pdf35

Ribogospod. nauka Ukr., 2024; 3(69): 63-81
DOI: https://doi.org/10.61976/fsu2024.03.063
UDC 543.38+574.55 (282.247.05)

Вплив гідрохімічних показників ставів на якість рибопосадкового матеріалу в умовах Херсонського виробничо-експериментального заводу з вирощування частикових риб

П. С. Кутіщев, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Херсонський державний аграрно-економічний університет, м. Херсон
О. В. Гончарова, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Херсонський державний аграрно-економічний університет, м. Херсон
Є. І. Коржов, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Херсонський державний аграрно-економічний університет, м. Херсон

Мета. Проаналізувати вплив основних гідрохімічних показників у вирощувальних ставах Херсонського виробничо-експериментального заводу з вирощування частикових риб на якість рибопосадкового матеріалу.

Методика. Дослідження гідрохімічних показників вирощувальних ставів І-го порядку (№№ 2, 3, 9, 10, 11, 12, 13, 15, 16) виконувалися на базі Херсонського виробничо-експериментального заводу з розведення частикових риб. Відбір гідрохімічних проб здійснювався впродовж вегетаційного періоду 2021 р. від весни до осені. Загалом протягом досліджень опрацьована 81 проба у 9-ти ставах (інтегрована проба з трьох точок ставу) за 14 фізико-хімічними показниками, що враховували газовий режим, фізичні властивості, мінеральний та іонний склад води, вміст біогенних, органічних та специфічних забруднювальних речовин. Хімічний аналіз проб води виконувався в польових умовах мультипараметричним фотометром «Palintest 7100» і лабораторії Херсонського державного аграрно-економічного університету кафедри водних біоресурсів та аквакультури. Концентрацію кисню, вільних іонів водню і температуру води визначали портативним мультиметром «AZ86031». Рибопосадковий матеріал досліджували на визначення середньої маси, лінійного росту, індексу наповнення кишечників, вгодованості за Фультоном. Матеріал обробляли кількісно-ваговим способом шляхом індивідуального перегляду травних трактів. Одночасно визначали жирність, колір їжі, ступінь наповнення кишечників.

Результати. У статті досліджено вплив гідрохімічного режиму ставів Херсонського виробничо-експериментального заводу з вирощування частикових риб на якість рибопосадкового матеріалу. Проаналізовано основні гідрохімічні показники вирощувальних ставів, ріст, лінійно-масові показники, індекси наповнення кишечників, вгодованість за Фультоном протягом вирощування рибопосадкового матеріалу та проведено оцінку цих параметрів.

Встановлено, що вода в ставах упродовж року значно насичена органічними та біогенними речовинами. У низці ставів постійно фіксувалося перевищення показників біхроматної окиснюваності, біологічного споживання кисню, періодично — перманганатної окиснюваності. Пік органічного забруднення води припадав на літньо-осінній період. В цей час підвищилася концентрація азотовмісних сполук, фосфатів, загального заліза, відмічалося «цвітіння» води, фіксували випадки дефіциту розчиненого у воді кисню, що негативним чином відображалося на якості рибопосадкового матеріалу — товстолобиків. Основною причиною дефіциту кисню є його активне споживання гідробіонтами та витрати на окиснення органічних речовин у воді. Простежено динаміку збільшення загальної мінералізації води в ставах від весни до осені. Встановлено природний генезис даного процесу та оцінено можливі ризики, які можуть виникати при вирощуванні рибопосадкового матеріалу у звʼязку із зазначеною динамікою мінералізації впродовж року. В результаті вирощування рибопосадкового матеріалу за лінійно-масовими показниками, індексами наповнення кишечників і вгодованості встановлено зменшення інтенсивності росту і масонакопичення у товстолобиків: їх показники наприкінці жовтня перебували в межах нормативних — 20 г (l = 11,56 см, Q = 20,18 г), при цьому приріст майже за три місяці (серпень–жовтень) склав лише 5 г. Причиною цього виявилося зниження з червня по вересень загального індексу наповнення кишечника, відповідно, ці показники в липні становили в середньому у ставах 129,250/000, в серпні спостерігалось зниження до 91,90/000, у вересні  — найнижчий показник — 500/000. Вгодованість відображала подібну ситуацію, зменшення з середини літа по кінець вересня знаходилося в межах від 1,64 до 1,30. Таке явище свідчить про низьку харчову активність у даний період, що ми повʼязуємо із погіршенням хімічного стану води вирощувальних ставів.

Наукова новизна. Представлено сучасні дані щодо основних параметрів гідрохімічного режиму вирощувальних ставів. Встановлено взаємозвʼязок органічного забруднення в літньо-осінній період, підвищення концентрації азотовмісних сполук, фосфатів, загального заліза, дефіциту розчиненого у воді кисню із якістю рибопосадкового матеріалу. Отримані результати демонструють фактичні значення гідрохімічного стану досліджуваних обʼєктів, зокрема, кисневий режим ставів мав динаміку, протилежну динаміці вмісту органічних речовин.

