Ribogospod. nauka Ukr., 2019; 1(47): 17-27
DOI: 10.15407/fsu2019.01.017
УДК 597-19:639.2 (282.247.32)

Стан та динаміка поповнення промислового запасу іхтіофауни пониззів р. Дніпро

К. М. Гейна, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут рибного господарства НААН України, м. Київ

Мета. Встановити кількісні та якісні показники угруповань молоді риб як основи формування сировинної бази промислу та біологічного різноманіття Дніпровсько-Бузької гирлової системи.

Методика.  Первинний матеріал було зібрано в літньо-осінній період 2006–2015 рр. з уловів малькових знарядь лову: малькової «танки», малькової волокуші, малькового трала. Всього було проаналізовано улови на 375 станціях; загальна площа облову склала більше 50 тис. м² прибережних мілководь. Для характеристики промислових уловів використовувались дані офіційної промислової статистики. Збір та обробку даних здійснювали за загальноприйнятими методиками.

Результати. Визначені основні тенденції в динаміці уловів молоді на зусилля контрольних знарядь лову як інтегральної характеристики природного відтворення та основи поповнення сировинної бази промислу. Досліджені умови відтворення різних екологічних груп риб. Проаналізована динаміка якісного складу промислових уловів. Основу промислових уловів риб Дніпровсько-Бузької гирлової системи в останні роки складають тюлька (62,2%) та сріблястий карась (21,4%); на частку категорії «цінні промислові види» припадало 7,3% загального вилову. Самовідтворювальні популяції риб забезпечили формування 93,5% вилову, тобто природне відтворення залишається основним джерелом поповнення сировинної бази рибодобувного промислу Дніпровсько-Бузької гирлової системи. За даними досліджень 2006–2015 рр., на прибережних ділянках зафіксована молодь 18 видів риб, основу чисельності (56,3–57,2%) складають малоцінні та другорядні у господарському відношенні види ― сріблястий карась, тюлька, атерина. Серед цінних промислових видів найбільш численними є тараня (7,3%) та лящ (3,4%); при цьому за рахунок цих видів у середньому за 2010–2017 рр. формувалось 16,4% загального улову частикових риб. Міжрічна динаміка чисельності молоді промислових видів за останні 10 років свідчить що за умови підтримання оптимального гідрологічного режиму Дніпровсько-Бузької гирлової системи можна прогнозувати стабільність промислових уловів у найближчій перспективі.

Наукова новизна. Представлені нові дані зі структури угруповань молоді риб пониззів р. Дніпро як складової частини іхтіофауни Дніпровсько-Бузької гирлової системи. Вперше представлений детальний опис динаміки чисельності молоді основних промислових видів в міжрічному аспекті.

Практична значимість. Отримані результати використані при розробці довгострокових прогнозів показників рибопродуктивності, як основи для регламентації кількісних та якісних характеристик промислового навантаження та здійснення природоохоронних заходів. 

Ключові слова:іхтіофауна, Дніпровсько-Бузька гирлова система, природне відтворення, сировинна база промислу.

ЛІТЕРАТУРА

1. Щербуха А. Я. Іхтіофауна України у ретроспективі та сучасні проблеми збереження її різноманіття // Vestnik zoologii. 2004. Т. 38, № 3. С. 3—18.
2. Верлатый Д. Б., Межжерин С. В., Федоренко Л. В. Видовой состав и численность проходных и пресноводных рыб Нижнеднепровской эстуарной системы: динамика в ХХ ст. в сравнении с Нижним Дунаем // Vestnik zoologii. 2009. Т. 43, № 3. С. 231—244.
3. Екологічні трансформації річкових гідроекосистем та актуальні проблеми рибного господарства / Шерман І.М. та ін. // Рибогосподарська наука України. 2013. № 4 (26). С. 5—16. https://doi.org/10.15407/fsu2013.04.005 
4. Амброз А. И. Рыбы Днепра, Южного Буга и Днепровско-Бугского лимана. Киев : АН УССР, 1956. 405 с.
5. Залуми С. Г. Изменения в рыбном промысле в низовьях Днепра, Южного Буга и Днепровско-Бугского лимана после зарегулирования // Рыбное хозяйство. 1973. Вып. 17. С. 81—87.
6. Мовчан Ю. В. До характеристики різноманіття іхтіофауни прісноводних водойм України (таксономічний склад, розподіл по річковим басейнам, сучасний стан) // Збірник праць Зоологічного музею. 2005. № 37. С. 70—82.
7. Воробьева В. А., Правоторов Б. И., Чекулаева М. С. Промысловые рыбы нижнего Днепра, Днепровско-Бугского лимана, Каховского водохранилища, Черного и Азовского морей. Херсон : Темп, 2002. 34 с.
8. Мовчан Ю. В. Риби України. Київ : НППМ, 2011. 420 с.
9. Використання даних відносної чисельності молоді риб Кременчуцького водосховища для прогнозування промислового вилову / Котовська Г. О. та ін. // Рибне господарство. 2009. Вип. 66. С. 77—80.
10. Методика збору і обробки іхтіологічних і гідробіологічних матеріалів з метою визначення лімітів промислового вилучення риб з великих водосховищ і лиманів України : затв. наказом Держкомрибгоспу України № 166 від 15.12.98. Київ, 1998. 47 с.
11. Методи гідроекологічних досліджень поверхневих вод / Арсан О. М. та ін. Київ : Логос, 2006. 408 с.
12. Чуклін А. В. Принципи встановлення допустимих обсягів вилову водних біоресурсів у дніпровських водосховищах // Рибогосподарська наука України. 2012. № 3. С. 3—8.