pdf35

Ribogospod. nauka Ukr., 2020; 3(53): 92-108
DOI: https://doi.org/10.15407/fsu2020.03.092
УДК [597-1.05:597-1.044]:[639.371.2:639.3.06]

Біомоніторинг постстресових адаптивних змін органів травлення стерляді в умовах замкненого водозабезпечення

О. М. Козій, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Херсонський державний аграрний університет, м. Херсон

Мета. Проаналізувати особливості постстресових адаптивних змін органів травлення стерляді на мікрорівні в умовах замкнутого водозабезпечення. Дослідити динаміку змін клітинного складу печінки, тонкого кишечника та підшлункової залози протягом періоду адаптації. Визначити перспективу використання даних гістологічного моніторингу в рибницькій практиці з метою оцінки морфофункціонального статусу риб.

Методика. Первинні матеріали отримані в умовах експериментального приватного підприємства «Оазіс Бісан». Камеральна обробка іхтіологічних зразків виконана відповідно до загальновизнаних методик і посібників. Гістологічні дослідження здійснені з використанням авторського обладнання та оригінальних методик, спеціально призначених для діагностики тканин риб. Отримані результати обробляли методами варіаційної статистики з використанням пакету відповідних прикладних програм «Microsoft Excel», з акцентуванням уваги на похибки середніх величин.

Результати. Мікроанатомічні дослідження дозволили встановити, що адаптація стерляді до умов УЗВ після транспортування склала 12 діб. За результатами моніторингу, найбільш контрастні пристосувальні зміни до нових умов утримання відзначені в маргінальній зоні печінки, тонкому відділі кишечника, підшлунковій залозі.

При потенційному впливі стресового чинника, в печінці риб відзначається зміщення функції клітин у вигляді зрушень цитологічних характеристик. Зростання значень лінійних розмірів гепатоцитів в 1,54 раза адекватно призводить до збільшення значень параметрів ядер в 1,44 раза. Це є показником зміни характеру внутрішньоклітинного метаболізму. Низькі значення кількості внутрішньоклітинних порожнин на початку адаптації є прямим доказом згасання ліпостатичної функції гепатоцитів. Низькі значення відношення діаметра «ядерце/ядро» (0,40 і 0,41) свідчать про зміну клітинної функції у вигляді активізації синтезу глікогену.

В період дії стресового чинника всмоктування компонентів хімусу в тонкому кишечнику відбувається з меншою інтенсивністю. Локальна акумуляція поглинених часточок в цитоплазмі вказує на уповільнення процесів травлення. Через 8 діб, за адекватних умов годівлі та утримання, в слизовій оболонці тонкого кишечника можна спостерігати появу келихоподібних гландулоцитів. Даний факт свідчить про нормалізацію функціонування кишечника.

Початковий період адаптації практично збігається з піком максимуму стресового стану. У цей момент у риб відмічено згасання секреторної активності підшлункової залози. Істотне зниження інтенсивності біосинтезу зимогену призводить до переважання в об’ємі гомогенного полюсу ациноцитів над зимогенним полюсом. У процесі адаптації риб до нових умов годівлі та утримання ациноціти набувають специфічного вигляду. Протеїнази і ліпази в кінці секреторного циклу клітин існують переважно в активній формі, що виявляється світлооптичними методами у вигляді скупчення зимогенових гранул.

Наукова новизна. Представлені нові, а також істотно оновлені існуючі дані щодо адаптації органів і тканин стерляді в умовах стресової дії і постстресових адаптації. Вперше проведено гістологічний аналіз структури маргінальної зони печінки, тонкого кишечника та підшлункової залози дворічних особин стерляді. Уточнено і доповнено інформацію про таксономічні особливості адаптаційних змін тканинних складових органів системи травлення в умовах замкненого водозабезпечення.

Практична значимість. Отримана інформація становить цінність в морфофізіологічних дослідженнях, а також для рибницької практики в зв'язку з існуючою сучасною проблемою зниження життєвого статусу маточних стад осетрових риб в акваторіях різного походження та цільового призначення. Використання отриманих даних дозволяє якісно провести відбір риб з метою досягнення в умовах замкненого водозабезпечення нормального репродуктивного потенціалу.

