Ribogospod. nauka Ukr., 2023; 3(65): 119-133
DOI: https://doi.org/10.15407/fsu2023.03.119
UDC 597-12:597.554.3
Особливості лігульозу ляща (Abramis brama Linnaeus, 1758) та плітки (Rutilus rutilus Linnaeus, 1758) у Дніпровському (Запорізькому) водосховищі
В. С. Сидоренко,
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро
О. М. Маренков,
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро
Мета. Вивчення особливостей лігульозної інвазії плітки та ляща у Дніпровському (Запорізькому) водосховищі та впливу Ligula intestinalis на морфологічні та цитометричні показники заражених видів риб.
Методика. У роботі представлені узагальнені результати досліджень, що проводилися впродовж 2020–2021 рр. під час планових контрольованих обловів. Відбір зразків проводили вздовж берегової лінії Дніпровського (Запорізького) водосховища у нижній частині поблизу с. Військове та с. Микільське-на-Дніпрі Дніпропетровської області у літньо-осінній період. При морфологічному дослідженні уважно оглядали поверхню луски та шкірні покриви. Звертали увагу на плавці, на кількість слизу, його консистенцію, зміну забарвлення, наявність пухлин, крововиливів, виразок, цист, крупних ектопаразитів, стан очей. Паразитологічне дослідження проводили шляхом повного анатомічного розтину риби за класичною методикою. Кров для дослідження відбирали на місці вилову із серця риби за допомогою голки та шприца в суху пробірку для біохімічного аналізу сироватки. Також відбирали кров для виготовлення мазків та їх подальшого мікроскопування. Мазки крові виготовляли за методом Романовського та вивчали за допомогою світлової мікроскопії при збільшенні об’єктива 40х. Як контроль використали мазки крові неінвазованих риб. Опрацьовували 30 полів зору в кожному дослідженому мазку.
Результати. В ході проведеного дослідження встановлено зменшення маси та вгодованості інвазованих екземплярів пліток та лящів, зафіксованонезворотні патологічні зміни у внутрішніх органах внаслідок механічного тиску та міграції паразитів. Крім того, виявлено відхилення від норми у формених елементах крові. У інвазованих екземплярів лящів та пліток близько 24,3% еритроцитів деформовані: клітинна оболонка нечітка, еритроцити мали дещо роздуту форму. У деяких еритроцитів слабо проглядалось ядро. Інвазовані екземпляри мали більше молодих форм еритроцитів, ніж зрілих, у порівнянні з контролем.
Наукова новизна. Вперше представлений порівняльний морфологічний, цитометричний аналіз крові при лігульозній інвазії заражених екземплярів ляща та плітки у Дніпровському (Запорізькому) водосховищі.
Практична значимість. Для науки, як для рибництва важливим є вивчення клінічних, епізоотичних, а також біологічних особливостей паразитичних гельмінтів. Отримані результати можуть бути впроваджені у практичну діяльність рибного господарства та бути використані при розробці заходів з обмеження та попередження розвитку паразитарних захворювань серед іхтіофауни Дніпровського (Запорізького) водосховища.
Ключові слова: лящ, плітка, лігула, еритроцити, альбуміни.
ЛІТЕРАТУРА
- Вовк Н. И., Бучацкий Л. П., Пирус Р. И. Ихтиопатологический мониторинг внутренних водоемов Украины // Проблемы ихтиопатологии : І Всеукр. конф.: тезисы докл. Киев, 2001. С. 31—36.
- Галат В. Ф., Березовський А. В. Паразитологія та інвазійні хвороби тварин. Київ : Вища освіта, 2003. 241 с.
- Arslan M. Ö., Yilma Z. M., Taşçi G. T. Infections of Ligula intestinalis on Freshwater Fish in Kars Plateau of North - Eastern Anatolia, Turkey// Turkiye Parazitol Dergisi. 2015. № 39. Р. 218—221.
- Innal D., Erk’aka F., Keskin N. The Dynamics of the Ligula intestinalis (Cestoda: Pseudophyllidea) in Three Cyprinid Species [Alburnus escherichii Steindachner, 1897; Gobio gobio (Linnaeus, 1758) and Squalius cephalus (Linnaeus, 1758)] in Camkoru Pond (Ankara-Turkey) Hacettepe // J. Biol. & Chem. 2010. № 38(4). Р. 319—324.
- Endocrine effects of the tapeworm Ligula intestinalis in its teleost host, the roach (Rutilus rutilus) / Geraudie P. et al. // Parasitology. 2010. № 137(4). Р. 697–704.
- Innal D., Erk’aka F., Keskin N. Distribution of Ligula intestinalis (L.) in Turkey // Turk J Fish Aquat Sci. 2007. № 7. Р. 19—22.
- Ultrastructural study of vitellogenesis of Ligula intestinalis (Diphyllobothriidea) reveals the presence of cytoplasmic-like cell death in cestodes / Yoneva A. et al. // Front Zool. 2015. № 12. Р. 35.
- Geography and host specificity: two forces behind the genetic structure of the freshwater fish parasite Ligula intestinalis (Cestoda: Diphyllobothriidae) / Bouzıd W. et al. // Int J Parasitol. 2008. № 38(12). Р. 79.
- Loot G. The differential effects of Ligula intestinalis L. plerocercoids on host growth in three natural populations of roach, Rutilus rutilus (L.) // Ecology of Freshwater fish. 2002. № 11. P. 168—177.
- Liao X. H., Liang Z. X. Distribution of ligulid tapeworms in China // J Parasitol. 1987. № 73(1). Р. 36—48.
- Gabagamb N., Skorpıng A. Spatial and temporal distribution of Ligula intestinalis (Cestoda: Diphyllobothriidea) in usipa (Engraulicypris sardella) (Pisces: Cyprinidae) in Lake Nyasa // J Helminthol. 2018. № 92(4). Р. 410—416.
- Бучацкий Л. П., Матвиенко Н. Н., Ващенко А. В. Ихтиопатологическая ситуация на водохранилищах Днепровского каскада // Ştiinţa agricolă. 2015. Вип. 1. С. 125—128.
- Woo P. T. K. Fish Diseases and Disorders. Vol. 1 : Protozoan and Metazoan Infections Second Edition. USA : CABI Cambridge, 2006.
- Noga E. J. Fish disease–diagnosis and treatment. 2nd ed. Ames, Iowa. USA : Wiley-Blackwell, 2010. Р. 519.
- Kayis S., Duzgun A., Er A. Bacterial and parasitic pathogens isolated from some wild cyprinid fishes // El Cezeri Fen ve Mühendislik Dergisi. 2018. № 5. Р. 763—772.
- Єсіпова Н. Б. Паразитофауна риб окремих малих водойм Дніпропетровської області // Сучасні проблеми теоретичної і практичної іхтіології : VIІ Міжнар. іхтіологічна наук.-практ. конф. : тези доп. Бердянськ, 2014. С. 90—95.