Ribogospod. nauka Ukr., 2018; 2(44): 30-42
DOI: 10.15407/fsu2018.02.030 
УДК 597-14:597.553.1

Статевий диморфізм та мікроанатомічні показники тюльки Clupeonella cultriventris (Nordmann, 1840) Бузького лиману під час нерестової міграції

К. М. Гейна, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут рибного господарства НААН України, м. Київ
С. С. Шашликова, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Херсонський державний аграрний університет, м. Херсон
М. С. Козій, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Чорноморський національний університет ім. Петра Могили, м. Миколаїв

Мета. Проаналізувати статевий диморфізм тюльки Clupeonellacultriventris (Nordmann, 1840) Бузького лиману в сучасних умовах. Дослідити динаміку змін структури мезонефроса під час нерестової міграції з лиману у р. Південний Буг. Визначити перспективу використання даних гістологічного моніторингу в іхтіологічній практиці для оцінки морфофункціонального статусу риб.

Методика. Первинні матеріали отримані з наукових та промислових ловів, які здійснювалися на акваторіях Дніпровсько-Бузької гирлової системи. Облікові станції були розташовані по ходу нерестової міграції виду з Бузького лиману у р. Південний Буг. Польова та камеральна обробка іхтіологічних зразків виконана у відповідності до загальновизнаних методик та керівництв. Гістологічні дослідження здійснені з використанням авторського обладнання та оригінальних методик, спеціально призначених для діагностики тканин риб.

Результати. Дослідження показали існування досить суттєвого статевого диморфізму у стаді тюльки Clupeonellacultriventris (Nordmann, 1840) Бузького лиману. За результатами порівняльного аналізу двадцяти чотирьох пластичних ознак встановлено, що самиці тюльки є більш високоспинними (t_d= 6,11; р < 0,05) з меншим тулубом (t_d= 8,62; р < 0,05)та хвостовим стеблом (t_d= 7,64; р < 0,05). Також у самиць виявлено зміщення плавців у каудальному напрямку, що проявилося у достовірній різниці між показниками антедорсальної, антепектральної, антеветральної, антеанальної, пектровентральної та вентроанальної відстаней (t_d= 4,39–-9,67; р < 0,05). Лінійні параметри плавців (довжина, висота) також достовірно відрізнялися (t_d= 3,96–11,23; р < 0,05). При цьому важливо наголосити, що у самиць показники даних ознак були більшими, ніж у самців. Виключенням виступала висота анального плавця ― у самців вона була достовірно вищою, ніж у самиць (t_d= 6,85; р < 0,05). За довжиною черевних плавців достовірної різниці не виявлено (t_d= 0,03; р < 0,05), що характерно і для довжини голови (t_d=0,15; р<0,05). У відділі голови суттєвих розбіжностей не виявлено. Достовірна різниця існує лише за діаметром ока та позаоковою відстанню (t_d= 4,15–7,99; р < 0,05). Дослідження мікроанатомічних показників виявили, що коливання осмолярності водного середовища достовірно впливають на зміни гістоструктури та функціональних особливостей нефрогенної тканини у вигляді зменшення діаметра капсули Боумена-Шумлянського на 7,0 мк. Про зниження функціональної активності ниркової конволюти свідчить зменшення висоти клітин кубічного епітелію проксимальних звитих канальців на 3,0 мк. Локалізація груп іонотранспортуючих клітин поблизу васкулярних елементів та епітелію канальців свідчить про участь мезонефросу в іонорегуляторних процесах, що підвищує стійкість особин по відношенню до змін солоності води. При зниженні осмолярності навколишнього середовища у середній нирці тюльки змінюється функціональна активність нефрона, що супроводжується зменшенням діаметра ниркових тілець і висоти епітелію проксимальних звитих канальців.

Наукова новизна. Представлені нові, а також суттєво оновлені існуючі дані зі структури нерестового стада тюльки Дніпровсько-Бузької гирлової системи. Вперше проведений гістологічний аналіз структури мезонефроса статевозрілих особин тюльки. Уточнена та доповнена інформація стосовно таксономічних особливостей адаптаційних змін нефрогенної тканини таксону в умовах нерестової міграції.

Практична значимість. Отримана інформація являє цінність у морфофізіологічних дослідженнях, а також в іхтіологічній практиці у зв’язку з існуючою сучасною проблемою пониження життєвого статусу особин через скорочення запасів ряду цінних промислових видів риб в дельтових акваторіях річкових систем України.

Ключові слова: Бузький лиман, р. Південний Буг, тюлька, пластичні ознаки, статевий диморфізм, мезонефрос, осморегуляція.

