pdf35

Ribogospod. nauka Ukr., 2023; 4(66): 49-68
DOI: https://doi.org/10.61976/fsu2023.04.049
UDC 595.384.16:628.394.1(28)

Рівні накопичення важких металів та активності радіонуклідів у вузькопалих річкових раках (Astacus leptodactylus Eschscholtz, 1823) Кам’янського та Запорізького (Дніпровського) водосховищ

П. О. Корженевська, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро
О. М. Маренков, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро
І. І. Боровик, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро
В. В. Сондак, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне

Мета. Визначити вміст важких металів та природних і штучних радіонуклідів у м’язовій тканині та карапаксі річкових раків Astacus leptodactylus Кам’янського та Запорізького (Дніпровського) водосховищ.

Методика. Матеріалом для досліджень слугували особини річкових раків виду А. leptodactilus, зібрані у весняний період (березень–квітень) 2021 р. на ділянках прибережної зони Кам’янського та Запорізького (Дніпровського) водосховищ. Збір матеріалу здійснювали за допомогою стандартних раколовок відкритого типу із сітки № 20 ручним збором у прибережній зоні, а також за допомогою спеціальних пасток із приманками. Для визначення вмісту важких металів та активності радіонуклідів використовували карапакси та м’язову тканину раків. Підготовку проб до вимірювання вмісту важких металів та радіонуклідів проводили шляхом відокремлення тканин раків з наступною гомогенізацією та концентрацією (висушування та озоління) відібраного матеріалу. Проби висушували при температурі +105°С до постійної маси, а потім спопеляли при температурі +450°С до отримання білої золи. Вміст радіонуклідів визначали на гама-бета спектрометрі «СЕ-БГ-01 “АКП”». Вміст важких металів визначали на атомно-абсорбційному спектрофотометрі «С115-М1» з полумʼяним аналізатором.

Результати. У м’язовій тканині A. leptodactylus Кам’янського та Запорізького (Дніпровського) водосховищ активно накопичувалися Zn, Fe та Cu. Це явище пояснюється інтенсивною акумуляцією в організмах раків елементів, які беруть активну участь у перебігу фізіологічних процесів. У карапаксах раків найбільше акумулювались такі важкі метали як Мn, Pb, Co. Мінімальний вміст серед важких металів був встановлений для Сd. Норми вмісту їх у м’язовій тканині річкових раків на сьогодні в Україні не встановлені, проте порівняння отриманих нами даних з нормами для живої риби показує значне перевищення практично за всіма дослідженими важкими металами. Максимальний рівень активності радіонуклідів у м’язовій тканині декапод обох досліджуваних водойм належить 40К, у карапаксах — 226Ra; мінімальна активність у м’язах 90Sr, а у карапаксах — 226Ra. Рівні накопичення досліджуваних радіонуклідів в раках не перевищували ГДК для раків як харчового продукту.

Наукова новизна. Вперше установленні рівні накопичення важких металів та активність радіонуклідів у м’язовій тканині та карапаксах річкових раків Astacus leptodactylus Кам’янського та Запорізького (Дніпровського) водосховищ. Визначено вміст токсичних елементів, які підлягають контролю в продовольчій сировині і харчових продуктах, згідно з ГДК у раків Кам’янського та Запорізького (Дніпровського) водосховищ.

Практична значимість. Результати роботи можуть бути використані під час моніторингу екотоксикологічного та радіоекологічного станів водного середовища. Також отримані результати можуть бути застосовані при дослідженні річкових раків басейну Дніпра.

