pdf35

Ribogospod. nauka Ukr., 2021; 3(57): 72-86
DOI: https://doi.org/10.15407/fsu2021.03.072
УДК [597-11+597.14:639.371.52]:[639.3.043.13:636.087.7]

Результати використання в годівлі коропа сорбенту у складі корму з ознаками контамінування мікотоксинами

О. В. Дерень, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут рибного господарства НААН, м. Київ
Н. Ю. Сироватка, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут рибного господарства НААН, м. Київ
М. З. Кориляк, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут рибного господарства НААН, м. Київ
О. П. Добрянська, olya_dо Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Львівська дослідна станція Інституту рибного господарства НААН, смт Великий Любінь

Мета. Метою роботи було дослідження окремих морфо-фізіологічних показників коропа в результаті додаткового введення сорбенту мікотоксинів до корму з ознаками псування.

Методика. Впродовж 2019–2020 рр. проведено два експерименти в лабораторних умовах. У першому сформовано 7 груп-аналогів однорічок нивківського коропа, по 20 екз. у кожній, середньою масою 22,5 г. Контрольній групі риб протягом 24 днів згодовували комбікорм з ознаками псування, до раціону дослідних груп додатково вводили препарат «Мікосорб» в кількості, відповідно, 0,05; 0,10; 0,15; 0,20; 0,25 та 0,40%. У другому експерименті — 4 групи однорічок коропа, по 12 екз. у кожній, середньою масою 20,0 г. Раціон контрольної групи був ідентичним першому експерименту, а дослідних груп — з добавкою 0,050; 0,075 та 0,100% «Мікосорбу» відповідно. Впродовж досліджень забезпечено оптимальні умови утримання риб. Після вилову однорічок вивчали розмірно-вагові показники, аналізували приріст маси за загальноприйнятими у рибництві методиками. Вивчали активність антиоксидантних ензимів та уміст продуктів пероксидного окиснення ліпідів в залежності від складу раціону.

Результати. У дослідженнях використано комбікорм з ознаками псування в результаті порушення технології зберігання, у якому виявлено три групи токсинів: Афлатоксин В1, Зеараленон та Дезоксиніваленол.

В результаті першого етапу досліджень визначено норми введення до раціону коропа сорбенту мікотоксинів у кількості 0,05–0,20%. При цьому не встановлено чіткої пропорційної закономірності зміни середньої маси риб в залежності від кількості введення «Мікосорбу», показник зріс в усіх дослідних групах у порівнянні з контрольною на 0,4–15,2%. У м’язах однорічок встановлено вищу (p˂0,001) активність каталази за введення 0,15% досліджуваного препарату у 1,4 раза, 0,20% — на 46%, 0,25% — на 69 та 0,40% — на 79%. Активність супероксиддисмутази теж зростала, окрім груп за введення 0,20; 0,25 та 0,40% «Мікосорбу». Відмічено тенденцію до зниження на 21,0 та 22,6% вмісту дієнових кон’югатів в результаті згодовування 0,05 та 0,10 сорбенту та деяке підвищення в результаті згодовування 0,15; 0,20; 0,25 та 0,40% добавки. 

Дослідженнями наступного етапу встановлено, що за згодовування у складі корму «Мікосорбу» з розрахунку 0,050; 0,075 та 0,100%, середня маса однорічок коропа у дослідних групах зросла відповідно на 45,4; 37,2 та 30,3%, коефіцієнт вгодованості риб — на 41,9; 40,8 та 42,7%, показник відносного приросту — у 4,3; 5,9 та 4,6 раза відповідно. Індекс високоспинності був нижчим на 10,3; 7,0 та 7,4% щодо показників контрольної групи. За додаткового згодовування 0,050; 0,075 та 0,100% «Мікосорбу», підвищилась опірність організму риб, з огляду на зростання у гепатопанкреасі активності антиоксидантних ензимів: супероксиддисмутази на 28,3; 30,5 і 5,0% та каталази на 56,5 (р<0,001); 55,5 (р<0,001) та 46,3% (р<0,05). При цьому за згодовування 0,05 та 0,10% «Мікосорбу» відмічено збільшення вмісту дієнових кон’югатів відповідно на 11,3 (р<0,01) та 12,3% (р<0,01), а також ТБК-активних продуктів — на 19,7 (р<0,05) та 13,2%.

Наукова новизна. Вперше досліджено доцільність введення сорбенту мікотоксинів «Мікосорб» до складу коропового корму з ознаками псування. Здійснено аналіз впливу згодовування раціону різного складу на окремі морфо-фізіологічні показники коропа в умовах модельних випробувань.

Практична значимість. Отримано додаткові прирости та покращення показників системи антиоксидантного захисту організму коропа. Використання в годівлі коропа препарату «Мікосорб» дозволяє зменшити негативний вплив на організм риб кормів низької якості, що були використані у експериментах.