ЛІТЕРАТУРА

1. Шевченко П. Г., Мальцев В. И. Изменения в ихтиофауне Днепра в пределах Украины во ІІ половине ХХ столетия // Актуальні проблеми аквакультури та раціонального використання водних біоресурсів : Міжнар. наук.-практ. конф. : матер. Київ : ІРГ УААН, 2005. С. 291—297.
2. Екологічні трансформації річкових гідроекосистем та актуальні проблеми рибного господарства / Шерман І.М. та ін. // Рибогосподарська наука України. 2013. № 4 (26). С. 5—16. https://doi.org/10.15407/fsu2013.04.005 
3. Гейна К. М., Шашликова С. С., Топчій О. І. Промислові улови оселедцевих (Clupeidae) Дніпровсько-Бузької гирлової системи // Наука і сучасність: Виклики глобалізації : ІІІ Міжнар. конф. : матер. Ч. 1. Київ : Центр наукових публікацій, 2017. С. 5—10.
4. Гейна К. М., Шашликова С. С. Промислово-біологічна характеристика тюльки (Clupeonella cultriventris Nordmann, 1840) Дніпровсько-Бузької гирлової системи // Рибогосподарська наука України. 2017.  № 4(42). С. 53—64.
5. Гейна К. М., Шашликова С. С. Живлення молоді промислової іхтіофауни Дніпровсько-Бузької гирлової системи // Науковий вісник Чернівецького університету. Біологія (Біологічні системи). 2017. Т. 9, вип. 2. С. 219—225.
6. Козий М. С. Гистоморфологические особенности ихтиофауны юга Украины : монография.  Херсон : Олди-плюс, 2011. 310 с.
7. Сальников Н. Е., Суховайван П. Г. Тюлька в Каховском водохранилище // Зоол. журн. 1959. Т. XXXVIII (38). Вып. 9. С. 1375—1382.
8. Симонова Л. Г. Некоторые данные о развитии чехони и тюльки в Каховском водохранилище // Тр. совещ. ихтиолог. комиссии АН СССР. 1961. Вып. 10. С. 290—292.
9. Сигиневич Г. П. Оценка запасов тюльки и степени использования ею зоопланктона Каховского водохранилища // Гидробиол. журн. 1968. Т. IV, № 5. С. 46—54.
10. Шевченко П. Г. Эколого-морфологическая характеристика тюльки Clupeonella cultriventris cultriventris (Nordman) и ее роль в экосистеме днепровских водохранилищ : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. биол. наук. Киев, 1991. 18 с.
11. Гейна К. М. Харчові взаємовідносини тюльки та товстолобиків Каховського водосховища : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. біол. наук : спец. 03.00.10 «Іхтіологія». Київ, 2007. 24 с.
12. Гейна К. М. Динаміка змін вікової структури промислових стад тюльки та товстолобиків Каховського водосховища // Рибогосподарська наука України. 2008. № 4. С. 31—34.
13. Гейна К. М., Горбонос В. М. Розмірно-вагова та вікова структура популяції тюльки Дніпровсько-Бузької гирлової системи у зв’язку з особливостями ведення її промислу // Природничий альманах. 2006. Вип. 8. С. 18—26.
14. Шашликова С. С., Гейна К. М. Вікова структура тюльки Дніпровсько-Бузької гирлової системи у зв’язку з особливостями промислу // Регіональна науково-практична конференція викладачів, молодих вчених, аспірантів та студентів. Херсон : Колос, 2015. С. 73—77.
15. Гейна К. М., Шашликова С. С., Топчій О. І. Просторова мінливість морфологічних ознак тюльки Дніпровсько-Бузької гирлової системи // Развитие науки в XXI веке : XXV Междунар. конф. : матер. Харьков : Знание, 2017. Ч. 1. С. 17—22.
16. Гейна К. М., Шашликова С. С. Аналіз морфологічної мінливості тюльки (Clupeonella cultriventris, Nordmann, 1840) Дніпровсько-Бузької гирлової системи // ScienceRise: Biological Science. 2017. № 2 (5). С. 9—13.
17. Методика збору і обробки іхтіологічних і гідробіологічних матеріалів з метою визначення лімітів промислового вилучення риб з великих водосховищ і лиманів України : Затв. наказом Держкомрибгоспу України № 166 від 15.12.98. Київ, 1998. 47 с.
18. Визначення коефіцієнтів уловистості контрольних знарядь лову тюльки та молоді інших видів риб у водосховищах Дніпра / Шевченко П. Г. та ін. // Рибне господарство. 1990. Вип. 47. С. 42—44.
19. Правдин И. Ф. Руководство по изучению рыб. Москва : Пищевая промышленность, 1966. 375 с.
20. Козий М. С. Оценка современного состояния гистологической техники и пути усовершенствования изучения ихтиофауны : монография. Херсон, Олди-плюс, 2009. 310 с.
21. Козій М. С. Перспективи впровадження методики діоксанового зневоднення у процесі викладання гістології // Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2008. Вип. 4 (47). С. 176—179.
22. Аксютина З. М. Элементы математической оценки результатов наблюдений в биологических и рыбохозяйственных исследованиях. Москва : Пищевая промышленность, 1968. 289 с.