pdf35

Ribogospod. nauka Ukr., 2023; 3(65): 3-19
DOI: https://doi.org/10.15407/fsu2023.03.003
UDC 574.587:595.3

Зимiвля східної субтропiчної прiсноводної креветки (Macrobrachium nipponense dе Haan, 1849) в умовах басейну р. Днiстер

П. В. Шекк, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Одеський державний екологічний університет м. Одеса
Ю. О. Астафуров, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Одеський державний екологічний університет, м. Одеса

Мета. Дослідження особливостей зимівлі Macrobrachіum nipponense в природних умовах басейну нижнього Дністра та експериментальна оцінка впливу на виживання зимуючих особин креветки, їх  фізичного стану, складу ґрунтів та типу укриттів. 

Методика. В ході роботи використовувалися результати польових та експериментальних досліджень, проведених у 2018–2020  рр.

Досліджувались місця і умови масової зимівлі креветок в природних умовах пониззя ріки Дністер. Методом прямого обліку встановлювали кількість зимуючих особин, аналізували їхній фізичний стан.

У  лабораторії водних біоресурсів та аквакультури Одеського державного екологічного університету (ОДЕКУ) креветок утримували в установках замкненого водопостачання (УЗВ), в яких підтримували параметри середовища, максимально наближені до зимівлі в природних умовах. У хронічних експериментах досліджували вибірковість та вплив на виживання креветок складу природних субстратів та товщини ґрунтової подушки при формуванні ложа. Оцінювали вибір та ефективність використання креветками надґрунтових укриттів різного природного та антропогенного походження для зимівлі особин у залежності від їхнього фізичного стану (наявність або відсутність травм). Креветок для експериментів виловлювали в жовтні‒листопаді в пониззі р. Днicтер та Дністровському лимані. 

Локацію місць масової зимівлі креветок встановлювали за допомогою супутникового GPS-навігатора.

Результати.Встановлено, що в природних умовах пониззя р. Дністер креветка
M. nipponense зимує в надґрунтових укриттях (природного та антропогенного походження), або закопуючись в ґрунт. Вибір креветками надґрунтових укриттів для зимівлі в природних умовах залежить від  їхнього фізичного стану. Травмовані особини (втрачені клешні та кінцівки) віддавали перевагу легкодоступним надґрунтовим укриттям (снопам трави, затопленим корчам). Здорові особини зимували в щілинах між корінням. Значна частина креветок зимувала в надґрунтових укриттях антропогенного походження. Найбільш складні та надійні надґрунтові укриття природного та антропогенного походження займали найменше пошкоджені особини креветки.

Понад 59% креветок закопується на зимівлю в ґрунт (ґрунтові укриття). Здорові особини віддавали перевагу піщаним ґрунтам або таким, до складу яких входив пісок. Найвищий вихід (від 80 до 95%)з зимівлі здорових креветок спостерігався на піщаних або піщано-гравійних ґрунтах при наявності більш товстого шару ґрунту. 

Глибина  закопування креветок залежала від складу ґрунту. Максимальною вона була в ґрунтах, які складалися з піску, піщано-гравійної  суміші  та чорнозему або чорнозему з включеннями  гравію. Виживання зимуючих особин знаходилось у зворотній залежності від глибини закопування.

Максимальний вихід нетравмованих особин із зимівлі спостерігався при закопуванні в ґрунт, мінімальний — при використанні надґрунтових укриттів. Частка травмованих креветок, які вижили в ґрунтових укриттях, зменшувалась пропорційно силі травмування. Максимальне виживання травмованих особин забезпечувала зимівля в надґрунтових  укриттях.

Наукова новизна. Вперше представлено дані польових спостережень за зимівлею вселенця — креветки M. nipponense в умовах басейну нижнього Дністра. Встановлені місця та умови масової зимівлі в природних умовах.

У результаті експериментальних досліджень проаналізовано вибірковість  та ефективність використання креветкою в період зимівлі ґрунтових та надґрунтових укриттів різного походження, їхню вибірковість у залежності від фізичного стану зимуючих особин (наявність або відсутність травм).

Практична значимість. В умовах кліматичних змін, що прогресують, одним із актуальних завдань є  акліматизація перспективних об’єктів  аквакультури в нових природних екосистемах. Отримані результати можуть бути використані для розробки методів штучного відтворення та контрольованого вирощування креветки M. nipponense в аквакультурі півдня України.

Ключові слова: ріка Дністер, креветка Macrobrachіum nipponense, зимівля, надґрунтові та ґрунтові укриття, фізичний стан особин, виживання.

