pdf35

Ribogospod. nauka Ukr., 2019; 3(49): 48-58
DOI: https://doi.org/10.15407/fsu2019.03.048
УДК 597.443:597–115:639.3.032

До питання генетичної структури племінних груп стерляді (Acipenser ruthenus Linnaеus) в індустріальній аквакультурі

М. М. Пашко, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут рибного господарства НААН, м. Київ
С. І. Тарасюк, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут рибного господарства НААН, м. Київ
О. М. Третяк, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут рибного господарства НААН, м. Київ
Н. О. Борисенко, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут рибного господарства НААН, м. Київ
О. Ю. Бєлікова, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут рибного господарства НААН, м.Київ

Мета. Дослідити генетичну структуру племінного стада стерляді, сформованого в умовах плавучих садків рибного господарства індустріального типу.

Методика. Штучне відтворення та вирощування стерляді здійснювали із застосуванням індустріальних технологій рибництва. Аналіз поліморфізму білкових речовин проводили з використанням методів електрофорезу в поліакриламідному гелі. У якості молекулярно-генетичних маркерів для оцінки генетичної структури групи риб чотири-шестилітнього віку (n= 30) розглядали розподіл алельних та генотипних частот за локусами, що кодують низку білків і ферментів крові тварин: трансферину (TF), посттрансферину (PTF), альбуміну (ALB). Статистичне опрацювання отриманих даних виконували із застосуванням традиційних прийомів.

Результати. Установлено, що генетична структура групи племінних особин стерляді із масою тіла в межах 1,0–2,3 кг (в середньому 1,68±0,07 кг, Сv=22,3%) характеризується значним рівнем гетерозиготності (66,7%). Із розглянутих генетико-біохімічних систем найбільш інформативними для виявлення міжгрупових відмінностей за генетичними структурами виявились системи TF та ALB. Отримані дані дають змогу припустити, що оцінка поліморфізму за локусами трансферину та альбуміну може сприяти об’єктивному контролю ступеня інбредності племінних груп стерляді за індустріальних методів ведення аквакультури. Наголошується на необхідності проведення комплексних генетичних досліджень у процесі формування племінних стад осетрових риб в індустріальному рибництві.

Наукова новизна. Досліджено генетичну структуру стерляді за нетрадиційного для аквакультури України технологічного варіанту формування та експлуатації племінних стад осетрових риб.

Практична значимість. Результати досліджень являють інтерес для контролю та поліпшення стану племінних ресурсів осетрових риб в аквакультурі України.

