Ribogospod. nauka Ukr., 2019; 2(48): 67-78
DOI: https://doi.org/10.15407/fsu2019.02.067
УДК [639.3.043.13:636.087.73]:[597.442]

Морфологічні параметри травної системи молоді російського осетра (Acipenser gueldenstaedtii Brandt & Ratzeburg, 1833) за дії пекарських дріжджів, згодовуваних з основним кормом

М. Ю. Симон, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут рибного господарства НААН, м. Київ
Ю. М. Забитівський, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Львівська дослідна станція ІРГ НААН, смт. Великий Любінь
І. І. Грициняк, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут рибного господарства НААН, м. Київ
Л. П. Драган, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут рибного господарства НААН, м. Київ

Мета. Провести аналіз дії різних концентрацій сухих інактивованих пекарських дріжджів на морфологічні параметри травної системи молоді російського осетра на прикладі ентероцитів та гепатоцитів для встановлення  оптимальних концентрацій, які могли б бути використані в складі стартових кормів, під час вирощування вищезгаданого виду риб в установках замкненого водопостачання (УЗВ).

Методика. Для досягнення мети роботи були використані класичні гістологічні методи досліджень. Так, кожних 7 діб з початку експериментальної годівлі відбирали молодь російського осетра, яку після анестезії поміщали на 24 години в розчин Буена (15 частин насиченого водного розчину пікринової кислоти, 5 частин формаліну, 1 частина оцтової кислоти). Після ополіскування препарат зберігали у 70%-му розчині етанолу (С₂H₅OH). Препарати переводили через спирти і заливали в парафін за загальноприйнятою методикою. Гістологічні зрізи забарвлювали гематоксиліном (С₁₆Н₁₄О₆·3Н₂О, М. м. 356,33) та еозином ((C₂₀H₈Br₄O₅, М. w. ‎647.89052).

Результати. Продемонстровано вплив різних концентрацій пекарських дріжджів у складі стартового корму для російського осетра на морфометричні параметри його травної системи на прикладі ентероцитів та гепатоцитів. Виявлено позитивний вплив дріжджів, що проявляється у збільшенні всмоктувальної поверхні ентероцитів та покращенні локалітету у глікокаліксі як для ензимів, так і для симбіотичних мікроорганізмів, що відіграють активну роль у позаклітинному травленні. Одночасно, не зареєстровано токсичного ефекту високої концентрації дріжджів в раціоні на організм молоді російського осетра.

Наукова новизна. Вперше здійснено аналіз впливу різних концентрацій інактивованих пекарських дріжджів у складі раціону молоді російського осетра на морфометричні показники травної системи останнього. 

Практична значимість. Доведено, що cухі інактивовані пекарські дріжджі доцільно вводити в стартові корми для російського осетра в якості біологічно активної добавки, оскільки вони справляють позитивний вплив на його травну систему.

Ключові слова: молодь російського осетра, інактивовані пекарські дріжджі, травна система, ентероцити, гепатоцити, стартові корми для риб.

ЛІТЕРАТУРА

1. Волкова И. В. Особенности функционирования пищеварительной системы рыб различных трофических групп : автореф. дис. на соискание уч. степени докт. биол. наук : спец. 03.03.01 «Физиология». Астрахань, 2010. 44 с.
2. Бедняков Д. А. Структурно-функциональные особенности мембранного пищеварения у осетрообразных видов рыб и их гибридов : автореф. дис. на соискание уч. степени докт. биол. наук : спец. 03.03.01 «Физиология». Астрахань, 2014. 44 с.
3. Бедняков Д. А., Мартьянов А. С. Сравнительный анализ воздействия рН среды на уровень активности пищеварительных ферментов русского осетра, ленского осетра и их гибрида с помощью неметрического многомерного шкалирования // Вестник АГТУ. 2013. № 2. С. 145—149.
4. Бедняков Д. А., Неваленный А. Н., Новинский В. Ю. Исследование некоторых характеристик ферментов, обеспечивающих процесс мембранного пищеварения у веслоноса и стерляди // Физиологические, биохимические и молекулярно-генетические механизмы адаптаций гидробионтов : Всерос. конф. с междунар. участием : матер. Борок, 2012. C. 36—39.
5. Пегель В. А. Физиология пищеварения рыб. Томск : Том. гос. ун-т, 1950.
   200 с.
6. Строганов Н. С. Экологическая физиология рыб. Москва : МГУ, 1962. 444 с.
7. Справочник по физиологии рыб / Яржомбек A. A. и др. Москва : Агропромиздат, 1986. 192 с.
8. Симон М. Ю. Використання кормових дріжджів у годівлі осетрових видів риб (Acipenseridae) (Огляд) // Рибогосподарська наука України. 2015. № 4 (34). С. 100—126.
9. Симон М. Ю. Особливості окисних процесів у осетрових видів риб (Acipenseridae) (Огляд) // Рибогосподарська наука України. 2016. № 1 (35). С. 106—126.
10. Симон М. Ю., Грициняк І. І., Забитівський Ю.М. Вплив пекарських дріжджів на ліпідний обмін молоді російського осетра // Рибогосподарська наука України. 2018. № 2 (44). С. 137—143.