ЛІТЕРАТУРА

  1. The invasion of Macrobrachium nipponense (De Haan, 1849) (Caridea: Palaemonidae) into the Southern Iraqi marshes / Salman S. D. et al. // Aquat Invasions. 2006. Vol. 1. P. 109—115.
  2. Shekk P., Astafurov Yu. Acclimation and ways of spreading the Eastern freshwater shrimp Macrobrachium nipponense (de Haan, 1849) as valuable and economically profitable foodstuff // 8-th Science Assembly Meeting Network of aquaculture centers in Central and Eastern Europe (NACEE). Daugavpils, 2017. Р. 46—48
  3. Cai Y., Shokita S. Report on a collection of freshwater shrimps (Crustacea: Decapoda: Caridea) from the Philippines, with descriptions of four new species // Raffles B Zool. 2006. Vol. 54. P. 245—270.
  4. De Grave S., Ghane A. The establishment of the oriental river prawn, Macrobrachium nipponense  (de Haan, 1849) in Anzali Lagoon, Iran // Aquat  Invasions. 2006. Vol. 1. P. 204—208.
  5. Feng J. B., Li J. L., Cheng X. Research progress on germplasm resource exploitation and protection of Macrobrachium nipponense // J Shanghai Fish Univ. 2008. Vol. 17. P. 371—376.
  6. Владимиров М. З. Восточная речная креветка (Macrobrachium nipponense De Haan) — новый элемент гидрофауны Кучурганского водохранилища // Известия АН МССР. 1989. № 1. С. 77—78.
  7. Филипенко С. И. О появлении пресноводной восточной креветки Macrobrachium nipponense (Dе Haan, 1849) в Днестре // Academy of sciences of  Moldova : International Symposium anniversary of Professor Andrei Munteanu : proceed. Chișinău, 2014. P. 206—207.
  8. Кулеш  В.  Ф.  Перспективы  выращивания  субтропической  креветки Macrobrachium nipponense  (De Haan)  в  водоемах-охладителях  ТЭС // Биологические  ресурсы  водоемов  в  условиях  антропогенного  воздействия. Киев : Наукова думка, 1985. С. 34—36.
  9. Супрунович  А.  В.,  Макаров  Ю.  Н.  Культивируемые  беспозвоночные. Пищевые  беспозвоночные:  устрицы,  гребешки,  раки  и  креветки.  Киев : Наукова думка, 1990. 261 с.
  10. Макаров Ю. Н. Десятиногие ракообразные. Киев : Наукова думка, 2004. 430 с. (Фауна Украины ; т. 26, вып. 1/2).
  11. Мамонтов  Г.  А.  Пресноводные  креветки //  Зоология.  Киев :  ВПТУ, 2006. № 20. С. 12—19.
  12. Степанок  Н.  А.  Восточная  речная  креветка  рода Macrobrachium в  низовье Днестра // Гидробиологический журнал. 2014. Т. 50, № 2. С. 117—120.
  13. Шекк П. В. Перспективы развития аквакультуры высших ракообразных // Сучасні проблеми раціонального використання водних біоресурсів : І Міжнар. наук.-практ. конф., Київ 15-17 трав. 2018 р. : збірник матер. Київ, 2018. С. 12—15.  
  14. Шекк П. В., Астафуров Ю. О. Можливicть культивування східної субтропiчної прісноводної креветки Macrobrachium nipponense (Dе Haan, 1849) в умовах нижнього Днiстра // Сучасні проблеми теоретичної та практичної іхтіології : ХІІ Міжнар. іхтіол. наук.-практ. конф. : матер. Дніпро, 2019. С. 232—235.
  15. Кулеш В. Ф. Личиночный рост субтропической пресноводной креветки Macrobrachium nipponense (De Haan) в условиях водоема-охладителя Березовской ГРЭС // Весцi АН БССР. 1982. № 1. C. 100—110.
  16. Timmons M. B., Ebeling, J. M. Recirculation Aquaculture. USA : Cayuga Aqua Ventures, 2002. (NRAC Publication ; No. 01-007).
  17. Туранов  В.  Ф.  Разведение  и  выращивание  пресноводной  креветки Macrobrachium rosenbergii  на Юге Украины //  Рибне  господарство України. 2003. № 3, 4 (26, 27). С. 47—48.
  18. Beal B. F., Protopopescu G. C. Ocean-based nurseries for cultured lobster (Homarus americanus Milne Edwards) postlarvae: field experiments off the coast of eastern maine to examine effects of flow and container size on growth and survival // Journal of Shellfish Research. 2012. No. 31 (1). P. 177—193.
  19. King Crabs of the World: Biology and Fisheries Management / ed. Stevens B. [S. l.] : CRC Press, 2014. 636 p.
  20. Crustacean Farming Ranching and Culture / eds. Wickins J. F., Lee D. O’C. Oxford (United Kingdom) : Blackwell Science, 2002. 446 p.
  21. Шекк П. В., Астафуров Ю. О. Проблема бiологiчних iнвазiй, вселення чужорiдних видiв на прикладi схiдної прiсноводної креветки Macrobrachium nipponense (Dе Haan, 1849) // Студентська наукова конференція молодих вчених Одеського державного екологічного університету : збірник матер. Одесса, 2019. № 7. С. 102—103.
  22. The complete mitochondrial genome of Macrobrachium nipponense / Ma K.Y. et al. // Gene. 2011. Vol. 487. P. 160—165.
  23. Magalhães C.,  Walker I. Larval development and ecological distribution of Central Amazonian palaemonid shrimps (Decapoda, Caridea) // Crustaceana. 1988. Vol. 55. P. 279—292.
  24. Mashiko K. Diversified egg and clutch sizes among local populations of the freshwater prawn Macrobrachium nipponense  // Journal of Crustacean Biology. 1990. Vol. 10. P. 306—314.
  25. New M. B., Valenti W. C. Freshwater prawn culture: the farming of Macrobrachium rosenbergii. Oxford, England : Blackwell Science, 2000. 215 p.
  26. Rodriguez G. Fresh-water shrimps (Crustacea, Decapoda, Natantia) of the Orinoco Basin and the Venezuelan Guayana // Journal of Crustacean Biology. 1982. Vol. 2. P. 378—391.
  27. Shokita S. The distribution and speciation of the inland water shrimps and prawns from the Ryukyu Islands II // Bulletin of the College of Science, University of Ryukyus. 1979. Vol. 28. P. 193—278. 
  28. Yu H., Miyake S. Five species of the genus Macrobrachium (Crustacea, Decapoda, Palaemonidae) from Taiwan // Ohmu. 1972. Vol. 3. P. 45—55.
Головна2023№ 3/2023 (65)2023_03-003_019-Shekk