pdf35

Ribogospod. nauka Ukr., 2021; 1(55): 56-65
DOI: https://doi.org/10.15407/fsu2021.01.056
УДК [639.371.2:639.311]:597‒113(477)

Деякі особливості живлення веслоноса (Polyodon spathula (Walbaum, 1792)) у процесі вирощування до товарної маси у ставах Полісся України

Б. О. Ганкевич,veslonos‒ Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут рибного господарства НААН, м. Київ
О. М. Третяк, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут рибного господарства НААН, м. Київ
Т. В. Григоренко, grygorenko‒@ukr.net, Інститут рибного господарства НААН, м. Київ
О. М. Колос, kolos‒ Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут рибного господарства НААН, м. Київ

Мета. Дослідити особливості живлення веслоноса на другому році життя у полікультурі з короповими рибами у ставах Полісся України.

Методика. Північноамериканського зоопланктофага, представника осетроподібних — веслоноса — вирощували у полікультурі з коропом, гібридом білого і строкатого товстолобів та білим амуром у ставу площею 1 га на природній кормовій базі. Серед засобів стимуляції розвитку природної кормової бази застосовували внесення у стави перегною великої рогатої худоби в кількості 1 т/га. Густота посадки веслоноса 1-річного віку середньою масою 143 г становила 150 екз./га за загальної густоти посадки за всіма об’єктами полікультури 520 екз./га. Визначення особливостей живлення і росту риб, якісного складу кормових гідробіонтів та підрахунок їхньої біомаси здійснювали із використанням загальновідомих методик. У процесі вирощування риби досліджували основні фізико-хімічні показники якості води, користуючись загальноприйнятими в рибництві та гідрохімії рекомендаціями.

Результати. Умови середовища ставу переважно відповідали біологічним вимогам досліджуваних об’єктів аквакультури. Виявлено періодичне зниження концентрації кисню у воді до 1,5‒2,0 мг О2/дм3, що могло уповільнювати ріст риб. Під час відбору проб з визначення особливостей живлення веслоноса біомаса зоопланктону ставу змінювалась у межах 1,11‒6,44 г/м3 із переважанням за кількісними показниками груп Cladocera та Copepoda. Наприкінці періоду досліджень дволітки веслоноса досягли середньої маси 979,0 г за рибопродукції 120,4 кг/га та виживання 82,0%. Загальна рибопродукція за всіма об’єктами полікультури становила 502,3 кг/га. Середні показники загального індексу наповнення травного тракту веслоноса змінювались у межах 199,72‒459,030/000. Основу живлення веслоноса визначали нижчі ракоподібні за переважання Cladocera (65,28‒86,23%). Роль Copepoda у живленні веслоноса зростала наприкінці сезону вирощування (до 32,76%). Rotifera та інші кормові гідробіонти у живленні веслоноса не мали істотного значення (до 3,85%). Виявлено значну кількість захопленого рибами детриту (13,43‒31,31% вмісту травного тракту). Відмічено вибірковість у споживанні веслоносом різних груп зоопланктонних організмів з індексом вибіркової здатності за Cladocera на рівні 1,23‒1,48.

Наукова новизна. Отримано нові дані щодо особливостей живлення веслоноса в умовах ставів Полісся України.

Практична значимість. Результати досліджень є складовою частиною бази даних для розроблення удосконалених технологій ставового рибництва в Україні.

Ключові слова: веслоніс, ставове рибництво, полікультура риб, природна кормова база, живлення риб.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Гринжевський М. В., Янінович Й. Є., Швець Т. М. Полікультура з шістьох видів риб // Рибогосподарська наука України. 2009. № 1. С. 38—42.
  2. Ганкевич Б. О., Третяк О. М., Колос О. М. Деякі особливості вирощування товарної продукції веслоноса (Polyodon spathula (Walbaum)) у ставах Лісостепу та Полісся України // Рибогосподарська наука України. 2020. № 3. С. 33—46.
  3. Третяк О. М. Система науково обґрунтованого розвитку аквакультури веслоноса в Україні // Рибогосподарська наука України. 2010. № 2. С. 3—25.
  4. Шерман І. М., Шевченко В. Ю., Корнієнко В. О. Досвід культивування веслоноса на Півдні України // Рибне господарство України. 2002. № 5. С. 23—24.
  5. Виноградов В. К., Мельченков Е. А., Архангельский В. В. Веслонос (Polyodon spathula) в России // Аквакультура осетровых рыб: достижения и перспективы развития : II Междунар. науч.‒практ. конф. : матер. докл. Астрахань, 2001. С. 89—92.
  6.  Виноградов В. К., Ерохина Л. В., Мельченков Е. А. Биологические основы разведения и выращивания веслоноса (Polyodon spathula (Walbaum)). Москва : ФГНУ «Росинформагротех», 2003. 344 с.
  7. Мельченков Е. А. Питание сеголеток веслоноса // Сб. науч. тр. ВНИИПРХ. 1988. Вып. 54 : Растительноядные рыбы и новые объекты рыбоводства и акклиматизации. С. 20—30.
  8. Мельченков Е. А. Морфологическое строение и изменение фильтрационного аппарата веслоноса на первом году жизни // Сб. науч. тр.  ВНИИПРХ. 1992. Вып. 67 : Корма и кормление ценных объектов аквакультуры. С. 43—46.
  9. Деякі особливості живлення молоді веслоноса у процесі басейнового та ставового вирощування / Третяк О. М. та ін. // Таврійський науковий вісник. 2010. Вип. 72. С. 120—127.
  10. Харитонова Н. Н. Биологические основы интенсификации прудового рыбоводства. Киев : Наукова думка, 1984. 193 с.
  11. Кражан С. А., Литвинова Т. Г. Природна кормова база вирощувальних та нагульних ставів і шляхи її покращення. Методичні рекомендації. Київ, 1997. 50 с.
  12. Кражан С. А., Лупачева Л. И. Естественная кормовая база водоемов и методы ее определения при интенсивном ведении рыбного хозяйства. Справочный материал для работников прудовых хозяйств УССР. Львов, 1991. 101 с.
  13. Правдин И. Ф. Руководство по изучению рыб (преимущественно пресноводных). Москва : Пищевая промышленность, 1966. 376 с.
  14. Алекин О. А., Семенов А. Д., Скопинцев Б. А. Руководство по химическому анализу вод суши. Ленинград : Гидрометеоиздат, 1973. 270 с.
  15. СОУ–05.01.37‒385:2006. Вода рибогосподарських підприємств. Загальні вимоги та норми. Київ : Міністерство аграрної політики України, 2006. 15 с. (Стандарт Мінагрополітики України).
  16. Плохинский Н. А. Руководство по биометрии для зоотехников. Москва : Колос, 1970. 256 с.

REFERENCE