Практична значимість.Аналіз динаміки найбільш значущих елементів гідрохімічного режиму вирощувальних ставів та встановлення тісного взаємозвʼязку його з фазами технологічних процесів вирощування рибопосадкового матеріалу спонукає на скорочення циклу вирощування. Зважаючи на тенденцію до зменшення з середини літа вгодованості і індексу наповнення кишечника усіх вирощуваних видів риб, виникає пропозиція щодо скорочення технологічного циклу вирощування рибопосадкового матеріалу до кінця серпня, коли короп і амур характеризуються показниками в межах нормативних — на рівні 22,68 г за білим амуром та 35,18 г — за коропом, а товстолобики  — нижчими, ніж нормативні, — на рівні 15,00 г. Така переорієнтація дозволить скоротити витрати на вирощування рибопосадкового матеріалу майже на три місяці і провести інтродукцію в той період, коли він має найкращі адаптаційно-компенсаторні показники.

Ключові слова: ставовий фонд, гідрохімічний режим, органічні речовини, вирощувальні стави, рибопосадковий матеріал.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Методи гідроекологічних досліджень поверхневих вод / ред. Романенко В. Д. Київ, 2006. 628 с.
  2. Євтушенко М. Ю. Методика досліджень у рибництві. Київ, НУБІП. 2013. 130 с.
  3. Методика збору і обробки іхтіологічних і гідробіологічним матеріалів з метою визначення лімітів промислового вилучення риб з великих водосховищ і лиманів України : № 166, затв. наказом Держкомрибгоспу України 15.12.98. Київ, 1998. 47 с.
  4. CОУ 05.01-37-385:2006. Вода рибогосподарських підприємств. Загальні вимоги та норми (зміна № 1, затверджена Мінагрополітики України 10.06.2013 р.). Київ, 2013. 21 с.
  5. Екологічний стан урбанізованих заплавних водойм. Кардашинський лиман / Овечко С. В. та ін. Херсон : ПП Вишемирський В.С., 2015. 72 с.
  6. Кутіщев П. С., Шерман І. М. Вплив провідних абіотичних факторів на сучасний стан гідробіонтів Дніпровсько-Бузького лиману // Чисте місто. Чиста ріка. Чиста планета : форум : збірник матеріалів. Херсон : ХЕПП, 2012. С. 138—142.
  7. Гейна К. М., Кутіщев П. С., Шерман І. М. Екологічна трансформація Дніпровсько-Бузької гирлової системи та перспективи рибогосподарської експлуатації : монографія. Херсон : Грінь Д. С., 2015. 300 с.
  8. Шерман І. М. та ін. Екологічні трансформації річкових гідроекосистем та актуальні проблеми рибного господарства // Рибогосподарська наука України. 2013. № 4. С. 5—16. https://doi.org/10.15407/fsu2013.04.005 
  9. Сучасний екологічний стан і біорізноманіття Дніпровсько-Бузької естуарної системи у звʼязку з промисловою іхтіофауною : наукова монографія / Щербак В. І. та ін. Херсон : ФОП Вишемирський В.С., 2020. С. 200.
  10. Кorzhov Ye. Analysis of possible negative environmental and socio-economic consequences of freshwater drain reduction to the Dnieper-Bug mouth region // Perspectives of world science and education : 8th International scientific and practical conference, Osaka, 22-24 April, 2020 : abstracts. Osaka, Japan, 2020. P. 84—90. 
  11. Korzhov Ye. I., Kucheriava A. M. Peculiarities of External Water Exchange Impact on Hydrochemical Regime of the Floodland Water Bodies of the Lower Dnieper Section // Hydrobiological Journal. 2018. Vol. 54, iss. 6. P. 104—113. https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v54.i6.90 
  12. Korzhov Ye. I., Kutishchev P. S., Honcharova O. V. Influence of water balance elements change on the salinity regime of the Dnieper-Bug estuary // Innovative development of science and education : 3rd International scientific and practical conference, Athens, 24-26 May, 2020 : abstracts. Athens, Greece, 2020. P. 225—231.
  13. Коржов Є. І., Гончарова О. В. Формування режиму солоності вод Дніпровсько-Бузької гирлової області під впливом кліматичних змін у сучасний період // Actual problems of natural sciences: modern scientific discussions : collective monograph. Riga : Baltija Publishing, 2020. Р. 315—330. https://doi.org/10.30525/978-9934-588-45-7.18.
  14. Changes in flood damage with global warming on the eastern coast of Spain / Cortès M. et al. // Natural Hazards and Earth System Sciences. 2019. Vol. 19 (12). Р. 2855—2877. https://doi.org/10.5194/nhess-19-2855-2019.
  15. Surface warming and atmospheric circulation dominate rainfall changes over tropical rainforests under global warming / Saint-Lu M. et al. // Geophysical Research Letters. 2019. Vol. 46, iss. 22. Р. 13410—13419. https://doi.org/10.1029/2019GL085295.
  16. Climate Change 1995 : Second assessment report. Working Group I : The Science of Climate Change. Cambridge : Cambridge University press, 1996. 571 p.
  17. Герасимова Т. Д., Волкова С. И. Эколого-физиологические особенности роста карпа (Cyprinus carpio L.) при высокой плотности посадки // Известия ТСХА. 1982. Т. 3. P. 125—132.
  18. Коржов Є. І., Гільман В. Л. Еколого-гідрологічна характеристика Кардашинського лиману // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія. 2015. Т. 2, вип. 37. С. 100—108.
  19. Кутіщев П. С., Гончарова О. В. Кормова база вирощувальних ставів Херсонського виробничо-експериментального заводу по розведенню молоді частикових риб // Водні біоресурси та аквакультура. 2023. № 2(14). С. 65—85. doi: https://doi.org/10.32782/wba.2023.2.6.