pdf35

Ribogospod. nauka Ukr., 2020; 3(53): 5-18
DOI: https://doi.org/10.15407/fsu2020.03.005
УДК: 597-19:597.554.3

Хижий іхтіокомплекс Великобурлуцького водосховища як чинник впливу на виживання посадкового матеріалу рослиноїдних риб

І. Ю. Бузевич, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут рибного господарства НААН, м. Київ
А. В. Макаренко, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Національний університет біоресурсів і природокористування, м. Київ

Мета. Визначити та проаналізувати структурні та кількісні показники хижих представників іхтіофауни Великобурлуцького водосховища з оцінкою трофічного навантаження на різновікову молодь білого і строкатого товстолобів та їх гібрида.

Методика. У якості первинних матеріалів використані дані аналізу промислових уловів, які проводилися посезонно протягом 2017–2019 рр. Іхтіологічний матеріал відбирався з уловів ставних сіток з кроком вічка а = 30–100 мм; для біологічного аналізу відібрано 265 екз. риб різних видів. Масу рибних кормових об'єктів реконструювали з використанням емпіричних рівнянь залежності «довжина — маса». Збір і обробку матеріалів здійснювали за загальноприйнятими методиками. Запас розраховувався на підставі коефіцієнтів смертності. У роботі були використані дані офіційної промислової статистики.

Результати. Найбільш чисельними представниками сучасної хижої іхтіофауни Великобурлуцького водосховища є судак (розрахунковий запас на 2019 р. — 26,5 кг/га), щука (11,7 кг/га) та окунь. Модальний ряд щуки та судака в уловах формувався за рахунок молодших та середніх вікових груп, середня довжина судака склала 35,1 см, маса — 0,71 кг; щуки — відповідно 43,6 см та 0,91 кг. Основу живлення судака довжиною до 50 см складали верховодка (40,7% за частотою зустрічання та 20,6% — за масою харчової грудки), окунь (відповідно 29,6 і 28,7%) та плітка (18,5 і 29,0%); у судака довжиною понад 50 см — плітка (57,1 і 36,9%) та окунь (42,9 і 17,3%). У спектрі живлення щуки довжиною до 50 см домінувала плітка (29,7% за частотою зустрічання і 22,9 за масою харчової грудки), карась сріблястий (відповідно 24,3 і 20,5%) та окунь (16,2 і 12,5%); у щуки довжиною 50 см і більше — сріблястий карась (45,5 і 22,6%) та лящ (36,4 і 31,6%). Основним кормовим об'єктом окуня довжиною до 20 см були бичок-піщаник (42,9% за частотою зустрічання та 47,6% за масою харчової грудки) та окуня (відповідно 21,4 і 25,8%); окуня довжиною 20 см і більше — бичок-піщаник (58,3 і 25,8%) та власна молодь (33,3 і 20,2%).

Молодь (0+ — 1+) білого, строкатого товстолобів та їх гібрида в спектрі живлення хижаків відмічалась лише у судака довжиною понад 50 см та щуки; її усереднена вагова частка склала відповідно 8,1 та 0,7%.

За показниками чисельності хижих видів станом на 2019 р., розрахункове споживання посадкового матеріалу товстолобів наважкою 20 г становило 17,6 тис. екз., що складало 51,6% від планових обсягів зариблення Великобурлуцького водосховища.

Наукова новизна. Отримані оригінальні дані щодо живлення хижих видів риб в умовах спеціального товарного рибного господарства на середньому водосховищі. Кількісно оцінений вплив хижаків на посадковий матеріал товстолобів з наважками, меншими, ніж традиційні.

Практична значущість. Отримані дані можуть бути використані для визначення нормативів промислового повернення від цьоголіток-однорічок при здійсненні випасної аквакультури.

