pdf35

Ribogospod. nauka Ukr., 2023; 4(66): 84-99
DOI: https://doi.org/10.61976/fsu2023.04.084
UDC 639.371.52:597.42:591.3

Ефективність вирощування молоді осетрових (Acipenseridae) видів риб за різної твердості води

Ю. М. Забитівський, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Львівська дослідна станція Інституту рибного господарства НААН, смт Великий Любінь
О. П. Добрянська, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Львівська дослідна станція Інституту рибного господарства НААН, смт Великий Любінь
Я. В. Тучапський, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут рибного господарства НААН, м. Київ
М. З. Кориляк, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Закарпатська дослідна станція Інституту рибного господарства НААН, м. Мукачеве
С. В. Юрчак, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Львівська дослідна станція Інституту рибного господарства НААН, смт Великий Любінь

Мета. Оцінити вплив твердості води на рибницькі показники при вирощуванні молоді стерляді та руського осетра до життєстійких стадій, а також на формування лейкоцитарної картини крові.

Методика. Дослідження проводили на личинках та молоді стерляді прісноводної (Acipenser ruthenus) та руського осетра (Acipenser gueldenstaedtii Brandt & Ratzeburg, 1833). Підрощення передличинок та личинок осетрових здійснювали в умовах рециркуляційних аквакультурних систем (РАС) на базі Львівської дослідної станції Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук (ІРГ НААН). Упродовж вирощування досліджували головні рибницькі показники, а саме: середню масу, довжину тіла, темпи росту, смертність, вихід із кожного етапу вирощування.

Для приготування трьох дослідних середовищ, які відрізнялися за твердістю (в межах нормативних значень для осетрових риб), використовували воду зі свердловини та дощову. У першому варіанті загальна твердість становила 2,5 мг-екв./дм3 (1,25 ммоль/дм3), у другому — 4,0 мг-екв./дм3 (2,0 ммоль/дм3) та 6,4 мг-екв./дм3 (3,2 ммоль/дм3) — у третьому. Дослідні групи № 1 – № 3 були сформовані із личинок стерляді, яких вміщували для вирощування у три дослідних середовища, тоді як групи № 4 – № 6 складали личинки осетра, яких вирощували в аналогічних умовах. Контроль за гідрохімічними показниками здійснювали у атестованій лабораторії Львівської дослідної станції ІРГ НААН за загальноприйнятими методиками [2].

Лейкоцитарну формулу крові визначали за методикою, описаною Н.Т. Івановою, в авторській модифікації. Так, фарбування мазків здійснювали еозином метиленового синього за Май-Грюнвальдом [13]. Всі дані були статистично опрацьовані за допомогою програм «Statistica 6.0» та «Microsoft Excel».

Результати. Показано різницю у результатах вирощування стерляді та руського осетра у воді з експериментально створеною різною твердістю. Виявлено, що оптимальним середовищем для вирощування стерляді прісноводної є вода з твердістю 4,0 мг-екв./дм3. Після 14 діб вирощування середня маса стерляді, яку вирощували у цій воді, була вищою в 1,3 раза відносно дослідної групи риб № 3, та у 2,1 раза — відносно дослідної групи риб № 1. Після 21 доби експерименту тенденція росту зберігалась: cередня маса риб цієї групи була вищою відносно дослідних груп № 1 та № 3 в 1,5 раза. Після 28 діб культивування середня маса стерляді в групі № 2 становила 1840,00±0,210 мг, і була вищою відносно груп № 3 і № 1 у 1,8 та 1,4 раза відповідно.

Кумулятивна смертність у всіх групах стерляді упродовж експерименту становила від 8,00 до 11,00%. Вірогідної різниці за цим показником між групами не виявлено, хоча тенденція до підвищеної життєстійкості зберігалася в групі № 2.

Аналіз мазків крові після 28 доби вирощування показав незначну відмінність у лейкограмі дослідних груп. У периферичній крові дослідної групи № 1 упродовж 21 доби культивування у «дуже м’якій» воді (2,5 мг-екв./дм3) виявлено на 15% вищу кількість незрілих лімфоцитів, ніж у групах № 2 і № 3. Також у групі № 2 спостерігалася тенденція до збільшення кількості клітин еритроїдного ряду. З’ясовано, що у молоді стерляді, яку вирощують у «дуже м’якій» воді, дещо довше відбувається диференціація клітин лімфоцитарного ряду, про що свідчить наявність вищої кількості лімфобластів та пролімфоцитів.