Ключові слова: племінні групи стерляді, генетична структура, біохімічні маркери, контроль генофонду, індустріальне рибництво.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Shlyakov V. A., Daskalov G. M. The state of marine living resources – State of the Environment of the Black Sea (2001–2006/7) / ed. Temel Ogus. Istanbul, Turkey : Commission on the Protection of the Black Sea Against Pollution (BSC), 2008. Vol. 3. P. 321—364.
  2. Стан запасів осетрових риб та розвиток осетрової аквакультури в Україні / Третяк О. М. та ін. // Рибогосподарська наука України. 2010. № 4. С. 4—22.
  3. Виноградов В. К., Ерохина Л. В., Мельченков Е. А. Биологические основы разведения и выращивания веслоноса (Polyodon spathula (Walbaum)). Москва : Росинформагротех, 2003. 344 с.
  4. Шерман І. М., Корнієнко В. О., Шевченко В. Ю. Актуальність та передумови доместикації представників родини осетрових в умовах півдня України // Таврійський науковий вісник. 2006. Вип. 44. С. 145—154.
  5. Козлов В. И., Козлов А. В. Осетроводство. Москва : МГУТУ, 2011. 336 с.
  6. Кольман Р. Искусственное размножение осетровых рыб // Проблемы производства посадочного материала исчезающих популяций осетровых рыб. Ольштын : MIR DRUK, 2012. С. 31—43.
  7. Пашко М. М., Третяк О. М., Колос О. М. До питання вирощування плідників стерляді (Acipenser ruthenus Linnaеus) у плавучих садках за природної температури води Лісостепу України // Рибогосподарська наука України. 2019. № 1. С. 48—59. https://doi.org/10.15407/fsu2018.03.039 
  8. Грициняк І. І., Тарасюк С. І. Актуальні завдання генетичних досліджень у рибному господарстві // Проблеми розвитку морської та прісноводної аквакультури : семінар : матер. Київ, 2009. С. 98—106.
  9. Шерман І. М., Ігнатов О. В. Вирощування цьоголітків стерляді в умовах півдня України // Таврійський науковий вісник. 2007. Вип. 50. С. 129—133.
  10. Кончиц В. В. Первоочередные задачи развития осетроводства в республике Беларусь // Рибогосподарська наука України. 2008. № 3. С. 68—72.
  11. Хрусталев Е. В., Куранова Т. М., Хойновский К. Б. Искусственное воспроизводство стерляди Acіpenser ruthenus L. // Биотехника искусственного воспроизводства рыб, раков и сохранение запасов промысловых рыб. Вильнюс, 2008. С. 8—16.
  12. Microsatellite DNA analysis of starlet from five European river drainage areas / Fopp-Bayat D. et al. // Actual status and active protection fish populations endangered by extinction : International scientific conference : proceed. Olsztyn : IR, 2008. P. 223—234.
  13. Кончиц В. В., Мамедов Р. А. Состояние и перспективы восстановления численности стерляди в водоемах Беларуси // Збереження генофонду та відновлення популяцій цінних видів риб : Міжнар. наук. конф. : матер. Київ : ДІА, 2011. С. 48—58.
  14. Результати штучного відтворення осетрових риб, вирощених у садках за природного температурного режиму водойм лісостепової зони України / Пашко М. М. та ін. // Рибогосподарська наука України. 2018. № 3. С. 39—49.
  15. Davis B. J. Disc electrophoresis. II. Method and application to human serum proteins // Ann. N.Y. Acad. Sci. 1964. Vol. 121. Р. 404—408. https://doi.org/10.1111/j.1749-6632.1964.tb14213.x 
  16. Gahne B., Juneja R. K., Grolmus J. Horizontal polyacrylamide gradient gel electrophoresis for the simultaneous phenotyping of transferrin, post-transferrin, albumin and post-albumin in the blood plasma of cattle // Anim. Blood Groups Biochem. Genet, 1977. Vol. 8, № 3. P. 127—137. https://doi.org/10.1111/j.1365-2052.1977.tb01637.x 
  17. Harris H., Hopkinson D. A. Handbook of enzyme electrophoresis in human genetics. Amsterdam : North-Holland Publ. Comp., 1976. 680 p.
  18. Генетика изоферментов / Корочкин Л. И. и др. Ленинград — Москва : Наука, 1977. 275 с.
  19. Ивантер Э. В., Коросов А. В. Элементарная биометрия : учебное пособие. 3-е изд., испр. и доп. Петрозаводск : ПетрГУ, 2013. 110 с.
  20. Кузнецов В. М. F – статистики Райта : оценка и интерпретация // Проблемы биологии продуктивных животных. 2014. № 4. С. 80—104.
  21. Плохинский Н. А. Биометрия. Москва : Моск. ун-т, 1969. 368 с.
  22. Swofford D. L., Selander R. B. BIOSYS-1: а Fortrain program for the comprehensive analysis of electrophoretic data in population genetics and systematics // J. Heredity. 1981. Vol. 72. P. 281—283. https://doi.org/10.1093/oxfordjournals.jhered.a109497 
  23. Андреева A. M. Структурно-функциональная организация альбуминовой системы крови рыб // Вопросы ихтиологии. 1999. Т. 39, № 6. С. 825—832.
  24. Кузьмин Е. В. Альбуминовая система сыворотки крови осетрообразных вречной период жизни // Вопросы ихтиологии. 1996. Т. 36, № 1. С. 101—108.
  25. Кирпичников В. С. Генетика и селекция рыб. Ленинград : Наука, 1987. 520 с.
  26. Особливості білкового складу плазми крові хребетних: еволюційно-екологічний аспект / Грубінко В. В. та ін. // Біологія тварин, 2010. Т. 12, № 1. C. 64—67.
Головна2019№ 3/2019 (49)2019_03-048_058-Pashko-ukr