Ключові слова: водосховище, хижий іхтіокомплекс, живлення, посадковий матеріал, виживання.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Бузевич И. Ю., Захарченко И. Л. Водохранилища Украины: перспективы рыбохозяйственного использования // Рыбоводство и рыбное хозяйство. 2013. Вып. 3. С. 35—41.
  2. Захарченко І. Л. Сучасний стан аборигенної промислової іхтіофауни Великобурлуцького водосховища // Рибогосподарська наука України. 2011. № 2. С. 25—30.
  3. Водний фонд України: штучні водойми — водосховища і ставки : довідник / Гребінь В. В. та ін. Київ : Інтер-прес ЛТД, 2014. 164 с.
  4. Кожаева Д. К. Рациональное использование биоресурсного потенциала искусственных водоем Кабардино-Балкарской Республики : дисс. … докт. биол. наук : 03.02.14 «Водные биоресурсы». Москва, 2017. 385 с.
  5. Грициняк І. І., Христенко Д. С., Котовська Г. О. Науково-методичні аспекти розробки науково-біологічних обґрунтувань та режимів спеціальних товарних рибних господарств (СТРГ) // Агросвіт України. 2012. № 1. С. 29—30.
  6. Седова Н. А. Особенности пастбищной рыбохозяйственной эксплуатации малых водохранилищ центральных регионов России: на примере Жестылевского водохранилища : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. биол. наук : 03.00.10 «Ихтиология». Москва, 2000. 16 с.
  7. Яковлєва Т. В. Штучне відтворення іхтіофауни дніпровських водосховищ: сучасний стан, проблеми і перспективи // Рибогосподарська наука України. 2013. № 1. С. 5—11.
  8. Захарченко І. Л. Живлення судака у Каховському водосховищі // Рибне господарство. 2005. Вип. 64. С. 108—111.
  9. Кудерский Л. А. Акклиматизация рыб в водоемах России: состояние и пути развития // Вопросы рыболовства. 2001. Т. 2, № 1 (5). С. 6—85.
  10. Озинковская С. П., Полторацкая В. И. Эффективность зарыбления днепровских водохранилищ растительноядными рыбами в зависимости от количества и качества рыбопосадочного материала // Рыбное хозяйство. 1981. Вып. 41. С. 48—51.
  11. Методика збору і обробки іхтіологічних і гідробіологічних матеріалів з метою визначення лімітів промислового вилучення риб з великих водосховищ і лиманів України. Київ : IРГ УААН, 1998. 47 с.
  12. Методи гідроекологічних досліджень поверхневих вод / Арсан О. М. та ін. Київ : Логос, 2006. 408 с.
  13. Боруцкий Е. В. Методическое пособие по изучению питания и пищевых отношений рыб в естественных условиях. Москва : Наука, 1974. 254 с.
  14. Юдович Ю. Б., Доценко Б. Н., Антонюк А. В. Методика прогнозирования вылова рыбы в озерах, реках и водохранилищах. Москва : ВНИИПРХ, 1982. 46 с. https://doi.org/10.25291/VR/1982-VR-46 
  15. Тюрин П. В. Фактор естественной смертности рыб и его значение при регулировании рыболовства // Вопросы ихтиологии. 1962. Т. 2, вып. 3 (24). С. 184—192.
  16. Полтавчук М. А. Биология и разведение днепровского судака в замкнутых водоемах. Киев : Наукова думка, 1965. 259 с.
  17. Стеффенс В. Индустриальные методы выращивания рыбы. Москва : Агропромиздат, 1985. 383 с.
  18. Корочкин Е. Ф. О размерной доступности растительноядных рыб хищникам // Рыбное хозяйство. 1982. Вып. 8. С. 41—42.
  19. Питание и пищевые взаимоотношения хищных рыб в дельте Волги. Москва : Наука, 1973. 297 с.
  20. Білий М. Д. Розмноження та розведення судака. Київ : АН УРСР, 1959. 78 с.
  21. Диденко А. В., Гурбик О. Б. Питание окуня (Рerca fluviatilis L.) Каневского водохранилища в весенний период // Рибогосподарська наука України. 2011. № 2. С. 18—24.

REFERENCE

 

 

Головна2020№ 3/2020 (53)2020_03-005_018-Buzevych-ukr