pdf35

Ribogospod. nauka Ukr., 2018; 3(45): 89-102
DOI: 10.15407/fsu2018.03.089
УДК [639.3.043:636.087.73]:639.371.52

Вплив амаранту Amaranthus (Linnaeus) на якісні та продуктивні характеристики дволіток коропа Cyprinus carpio (Linnaeus) за введення його до складу раціону

Р. А. Паламарчук, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут рибного господарства НААН, м. Київ
О. В. Дерень, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут рибного господарства НААН, м. Київ

Мета. Визначення ефективності засвоювання амаранту в організмі дволіток коропа, вивчення впливу даного нетрадиційного кормового компоненту на деякі фізіолого-біохімічні показники організму піддослідних риб та економічну складову вирощування.

Методика. Дослідження проведено в умовах ДП ДГ Львівської дослідної станції Інституту рибного господарства НААН. Об’єктом досліджень були дволітки любінського лускатого коропа. Коропам першої дослідної групи в кінці вегетаційного періоду впродовж 30 днів до складу основного раціону вводили муку з насіння амаранту в кількості 10%, а коропам другої дослідної групи — в кількості 20%. Контрольній групі коропів згодовували кормосуміш злакових культур впродовж всього періоду вирощування. Забезпечено ідентичні умови утримання коропа при постановці випробувань у відповідності до мети досліду. Рибницькі та гідрохімічні дослідження проведено за загальноприйнятими в рибництві методиками. Вміст гемоглобіну в крові коропів визначали гемоглобін-ціанідним методом. Кількість еритроцитів у крові коропів підраховували в камері Горяєва. Визначення вмісту білка проводили за методом Бредфорда. Концентрацію дієнових кон’югатів досліджували за методом, що ґрунтується на реакції оптичної густини гептанізопропанольного екстракту ліпідів. Визначення концентрації ТБК-активних продуктів проводили спектрофотометрично за кольоровою реакцією з тіобарбітуровою кислотою. Активність супероксиддисмутази (СОД) — за визначенням відсотка гальмування реакції відновлення нітросинього тетразолія в присутності феназинметасульфату. Активність каталази — за зміною концентрації Н2О2.

Результати. Температурний режим та основні гідрохімічні показники в експериментальних ставах перебували в межах нормативних значень впродовж всього вегетаційного періоду.

Дослідженнями встановлено, що при згодовуванні амаранту дволіткам коропа в складі злакової кормосуміші з розрахунку 10 і 20% отримано позитивний вплив на гематологічні показники, поживність м’яса, активність системи антиоксидантного захисту організму та зниження вмісту продуктів перекисного окиснення ліпідів в сироватці крові, а саме: збільшення кількості еритроцитів та вмісту гемоглобіну (p < 0,05–0,001), зростання вмісту протеїну в м’язах (відповідно на 3 і 4%), тенденцію до підвищення активності супероксиддисмутази з одночасним зниженням вмісту ТБК-продуктів та дієнових кон’югатів.

За введення до раціону дволіток коропа амаранту в кількості 20% середня маса риб була на 3% вищою, витрати кормів на вирощування — меншими на 4%, а отриманий прибуток від вирощування — нижчим на 14%, ніж за введення в кількості 10% досліджуваної кормової добавки.

Наукова новизна. Вперше вивчено особливості росту і розвитку дволіток коропа та ефективності використання насіння амаранту в складі злакової кормосуміші. При цьому досліджено вплив амаранту на фізіолого-біохімічні показники організму піддослідних риб.

Практична значимість. На підставі аналізу змін фізіологічних та біохімічних функцій організму риб та економічної ефективності в результаті згодовування амаранту, розроблено кількісні норми та методи його введення до складу основного раціону дволіток коропа.

Ключові слова: дволітки коропа, амарант, рибопродуктивність, витрати корму, фізіолого-біохімічні показники організму, хімічний склад води.

ЛІТЕРАТУРА

1. Доклиническое изучение безопасности фитопрепаратов, обладающих гепатопротекторными свойствами / Крепова Л. В. и др. // Актуальные проблемы создания новых лекарственных препаратов природного происхождения : 8 Междунар. съезд «Фитофарм 2004», 21-23 июня 2004 г. : матер. Санкт-Петербург, 2004. С. 111—114.

2. Железнов О. Амарант — культура XXI століття // Хімія. Агрономія. Сервіс. 2009. № 5—6. C. 37—42.

3. Карасьова Н. В. Перспективи використання амаранту // Хранение и переработка зерна. 2009. № 1. C. 31—33.

4. Карунський О. Й. Хімічний та амінокислотний склад амаранту // Вісник державного агроекологічного університету. 2008. № 2 (23). C. 190—192.

5. Лобода А. В. Разработка технологии и рецептуры биологически активной добавки «Cквален-лецитин» на основе семян амаранта: автореф. дис. на соискание уч. степени докт. техн. наук : 05.18.06. Краснодар, 2009. 20 с.

6. Котов Н. Т., Мірошниченко Л. А., Шаталов Є. П. Кормова культура — амарант // Сучасні аграрні технології. 2012. № 10. C. 14—21.

7. Алекин О. А. Основы гидрохимии. Ленинград. : Гидрометеоиздат, 1970. 412 с.

8. СОУ 05.01–37–385:2006. Вода рибогосподарських підприємств. Загальні вимоги та норми. Київ : Міністерство аграрної політики України. 2006. 15 с. (Стандарт Мінагрополітики України).

9. Желтов Ю. А. Организация кормления разновозрастного карпа в фермерских рыбных хозяйствах. Киев : ИНКОС, 2006. 282 с.

10. Стальная И. Д. Метод определения диеновой коньюгации ненасыщеных высших жирних кислот // Современные методы в биохимии. 1977. С. 63—64.

11. Коробейникова Е. Н. Модификация определения продуктов перекисного окисления липидов в реакции с тиобарбитуровой кислотой // Лабораторное дело. 1989. № 7. С. 8—9.

12. Дубинина Е. Е., Сальникова Л. А., Ефимова Л. Ф. Активность и изоферментный спектр супероксиддисмутазы эритроцитов и плазмы крови человека // Лабораторное дело. 1983. № 10. С. 30—33.

13. Королюк М. А., Иванова Л. И., Майорова И. Г. Метод определения активности каталазы // Лабораторное дело. 1988. № 1. С. 16—19.

14. Bradford M. M. A rapid and sensitive method for the quantitation of microgram quantities of protein utilizing the principle of protein-dye binding // Anal. Biochem. 1976. Vol. 72. P. 248—254.

15. Инструкция по физиолого-биохимическим анализам рыб / Лиманский В. В. и др. Москва, 1984. 150 с.

16. Лебедев П. Т., Усович А. Т. Методы исследования кормов, органов и тканей животных. Москва : Россельхозиздат, 1976. 389 с.

17. Дервиз Г. В., Воробьев А. И. Количественное определение гемоглобина крови посредством аппарата ФЭК // Лабораторное дело. 1969. № 4. С. 2—8.

18. Иванова Н. Т. Методика некоторых гематологических показателей у рыб // Типовые методики исследований продукивности видов рыб в пределах их ареалов : сб. научн. тр. Вильнюс, 1974. С. 83—90.

19. Плохинский H. A. Руководство по биометрии для зоотехников. Москва : Колос, 1969. 256 с.