pdf35

Ribogospod. nauka Ukr., 2024; 3(69): 147-162
DOI: https://doi.org/10.61976/fsu2024.03.147
UDC 591.11:597.554.3

Морфологічна адаптація еритроцитів коропових видів риб до умов річки Самара (Дніпропетровська обл.)

Н. В. Шмиголь, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро
Н. Б. Єсіпова, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро

Мета. Дослідження патоморфологічних і цитометричних показників червоної крові промислових видів риб родини Сyprinidae, що мешкають в умовах р. Самара.

Методика. Відбір риб здійснювали у серпні–вересні 2023 р. в гирловій ділянці р. Самара. Об’єктом досліджень були клітини червоної крові трьох видів коропових риб — ляща звичайного (Abramis brama), сазана звичайного (Cyprinus carpio), плітки звичайної (Rutilus rutilus). Для гематологічних досліджень відбирали по 10 екз. риб кожного виду у віці 4-х років. Кров у риб відбирали з серця. Виготовлені мазки крові фарбували за методом Романовського — Гімзи. В кожному мазку вивчали 100 полів зору при збільшенні об’єктива 40Х. Морфометричні дослідження еритроцитів проводили за допомогою універсального комп’ютерного аналізу мікрофотографій, які робили із використанням цифрової камери «Sciencelab T500 5.17 M», що приєднувалася до мікроскопа фірми «Біолам 70». Для характеристики стану клітин червоної крові підраховували кількість зрілих і молодих бластних форм еритроцитів; визначали цитометричні показники зрілих еритроцитів, які включали вимірювання великого повздовжнього (D) та малого поперечного (d) діаметрів, площі еритроцитів (S), площі ядра еритроцитів (s); розраховували коефіцієнти еліптичності еритроцитів, ядерно-цитоплазматичне співвідношення; звертали увагу на патологічні зміни клітин та ядер і підраховували їх відносну кількість. Отримані результати порівнювали методом статистичного аналізу з використанням коефіцієнта Стьюдента. 

Результати. Зрілі еритроцити складали найчисленнішу групу клітин червоної крові у всіх досліджуваних видів риб (97,3–98,9%). Відносна кількість незрілих форм еритроцитів перевищувала у сазана в 1,5 раза таку ляща і в 2,5 раза — плітки. Повздовжній та поперечний діаметри еритроцитів були вірогідно вище у сазана і ляща порівняно з пліткою. Коефіцієнт еліптичності еритроцитів у ляща і сазана мав схожі значення (0,31±0,06 і 0,34±0,03 відповідно) і був вірогідно вище, ніж у плітки. Площа зрілих еритроцитів була також найбільшою у сазана і ляща (78,33±1,012 і 73,70±1,303 мкм2 відповідно) і вірогідно перевищувала цей показник у плітки (56,75±1,134 мкм2). Найвище ядерно-цитоплазматичне співвідношення спостерігалось в еритроцитах плітки (0,45±0,004) і перевищувало цей показник у ляща на 69%, у сазана — на 38%. Патологічні зміни еритроцитів були притаманні всім трьом видам риб, причому у сазана вони проявлялись переважно у деформації мембрани і зміні форми клітин (пойкілоцитоз). У ляща і особливо — плітки, найчастіше спостерігалось явище аглютинації еритроцитів. Патології ядер (лізис, пікноз) були притаманні в основному лящу і плітці.

Наукова новизна. Вперше проведено дослідження морфологічних і цитометричних показників клітин червоної крові ляща, сазана та плітки, що мешкають в р. Самара; виявлено особливості структурного стану еритроцитів різних видів коропових риб в умовах підвищеної мінералізації води як основного гідроекологічного чинника техногенного походження.

Практична значимість. Результати досліджень можуть використовуватися в практиці рибогосподарської діяльності для оцінки адаптаційних можливостей промислових видів риб у відповідь на вплив високої мінералізації та інших гідрохімічних чинників антропогенного походження, притаманних р. Самара.

