pdf35

Ribogospod. nauka Ukr., 2023; 1(63): 33-52
DOI: https://doi.org/10.15407/fsu2023.01.033
УДК 591. 4: [597.556.331.1:597.551.2]:556.55 (477. – 25)

Морфофізіологічні особливості окуня річкового (Perca fluviatilis Linnaeus, 1758) та краснопірки звичайної (Scardinius erythrophthalmus Linnaeus, 1758) у водоймах м. Києва

М. В. Причепа, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут гідробіології НАН України, м. Київ
Ю. О. Коваленко, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут гідробіології НАН України, м. Київ

Мета. Дослідити морфо-фізіологічні особливості окуня та краснопірки в урбанізованих водоймах Києва для використання їх як індикаторів фізіологічного стану риб.

Методика. Іхтіологічні дослідження здійснювали у різних за розташуванням водоймах м. Києва у травні 2021 р. Матеріалом для дослідження слугували представники аборигенних видів: окунь річковий та краснопірка звичайна. Для самців та самиць морфофізіологічні показники визначались окремо. Вірогідність отриманих результатів оцінювали за t-критерієм Стьюдента за рівня ймовірності (Р≤0,05.).

Результати. Досліджено відмінності морфофізіологічних показників окуня та краснопірки з двох водойм. Встановлено високий вміст нафтопродуктів у воді (0,090 мг/дм3) та донних відкладах (80,5 мг/кг) в оз. Кирилівське, тоді як в оз. Мартишів у воді (0,005 мг/дм3) та донних відкладах (10,5 мг/кг) їх концентрація була в рази меншою. Відмінності в умовах існування проявились на досліджуваних вибірках риб. Окунь річковий з оз. Мартишів мав більшу довжину та масу тіла на 10,6 та на 30,0% відповідно, відносно вибірки з оз. Кирилівське. Натомість, у краснопірки звичайної вірогідних відмінностей у масі тіла не виявлено. Це вказує на наявність міжвидової відмінності досліджуваних риб в умовах існування антропогенно трансформованих водойм.

Крім того, в окуня річкового встановлено відмінності за морфофізіологічними індексами. У самиць окуня річкового з оз. Мартишів вгодованість була на 16,5% більшою, ніж у такій з оз. Кирилівське. Високі індекси печінки спостерігались у самців окуня річкового з антропогенно трансформованої водойми, тоді як у самців краснопірки звичайної індекс печінки виявився меншим на 26,3%, ніж в оз. Мартишів. Підтвердженням напружених умов існування в оз. Кирилівське на період досліджень є істотне зменшення індексів гонад та селезінки в окуня річкового.

Наукова новизна. Встановлено, що самці та самиці окуня річкового та краснопірки звичайної мають різні фізіологічні реакції на негативні умови існування, які відображаються на індексах внутрішніх органів.

Практична значимість. Отримані результати дозволяють проводити оцінку фізіологічного стану угруповань фонових риб в урбанізованих водоймах м. Києва для подальшого прогнозування їхньої чисельності та структури.