На відміну від стерляді, в осетрів за перших сім діб вирощування кращі показники набору маси спостерігалися у групі № 6, яка вирощуваласяу воді з твердістю 6,4 мг-екв/дм3. Їх середня маса була вищою відносно такої у риб з дослідних груп № 4 та № 5 на 29,9 та 13,6% відповідно, та складала 145,26±25,12 мг. Прослідковувалася закономірність щодо підвищення темпу росту цього виду риб із збільшенням мінералізації води. На цьому етапі осетри активно живляться, але у них ще не повністю сформована травна система. Смертність була мінімальною у всіх групах і становила в середньому 2,0±0,1%. Після 28 діб екзогенного живлення молодь осетра в групах № 4 ‒ № 6 досягла наступних показників середньої маси: 1525,57±115,47; 1667,74±100,13 та 1824,84±166,51 мг відповідно. Різниця між масою осетрів у групах № 4 та № 5 — невірогідна. Найвищої середньої маси досягнули представники дослідної групи № 6, яка була на 9,4% вищою відносно середньої маси осетрів групи № 5. Кумулятивна виживаність у дослідних групах становила 79, 85 та 75% відповідно. На основі аналізу мазків крові встановлено, що вірогідні відмінності між дослідними групами риб у кількості еозинофілів відсутні. Власне ж еозинофіли складають 5–8% від загальної кількості лейкоцитів. У групі № 4, аналогічно до такої стерляді, серед нейтрофільних гранулоцитів спостерігалася висока кількість незрілих клітин — метамієлоцитів. Їх кількість була обернено пропорційною до зростання твердості води.

Наукова новизна. Продемонстровано доцільність моделювання водного середовища з відповідною твердістю для підрощення осетрових риб різного виду залежно від їх галофільності. Описано формування лейкоцитарної картини крові молоді стерляді та руського осетра, яких вирощували у воді з різною твердістю.

Практична значимість. Отримані результати будуть корисними для удосконалення технології раннього підрощення личинок та мальків осетрових риб. Застосування отриманих знань дозволить знизити смертність в критичні періоди їх вирощування та дозволить зміцнити неспецифічний імунітет цих цінних видів риб.

Ключові слова: осетри, твердість води, життєстійкість, лейкоформула.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Kamali S., Ward  V. C. A., Ricardez-Sandoval L. Dynamic modeling of recirculating aquaculture systems: Effects of management strategies and water quality parameters on fish performance // Aquacultural Engineering. 2022. Vol. 99. P. 1—10. doi:10.1016/j.aquaeng.2022.102294.
  2. Хільчевський В. К., Осадчий В. І., Курило С. М. Основи гідрохімії. Київ, 2012. 328 с.
  3. Biological responses of stellate sturgeon fingerlings (Acipenser stellatus) immersed in HSP inducer to salinity changes / Vahdatiraad L. et al. // Marine Environmental Research. 2023. Vol. 191. 106145. https://doi.org/10.1016/j.marenvres.2023.106145.
  4. Portz D. E., Woodley C. M., Cech  J. J. Stress-associated impacts of short-term holding on fishes // Review in Fish Biology and Fisheries. 2006. Vol. 16. P. 125—170.
  5. Salinity-mediated changes in hematological parameters, stress, antioxidant responses, and acetylcholinesterase of juvenile olive flounders (Paralichthys olivaceus) / Kim J.-H. et al. // Environmental Toxicology and Pharmacology. 2021. Vol. 83. 103597.
  6. Rosemore B. J., Welsh C. A. The effects of rearing density, salt concentration, and incubation temperature on Japanese medaka (Oryzias latipes) embryo development // Zebrafish. 2012. Vol. 9. P. 185—190.
  7. СОУ – 05.01.-37-385:2006. Вода рибогосподарських підприємств. Загальні вимоги та норми. Київ : Міністерство аграрної політики України, 2006. 15 с. (Стандарт Мінагрополітики України).
  8. Васильева Л. А. Биотехнологическое и техническое обоснование для организации товарной фермы по выращиванию осетровых рыб. В помощь начинающим рыбоводам и фермерам. Астрахань, 2000. 23 с.
  9. Основы осетроводства в условиях замкнутого водообеспечения для фермерских хозяйств / Матишов Г. Г. и др. Ростов-на-Дону, 2008. 112 с.
  10. Кочетов А. М. Экзотические рыбы. Москва, 1989. 240 с.
  11. Nikolova L., Bonev S. Water quality during the vegetation in a sturgeon cage farm // Scientific Papers. 2020. Vol. LXIII, No 1. P. 541—546. (Series D. Animal Science).
  12. Алекин О. А. Основы гидрохимии. Ленинград : Гидрометеоиздат, 1970. 442 с.
  13. Иванова Н. Т. Атлас клеток крови рыб (сравнительна морфология и классификация форменных элементов крови рыб). Москва : Легкая и пищевая пром-сть, 1983. 184 с.
  14. Сементина Е. В. Ихтиогематологические показатели как критерий условий выращивания и обитания рыб : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. биол. наук : 03.02.06 — ихтиология. Калиниинград, 2011. 23 с.
  15. Bacterial pathogens and health problems of Acipenser gueldenstaedtii and Acipenser baerii sturgeons reared in the eastern Black Sea region of Turkey / Kavis S. et al. // Iran J. Vet. Res. 2017. Vol. 18(1). P. 18—24.