Ключові слова: важкі метали, радіонукліди, коефіцієнт накопичення, ГДК, річковий рак, Запорізьке (Дніпровське) водосховище, Кам’янське водосховище.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Андрусишин А. В., Загоруй В. П., Андрусишина І. М. Ракоподібні як біомаркери забруднення Чорного моря важкими металами // Вода i водоочисні технології. Науково-технічні вісті. 2011. № 4(6). С. 55—61.
  2. Holdich D. M., Reeve I. D. Alien crayfish in British waters // Aquatic Conservation: Marine and Freshwater Ecosystems. 1991. № 1(2). P. 139—158.
  3. Ульман Е. Ж. Біологічний стан популяцій раків в Київському водосховищі // Рибогосподарська наука України. 2009. № 3. С. 39—42.
  4. Безусий О. Л., Борбат М. О. До проблеми отримання посадкового матеріалу річкових раків // Рибогосподарська наука України. 2008. № 2. С. 72—74.
  5. Біологічні особливості довгопалого річкового рака річки Случ Хмельницької області / Марценюк Н. О. та ін. // Вісник Сумського національного аграрного університету. 2016. № 5(29). С. 66—69.
  6. Горчанок А. В., Рожков В. В., Поротікова І. І. Вплив водного середовища на біологічні особливості ракоподібних // The I International Science Conference on Multidisciplinary Research : proceed. Berlin, Germany, 2021. P. 150—152.
  7. Кражан С. А., Мельник А. П., Безусий О. Л. Накопичення важких металів в органах і тканинах річкових раків з різних місць їх мешкання // Рибогосподарська наука України. 2010. № 1. С. 61—66.
  8. Черкашин С. А., Блинова Н. К. Влияние тяжелых металлов на выживаемость ракообразных // Гидробиологический журнал. 2010. Т. 46, № 4. С. 84—96.
  9. Ramos R. J., Tadokoro C. E., de Carvalho Gomes L. Efficiency in heavy metal purge in crustaceans during the ecdysis // Environment, Development and Sustainability. 2021. № 23. Р. 14878—14907. https://doi.org/10.1007/s10668-021-01277-4.
  10. Беженар Р. В., Мадерич В. С. Міграція радіонуклідів з донних відкладень до риби через донний ланцюжок живлення // Системи підтримки прийняття рішень. Теорія і практика. 2015. С. 53—57.
  11. Горбунов Л. В., Клещев М. Ф. Біометрія. Харків : ХПІ, 2014. 106 с.
  12. Нахшина Е. П. Тяжелые металлы в системе «вода — донные отложения» водоемов // Гидробиологический журнал. 1985. Т. 21, № 2. С. 80—90.
  13. Heavy metals contamination in shrimp and crab from south west regions in Bangladesh: Possible health risk assessment / Shafi Ahmed et al. // Toxicology Reports. 2023. Vol. 10. P. 580—588. https://doi.org/10.1016/j.toxrep.2023.05.001.
  14. Analysis of Trace Metals in Commercially Important Crustaceans Collected from UNESCO Protected World Heritage Site of Indian Sundarbans / Mitra Abhijit et al. // Turkish Journal of Fisheries and Aquatic Sciences. 2012. № 12. Р. 49—61.
  15. Мур Дж. В., Рамамурти С. Тяжелые металлы в природных водах: Контроль и оценка влияния. Москва : Мир, 1987. 288 с.
  16. ДСТУ 2284:2010. Риба жива. Загальні технічні вимоги. Київ : Держспоживстандарт України, 2012. 12 с. (Національний стандарт України).
  17. Волкова Е. Н., Беляев В. В., Зарубин О. Л. Динамика 137Cs в гидробионтах Днепровских водохранилищ // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. 2005. № 3 (26). С. 66—71. (Серія : Біологія).
  18. Лебедева Г. Д. Влияние стабильного и радиоактивного стронция на пресноводные организмы // Гидробиологический журнал. 1968. № 4. С. 3—11.
  19. The biological effects of ionising radiation on Crustaceans: A review / Fuller Neil et al. // Aquatic Toxicology. 2015. Vol. 167. P. 55—67.
  20. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Cs та 90Sr у продуктах харчування та питній воді. Київ : Міністерство охорони здоров›я України, 2006. 6 с. (Державні гігієнічні нормативи).