Ключові слова: краснопірка звичайна, окунь річковий, морфофізіологічні показники, індекси органів, адаптивні реакції, антропогенне навантаження.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Вишневський В. І. Водойми Києва. Київ : Ніка-Центр, 2021. 280 с.
  2. Жежеря В. А., Линник П. М., Зубенко І. Б. Уміст та форми знаходження металів у озерах системи «Опечень» (м. Київ) // Наукові праці УкрНДГМІ. 2016. Вип. 269. С. 70—86.
  3. Екологічні проблеми київських водойм і прилеглих територій / Романенко О. В. та ін. Київ : Наукова думка, 2015. 189 с. 
  4. Medovnyk D. V. Ecological-physiological features of native and invasive fish species in small rivers under different degree of transformation // Hydrobiol. J. 2019. Vol. 55, № 4. P. 63—74. https://doi.org/10.1615/HydrobJ.v55.i4.60 
  5. Кочет В. М. Сучасний стан іхтіофауни малих річок Дніпропетровської області // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. 2010. № 2 (43). С. 280—283. (Серія : Біологія. Спец. вип. : Гідроекологія).
  6. Сондак В. В., Волкошовець О. В., Бабич Л. М. Динаміка видового складу рибного населення р. Горинь та ризики виживання аборигенної іхтіофауни в трансформованій річковій мережі // Вісник НУВГП. 2013. Вип. 3 (63). С. 15— 23.
  7. Медовник Д. В. Малі річки урбанізованих територій в якості існування іхтоіценозів // Рибогосподарська наука України, 2018. № 3(45). С.  5—15. DOI: 10.15407/fsu2018.03.005.
  8. Медовник Д. В. Міжвидові відносини інвазивних та аборигенних видів риб у малих річках урбанізованих територій // Наук. зап. Терноп. нац. пед. ун-ту. 2018. № 2 (73). С. 170—174. (Сер. Біол.).
  9. Multibiomarker approach in fish to assess the impact of pollution in a large Brazilian river, Paraiba do Sul / Linde-Arias A. R. et al. // Environmental Pollution. 2008. Vol. 156(3). P. 974—979. https://doi.org/10.1016/j.envpol.2008.05.006 
  10. Monitoring pollution in Esmorzi-Paramos lagoon, Portugal: liver histological and biochemical effects in Liza sapiens / Fernandes C. et al. // Environmental Monitoring and Assessment. 2008. Vol. 145. P. 315—322. https://doi.org/10.1007/s10661-007-0041-4 
  11. Esin E. V., Fedorov A. E.The effect of chronic volcanic pollution on the morphometric characteristics of juvenile Dolly Varden (Salvelinus malma W.) on the Kamchatka peninsula// Hydrobiologia. 2016. Vol. 783, № 1. P 1—10.  DOI: 10.1007/s10750-016-2741-7.
  12. Sadekarpawar S., Parikh P. Gonadosomatic and Hepatosomatic indices of freshwater fish // World. Journal of Zoology. 2013. Vol. 8, № 1. Р. 110—118.
  13. Gonadosomatic index (GSI), Hepatosomatic index (HSI) and proportion of oocytes stadia as an indicator of rainbowfish Melanotaenia boesemani spawning season / Hismayasari I. B. et al. // International Journal of Fisheries and Aquatic Studies. 2015. Vol. 2, № 5. Р. 359—362.
  14. Morado C. N., Francisco Gerson Araújo F. G., Gomes I. D.The use of biomarkers for assessing effects of pollutant stress on fish species from a tropical river in Southeastern Brazil // Acta Scientiarum. Biological Sciences. 2010. Vol. 39, № 4. Р. 431—439, DOI: 10.4025/actascibiolsci.v39i4.34293.
  15. Адаптивный потенциал и функциональные особенности репродуктивных систем рыб в экологически трансформированных водоемах : монография / Шихшабеков М. М. и др. Днепропетровск : Журфонд, 2014. 224 с.
  16. Методи гідроекологічних досліджень поверхневих вод / Арсан О. М. та ін. Київ : Логос, 2006. 406 с.
  17. The feeding of sexually mature European perch ((Perca fluviatilis L.) in Lake Kortowskie in the autumn-winter period / Wziatek B. et al. // Archives of Polish Fisheries. 2004. Vol. 12, № 2. Р. 197—201.
