до 1,7 (р. Шипіт).

Наукова новизна. З метою оцінки та подальшого розрахунку об’ємів зариблення гірських ділянок річок басейну річки Тиси молоддю струмкової форелі (Salmo trutta) та харіуса (Thymallus thymallus) досліджено кількісні та якісні показники макрозообентосу як однієї з основних складових кормової бази для риб-бентофагів та розраховано їх потенційну рибопродуктивність.

Практична значимість. Дані щодо біомаси макрозообентосу та сапробності гірських ділянок річок дають можливість оцінити їх потенційну рибопродуктивність і можуть бути використані для оцінки та розрахунку можливості зариблення досліджених річок молоддю форелі та харіуса, а також для розрахунку можливих збитків від будівництва малих ГЕС, тенденція до будівництва яких на річках Закарпаття в останній час набуває суттєвих обертів.

Ключові слова: басейн р. Тиса, гірські ділянки річок, макрозообентос, сапробність, потенційна рибопродуктивність.

ЛІТЕРАТУРА

1. Мовчан Ю. В. Современный видовой состав круглоротых и рыб бассейна реки Тисы в пределах Украины / Ю. В. Мовчан // Вопр. ихтиологии. — 2000. — Т. 40, № 1. — С. 121—123.
2. Kruzhylina S. V. Fishes benthophages in Transcarpathian rivers as main component of ichthyofauna / S. V. Kruzhylina, I. I. Velykopol'sky // Fish Diversity of Carpathians : First International Conference, 22–23 Sept. 2011 : abst. — Stara Lesná, Slovakia, 2011. — 12 р.
3. Ивлев В. С. Материалы по биологии горных рек Советского Закарпатья / В. С. Ивлев, В. М. Ивасик // Тр. Всесоюзн. гидробиол. о-ва. — 1961. — Т. ХІ. — С. 171—188.
4. Жадин В. И. Фауна рек и водохранилищ / В. И. Жадин // Труды Зоол. ин-та. — 1940. — Т. 5, вып. 3–4. — С. 519—991.
5. Афанасьев С. О. Структура біотичних угруповань та оцінка екологічного стану річок басейну Тиси / Афанасьев С. О. — К. : СП Інтертехнодрук, 2006. — 101 с.
6. Устич В. І. Іхтіофауна р. Іршава та стратегія її відновлення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. біол. наук : спец. 03.00.10 «Іхтіологія» /
Устич В. І. — К., 2011. — 20 с.
7. Пурич І. Ю. Особливості формування та розподілу бентофауни в гірських річках Карпат / І. Ю. Пурич, М. І. Чередарик, В. І. Королюк // Водные ресурсы и пути их рационального использования : Междунар. научн. конф. молод. ученых : мат. — К., 2000. — С. 44—48.
8. Устич В. І. Природна кормова база риб в р. Іршава гірського району Закарпаття / В. І. Устич // Рибне господарство. — 2004. — Вип. 63. —
С. 237—240.
9. Афанасьев С. О. Высотная зональность распределения и структурная организация сообществ гидробионтов в реках горной части бассейна Тисы / С. О. Афанасьев, О. М. Летицька, О. В. Мантурова // Гидробиол. журн. — 2013. — Т. 49, № 2. — С. 17—27.
10. Афанасьев С. О. Структура біоти річкових систем як показник їх екологічного стану : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. біол. наук : спец. 03.00.17 «Гідробіологія» / Афанасьев С. О. — К., 2011. — 38 с.
11. Яковлев В. А. Трофическая структура зообентоса как показатель состояния водных экосистем и качества воды / В. А. Яковлев // Водные ресурсы. — 2000. — Т. 27, № 2. — С. 237—244.
12. Методические рекомендации по изучению гидробиологического режима малых рек / [Комулайнен С. Ф., Круглова А. Н., Хренников В. В.,
Широков В. А.] ― Петрозаводск : Ин-т биологии Карельск. науч. центра
АН СССР, 1989. — 42 с.
13. Шитиков В. К. Количественная гидрология: методы системной идентификации / Шитиков В. К., Розенберг Г. С., Зинченко Т. Д. — Тольятти : Институт экологии Волжского бассейна РАН, 2003. — 463 с.
14. Жадин В. И. Методы гидробиологических исследований / Жадин В. И. —
М. : Высш. школа, 1960. — 191 с.
15. Water quality. Biological methods. Methods of biological sampling: guidance on the design and use of quantitative samplers for benthic macro-invertebrates on stony substrata in shallow freshwater : EN 8265:1988. — 1989. — 18 p.
16. Методи гідроекологічних досліджень поверхневих вод / [Арсан О. М., Давидов О. А., Дьяченко Т. М. та ін.]; за ред. В. Д. Романенка. — К. : ЛОГОС, 2006. — 408 с.
17. Sladeček V. System of water quality from biological point of view. Stuttgart / Sladeček V. — Ergebnisse der Limnol, 1973. — Vol. 7, № 1. — 218 p.
18. Zelinka M. Zur Präzisierung der biologischen Klassifikation der Reinheit fliessender Gewässer / M. Zelinka, P. Marvan // Arch. Hidrobiol. — 1961. —
№ 57. — P. 389—407.
19. Унифицированные методы исследования качества вод. Ч. III : Методы биологического анализа вод. Приложение 2. Атлас сапробных организмов. — М. : Изд. отдел Управления делами СЭВ, 1977. — 228 с.