Ключові слова: короп, корм, кормові добавки, мікотоксини, сорбент, морфологічні показники, приріст, система антиоксидантного захисту.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Фермерське рибництво / Грициняк І. І. та ін. Київ : Герб, 2008. 560 с.
  2. Дехтярьов П. А., Євтушенко М. Ю., Шерман І. М. Фізіологія риб. Kиїв : Аграрна освіта, 2008. 342 с.
  3. Wrona F. G., Cash K. J. The ecosystem approach to environment assessment: moving from theory to practice // J. Aquat. Ecosyst. Health. 1996. № 5. P. 89—97. https://doi.org/10.1007/BF00662797 
  4. Мікотоксикологічний моніторинг концентрованих кормів лісостепу України / Малінін О. та ін. // Тваринництво України. 2003. №12. С. 26—28.
  5. Попова С. А., Скопцова Т. И., Лосякова Е. В. Микотоксины в кормах: причины, последствия, профилактика // Известия Великолукской ГСХА. 2017. № 1. С. 16—23.
  6. Осулливан Д. Микотоксины — бесшумная опасность // Комбикорма. 2005. № 5. С. 54—56. https://doi.org/10.1111/j.2048-416X.2005.tb00108.x 
  7. Гогин А. Микотоксины: эффективный контроль — эффективное производство // Комбикорма. 2005. № 2. С. 68—69.
  8. Дворська Ю. Є. Мікотоксини в кормах птиці: оцінка ризику // Аграрний вісник причорномор’я. 2013. Вип. 68. С. 62—69. https://doi.org/10.1002/j.1941-9635.2013.tb01095.x 
  9. Дворская Ю., Донец В., Кузьменко С.Микотоксины опасны для свиней // Тваринництво України. 2008. № 5. С. 14—15.
  10. Ефективність препарату «Мікосорб» (Alltech) в умовах періодичної контамінації кормів мікотоксинами / Котик А. М. та ін. // Ефективне тваринництво і птахівництво. 2004. № 1. С. 46—49.
  11. Адамс Ник. Эффективность одновременного связывания нескольких микотоксинов различными адсорбентами в условиях модели желудочно-кишечного тракта in vitro // Животноводство Росии. 2020. № 7. С. 56—60.
  12. Сурмач В. Н., Ковалевский В. Ф., Сехин А. А. Адсорбент микотоксинов «Микосорб™»-эффективная защита комбикормов для цыплят-бройлеров // Актуальные проблемы интенсивного развития животноводства. 2011. № 14(1). С. 17—25.
  13. Сурмач В. Н. Ковалевский В. Ф., Сехин А. А. Кормовая добавка «Микосорб» в кормлении дойных коров // Сельское хозяйство — проблемы и перспективы : сборник научных трудов. В 2-х т. 2010. Т. 1. С. 213—220.
  14. Сироватко К. М., Зотько М. О. Технологія кормів та кормових добавок : навчальний посібник. Вінниця : ВНАУ, 2020. 263 с.
  15. Желтов Ю. О. Методичні вказівки з проведення дослідів по годівлі риб // Рибне господарство. 2003. Вип. 62. С. 23—28.
  16. Правдин И. Ф. Руководство по изучению рыб (преимущественно пресноводных). Москва : Пищевая промышленность, 1966. 377 с.
  17. Инструкции по физиолого-биохимическим анализам рыб / Лиманский В. В. и др. Москва : ВНИИПРХ, 1984. 58 с.
  18. European Convention for the Protection of Vertebrate Animals used for Experimental and other Scientific Purposes. Strasbourg, 18/03/1986. ETS No.123.
  19. Стальная И. Д. Метод определения диеновой конъюгации ненасыщенных высших жирных кислот // Современные методы в биохимии. 1977. С. 63—64.
  20. Коробейникова Е. Н. Модификация определения продуктов перекисного окисления липидов в реакции с тиобарбитуровой кислотой // Лабораторное дело. 1989. № 7. С. 8—9.
  21. Дубинина Е. Е., Сальникова Л. А., Ефимова Л. Ф. Активность и изоферментный спектр супероксиддисмутазы эритроцитов и плазмы крови человека // Лабораторное дело. 1983. № 10. С. 30—33.
  22. Королюк М. А., Иванова Л. И., Майорова И. Г. Метод определения активности каталазы // Лабораторное дело. 1988. № 1. С. 16—19.
  23. Bradford M. M. A rapid and sensitive method for the quantitation of microgram quantities of protein utilizing the principle of protein-dye binding // Anal. Biochem. 1976. Vol. 72. P. 248—254. https://doi.org/10.1016/0003-2697(76)90527-3 
  24. Плохинский Н. А. Проблемы современной биометрии. Москва : Моск. ун-т, 1981. 166 с.
  25. Кожевников Ю. Н. О перекисном окислении липидов в норме и патологии (обзор) // Вопросы медицинской химии. 1985. № 1. С. 2—7.
  26. Комаров А. А., Панин А. Н. Микотоксикозы животных. Методическое пособие для профессиональной переподготовки работников предприятий АПК. Москва : Пищепромиздат, 2003. 82 с.