  18. Nehemia A., Maganira J. D. Rumisha C. Length-weight relationship and condition factor of tilapia species grown in marine and fresh water ponds // Agriculture Biological Journal of North America. 2012. Vol. 3, № 3. Р. 117—124. https://doi.org/10.5251/abjna.2012.3.3.117.124 
  19. Influence of environmental quality of the tributaries of the Monjolinho River on the relative condition factor (Kn) of the local ichthyofauna / Barrilli G.H.C. et al. // Biota Neotropica. 2015., Vol. 15, №. 1. P. e20140107. http://dx.doi.org/10.1590/1676-06032015010714.
  20. A long-term copper exposure on a freshwater ecosystem using lotic mesocosms: primary producer community responses / Roussel H. et al. // Aquatic Toxicology. 2007. Vol. 81(2). P. 168—182. https://doi.org/10.1016/j.aquatox.2006.12.006 
  21. Bioaccumulation of micropollutants and biomarker responses in caged carp (Cyprinus carpio) / Bervoets L. et al. // Ecotoxicology and Environmental Safety. 2009. Vol. 72. № 3. Р. 720—728. https://doi.org/10.1016/j.ecoenv.2008.10.008  
  22. Особливості накопичення важких металів водними макрофітами озер м. Києва та оцінка їхньої біоремедіаційної здатності / Пасічна О. О. та ін. // Гідробіологічний журнал. 2021. Т. 57, № 2. С. 70—81.
  23. Деякі адаптивні реакції карася сріблястого Carassius auratus gibelio (Bloch) за надмірного навантаження амонійним азотом /  Коваленко Ю. О. та ін. // Рибогосподарська наука України. 2018. № 2(44). С. 116—129. DOI: 10.15407/fsu2018.02.116.
  24. Kanu K. C., Ogbonna O. A., Mpamah I. C. Acute Toxicity and Biological Responses of Clarias gariepinus to Environmentally Realistic Chlorpyrifos Concentrations // Pollution. 2019. Vol. 5, № 4. Р. 839—846. DOI: 10.22059/poll.2019.279504.614.
  25. Nassr-Allah H., Abdel-Hameid L. Physiological and Histopathological Alterations Induced by Phenol Exposure in Oreochromis aureus Juveniles // Turkish Journal of Fisheries and Aquatic Sciences. 2007. Vol.  7. P. 131—138.
  26. Kime D. E. A strategy for assessing the effects of xenobiotics on fish reproduction // Sci. Total. Environ. 1999. Vol. 225 (1–2). P. 3—11. https://doi.org/10.1016/S0048-9697(98)00328-3 
  27. Biomarker investigations in adult female perch (Perca fluviatilis) from industrialised areas in northern Sweden in 2003 / Hansson T. et al. // Archives of Environmental Contamination and Toxicology. 2014. Vol. 66. P. 237—247. https://doi.org/10.1007/s00244-013-9974-5 
  28. Dewi N. K., Prabowo R.  Determination of Liver Somatic Index (LSI) and Gonadosomatic Index (GSI) Value of Carp (Cyprinus carpio) and Nile tilapia (Perca fluviatilis) // International Journal of Scientific and Research Publications. 2017. Vol. 7, № 6. P. 221—223.
  29. Condition factor and organosomatic indices of rainbow trout (Оncorhynchus mykiss, Wal.) From different brood stock / Dekić R. et al // Biotechnology in Animal Husbandry. 2016. Vol. 32, № 2. Р. 229—237. DOI: 10.2298/BAH1602229D.
  30. Федоненко О. В., Ананьєва Т. В. Еколого-біохімічні показники тканин та органів основних видів хижих риб Запорізького водосховища // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія.  2011. Т. 1, № 22. С. 184—191. https://doi.org/10.1002/adfm.201101590 
  31. Численность бактерий и протеолитическая активность в воде озера, расположенного в городской черте / Якушин В. М. и др. // Гидробиологический журнал. 2015. Т. 51, № 1. С. 83—92. https://doi.org/10.1016/j.omega.2014.09.006 
  32. Inyang I. R., Ollor A. O., Izah S. C. Effect of Diazinon on Organosomatic Indices and Behavioural Responses of Clarias gariepinus (a Common Niger Delta Wetland Fish) // Greener Journal of Biological Sciences. 2017.Vol. 7, № 2. P. 015—019. DOI: http://doi.org/10.15580/GJBS.2017.2.020917021.