Ключові слова: стерлядь, стрес, адаптація, печінка, підшлункова залоза, кишечник, клітинна функція, умови замкненого водозабезпечення.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Абросимова Н. А., Лобзакова Т. В. Первый опыт доместикации диких осетровых рыб на Донском ОРЗ // Научные подходы к решению проблем производства продуктов питания : межвузовский сборник научных трудов. Ростов-на-Дону : Ростовский универститет, 2004. С. 107—111.
  2. Алдохин А. С., Волосников Г. И. Сравнительный анализ морфометрических показателей стерляди зимовальных ям Нижнего Иртыша // Вестник АГТУ. 2018. № 4. С. 90—95. (Серия : Рыбное хозяйство). https://doi.org/10.24143/1812-9498-2018-2-90-98 
  3. Бахарева А. А., Грозеску Ю. Н., Сырбулов Д. Н. Опыт доместикации «дикой» стерляди в условиях рыбоводного комплекса на Волжской ГЭС // Повышение эффективности использования водных биологических ресурсов Мирового океана : Междунар. науч.-практ. конф. : матер. Москва, 2005. С. 131—133.
  4. Бедняков Д. А., Федорова Н. Н., Неваленная Л. А. Сравнительная характеристика гистологического строения кишечного эпителия осетровых рыб и их гибридов // Вестник АГТУ. 2012. № 1. С. 121—124 (Серия : Рыбное хозяйство).
  5. Васильева Л. М., Кащеева А. Н., Астафьева С. С. Сравнительная оценка репродуктивной функции доместицированных самок русского осетра // Технологии пищевой и перерабатывающей промышленности АПК — продукты здорового питания. 2014. № 4. С. 28—33.
  6. Грозеску Ю. Н., Бахарева А. А., Сырбулов Д. Н. Технологические системы для формирования и содержания ремонтно-маточных стад стерляди // Рыбное хозяйство. 2009. № 5. С. 47—49.
  7. Дубровская А. В., Шевелева Н. Н., Романов А. А. Гистоморфологические исследования некоторых органов и тканей осетровых в морской и речной период жизни // Рыбохозяйственные исследования на Каспии : Результаты НИР за 2000 год. Астрахань : КаспНИРХ, 2001. С. 407—411.
  8. Егорова В. И., Наумова В. В., Кирьянов Д. А. Ветеринарно-санитарная оценка качества и безопасности товарной стерляди, выращенной с использованием рециркуляционных технологий // Вестник Астраханского государственного технического университета. 2018. № 4. С. 111—116 (Серия : Рыбное хозяйство).
  9. Калайда М. Л., Говоркова Л. К. Методы рыбохозяйственных исследований. Санкт: Проспект науки, 2013. 288 с.
  10. Козий М. С. Оценка современного состояния гистологической техники и пути усовершенствования изучения ихтиофауны. Херсон : Олди-плюс, 2009. 310 с.
  11. Козий М. С. Гистоморфологические особенности ихтиофауны Юга Украины. Херсон : Олди-плюс, 2011. 180 с.
  12. Кокоза А. А. Искусственное воспроизводство осетровых рыб. Астрахань : АГТУ, 2004. 208 с.
  13. Корчунов А. А., Металлов Г. Ф., Григорьев В. А. Динамика биохимического состава тела и половых продуктов стерляди (Acipenser ruthenus Linnaeus, 1758) естественных популяций и выращенных в установках замкнутого водоснабжения // Вестник АГТУ. 2012. № 1. С. 136—143 (Серия : Рыбное хозяйство).
  14. Лакин Г. Ф. Биометрия. Москва : Высшая школа, 1990. 293 с.
  15. Наумова В. В., Кирьянов Д. А., Свешникова Е. В. Безопасность стерляди, выращенной в условиях УЗВ // Вестник Ульяновской государственной сельскохозяйственной академии. 2017. С. 81—85. https://doi.org/10.18286/1816-45-2017-4-81-85 
  16. Пономарев С. В., Иванов Д. И. Осетроводство на интенсивной основе : учебник. Москва : Колос, 2009. 312 с.
  17. Свешникова Е. В., Наумова В. В., Кирьянов Д. А. Сравнительная характеристика использования обменной энергии карпа и толстолобика // Вестник Ульяновской государственной сельскохозяйственной академии. 2019. № 3. С. 179—182. https://doi.org/10.18286/1816-4501-2019-3-179-182 
  18. Строганов Н. С. Акклиматизация и выращивание осетровых рыб в прудах. Москва : МГУ, 1968. 254 с.
  19. Сырбулов Д. Н., Николаев А. И., Дудин К. В. Формирование ремонтно-маточного стада — путь гарантированного получения молоди волжских осетровых // Рыбное хозяйство 2005. № 4. С. 22—23.
  20. Хрусталев Е. И., Курапова Т. М., Гончаренок О. Е. Корма и кормление в аквакультуре. Санкт-Петербург : Лань, 2017. 388 с.
  21. Чемагин А. А. Обзор некоторых аспектов экологии стерляди (Аcipenser ruthenus Linnaeus, 1758) // Вестник АГТУ. 2018. № 2(66). С. 115—122. https://doi.org/10.24143/1812-9498-2018-2-115-122 
  22. Чипинов В. Г., Пономарев С. В., Чипинова Г. М. Руководство по формированию маточного стада осетровых рыб методом доместикации. Астрахань, 2004. 24 с.
  23. Шевченко В. Н., Емелин М. В. Современное состояние ремонтно-маточного стада осетровых рыб, формируемого на НЭБ «БИОС» // Рыбохозяйственные исследования в низовьях реки Волги и Каспийском море : сборник научных трудов. Астрахань, 2012. С. 184—187.
  24. Lenhardt M., Prokes M., Jaric I. Comparative analysis of morphometric characters of juvenile starlet Acipenser ruthenus L. from natural population and aquaculture // Journal of Fish Biology. 2005. № 65. Р. 320—320. https://doi.org/10.1111/j.0022-1112.2004.0559o.x 

REFERENCE