Ключові слова: лящ, сазан, плітка, еритроцити, патоморфологічні та цитометричні показники, річка Самара.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Fazio F. Fish hematology analysis as an important tool of aquaculture: A review // Aquaculture. 2019. Vol. 500. Р. 237—242. https://doi.org/10.1016/j.aquaculture.2018.10.030 
  2. Ahmed І., Reshi Q. M.,  Fazio F. The influence of the endogenous and exogenous factors on hematological parameters in different fish species: a review // Aquaculture International. 2020. Vol. 28. P. 869—899. https://doi.org/10.1007/s10499-019-00501-3 
  3. Witeska M. Erythrocytes in teleost fishes: a review // Zoology and Ecology. 2013. Vol. 23. P. 275—281. https://doi.org/10.1080/21658005.2013.846963
  4. Witeska M. The effect of toxic chemicals on blood cell morphology in fish // Fresenius Environmental Bulletin. 2004. Vol. 13. Р. 1379—1384.
  5. Arnaudov А., Arnaudova D. Erythrocytes and Hemoglobin of Fish: Potential Indicators of Ecological Biomonitoring // Animal Models and Experimental Research in Medicine. Plovdiv: IntechOpen, 2022. DOI:10.5772/intechopen.107053.
  6. Quyet D. H., Dung P. T. Morphological Alterations of Fish Erythrocytes as Their Response to Environmental Conditions // HAYATI J Biosci. 2023. Vol. 30, No. 4. Р. 711—715. https://doi.org/10.4308/hjb.30.4.711-715 
  7. Харитонов М. М., Анісімова Л. Б. Екологічна оцінка якості поверхневих вод басейну річки Дніпро у Дніпропетровській області // Екологія і природокористування. 2013. Вип. 17. С. 75—86.
  8. Сердюк С. М. Особливості антропогенного впливу на води р. Самара // Сучасний стан та перспективирозвиткумеліораціїземель : Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. до дня пам’яті доктора географічних наук, професора Литовченка О.Ф., 30 лист. 2020 р. : матер. Дніпро : ДДАЕУ, 2020. 90 с.
  9. Машкова К. А., Шарамок Т. С. Сучасний стан гідрохімічних показників води річки Самари Дніпропетровської області // Сучасні проблеми раціонального використання водних біоресурсів : V Міжнар. наук.‐практ. конф., 8‐9 лист. 2023 р., Київ, Україна : матер. Київ, 2023. С. 99—102.
  10. Есипова Н. Б., Шарамок Т. С., Федоненко Е. В. Эколого-физиологическая характеристика рыб, обитающих в зоне антропогенного загрязнения // Наукові записки Тернопільськогопедагогічногоуніверситету. 2005. № 3 (26). С. 150—152. (Серія : Біологія).
  11. Kurchenko V. O., Sharamok T. S. The hematological parameters of the prussian carp (Сarassius gibelio (Вloch, 1782)) under the Zaporizhian (Dnipro) reservoir conditions // Turk. J. Fish.& Aquat. Sci. 2020. Vol. 11. Р. 807—812. https://doi.org/10.4194/1303-2712-v20_11_04 
  12. Еколого-гематологічна характеристика плітки звичайної (Rutilus rutilus Linnaeus, 1758) Запорізького водосховища / Шарамок Т. С. та ін. // Біологічний вісник МДПУ ім. Богдана Хмельницького. 2016. № 6 (2). С. 303—310.
  13. Єсіпова Н. Б., Шарамок Т. С. Адаптативні зміни в клітинах крові риб в умовах хронічної інтоксикації // Вісник Сумського  націон. аграрного ун-ту. 2022. № 1 (47). С. 58—64. (Серія : Агрономія і біологія). https://doi.org/10.61976/fsu2023.04.035 
  14. Машкова К. А., Шарамок Т. С. Деякі цитометричні та біохімічні показники крові карася сріблястого (Сarassius gibelio Bloch, 1782) р. Самара Дніпропетровської області // Рибогосподарська наукаУкраїни. 2020. № 3 (53). С. 109—124. https://doi.org/10.15407/fsu2020.03.109 
  15. Кочет В. М., Христов О. О., Загубіженко Н. І. Проблема скиду шахтних вод у р. Самара в контексті впливу на біотичні компоненти її екосистеми. Дніпро : ДНУ, 2006. Вип. 14. С. 86—93.
  16. Харитонов М. М., Анісімова Л. Б. Екологічна оцінка якості поверхневих вод басейну річки Дніпро у Дніпропетровській області // Екологія і природокористування. 2013. Вип. 17. С. 75—86.
  17. Гідроекологічна характеристика сучасного стану Запорізького (Дніпровського) водосховища та його притоків / Єсіпова Н. Б. та ін. // Рибогосподарська наука України. 2023. № 4 (66). С. 35—48.
  18. Машкова К. А. Морфо-функціональна характеристика органів і тканин карася сріблястого (Сarassius gibelio) р. Самара : дис. … доктора філософії : спец. 091 Біологія. Дніпро, 2023. 159 с.
  19. Омельковець Я. Порівняльно-морфологічне дослідження еритроцитів форелі струмкової, лина та сома звичайного // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2016. № 12. С. 64—71. (Біологічні науки).
Головна2024№ 3/2024 (69)2024_03-147_162-Shmyhol