pdf35

Ribogospod. nauka Ukr., 2018; 1(43): 26-35
DOI: https://doi.org/10.15407/fsu2018.01.026 
УДК [628.394.17:543.34]:628.394.6:597.554.3

Вплив амоніаку на формування токсичності вод поверхневих джерел водопостачання, визначеної на Carassius auratus gibelio (Bloch, 1782)

Е. О. Аристархова, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут агроекології і природокористування НААН, м. Київ

Мета. Виявлення впливу амоніаку у водах поверхневих джерел водопостачання м. Житомира на формування токсичності цих вод, визначеної за тест-реакціями нетипової рухової активності карася сріблястого Carassius auratus gibelio (Bloch, 1782) з використанням методу «time sampling» впродовж 2012–2014 рр.

Методика. Для біотестування на КП «Житомирводоканал» у період досліджень один раз на місяць відбирали водні проби об’ємом 8 дм3 на групу з водосховищ р. Тетерів та водопровідної мережі водоканалу, які переливали у акваріуми (10 дм3) і формували контрольну та дослідні групи за наступною схемою: контрольна група — проби відстояної (24 год) водопровідної води; дослідна група Д–1 ― проби води з водосховища Денишівського; дослідна група Д-2 — проби води з водозабору Відсічне. Тест-об’єкти — самиці карася сріблястого. Біотестування проводили методом «time sampling» з експонуванням особин протягом 12 год (n = 30). Індекси токсичності вод розраховували за наступними тест-реакціями: спіралеподібні та векторні рухи, вистрибування з води, іммобілізація та загибель особин. Для статистичної обробки результатів досліджень використовували кореляційний і регресійний аналіз за програмами Мicrosoft Office Excel 2007 та Statistica-6.

Результати. У дослідженнях виявлено вплив амоніаку на токсичність вод водосховищ р. Тетерів, визначену за показниками нетипової рухової активності карася сріблястого з використанням методу «time sampling», який полягає у миттєвій фіксації кількості особин, що надають перевагу тому чи іншому акту поведінки. Показано, що неадаптовані до дії амоніаку самиці карася сріблястого реагували на його концентрацію у воді понад 0,55 мг/дм3 порушенням рухливості. На відміну від риб дослідних груп, у особин контрольної групи були виявлені лише поодинокі нетипові рухові акти. Між вмістом амоніаку у водах поверхневих джерел водопостачання та токсичністю цих вод у 2012 р. визначено позитивний кореляційний зв'язок середнього ступеня, який мав тенденцію до посилення, і у 2014 р. досяг сильного ступеня (r = 0,6773 — у водосховищі Денишівському та r = 0,6685 — у водозаборі Відсічне). Побудовані за отриманими даними рівняння прямолінійної регресії дозволяють прогнозувати окремо для водосховища і водозабору токсичність поверхневих вод за концентрацією у них амоніаку.

Наукова новизна. Вперше виявлена залежність токсичності вод поверхневих джерел водопостачання м. Житомира, що була визначена методом «time sampling» з використанням тест-реакцій нетипової рухової активності карася сріблястого (C. auratus gibelio), від вмісту амоніаку у цих водах. За наведеними рівняннями прямолінійної регресії визначено небезпечну межу концентрації амоніаку (0,58 мг/дм3), за якої досягається 50%-ва токсичність вод по відношенню до карася сріблястого.

Практична значимість. Результати досліджень використовуються для проведення біологічного моніторингу токсичності вод водосховищ р. Тетерів.

Ключові слова: токсичність вод, C. auratus gibelio, амоніак, біотестування, нетипова рухова активність, метод «time sampling».

ЛІТЕРАТУРА

  1. Запольський А. К., Шумигай І. В. Охорона питних вод від виснаження і забруднення // Агроекологічний журнал. 2015. № 3. С. 6—5.
  2. Malik A., Grohmann E., Akhtar R. Environmental Deterioration and Human Health : Natural and anthropogenic determinants. Dordrecht ; Heidelberg ; London ; New York : Springer, 2014. Р. 8—23. https://doi.org/10.1007/978-94-007-7890-0 
  3. ДСанПіН 2.2.4–171–10. Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною. Київ : МОЗ України, 2010. 50 с. (МОЗ України. Державні санітарні норми та правила).
  4. Дудник С. В. Водна токсикологія : метод. посіб. Ч. 2 : Іхтіотоксикологія. Київ, 2014. 108 с.
  5. Аристархова Е. О. Експрес-оцінка потенційної небезпеки води методом біотестування на Dаphnia magna S. // Вісник аграрної науки. 2017. № 2. С. 50—54.
  6. КНД 211.1.4.057-97. Методика визначення гострої летальної токсичності води на рибах Poecilia reticulata Peters. Київ, 1997. 21 с.
  7. ISO 7346-1 : 1996. Water quality. Determination of the acute lethal toxicity of substances to a freshwater fish [Brachydanio rerio Hamilton-Buchanan (Teleostei, Cyprinidae)]. Part 1 : Static method. 11 р.
  8. Szczerbinska N., Galczynska M. Biological methods used to assess surface water quality // Arch. Pol. Fish. 2015. Vol. 43. P. 185—196. https://doi.org/10.1515/aopf-2015-0021 
  9. Стецюк Л. М. Використання методів біоіндикації та біотестування для оцінки стану водних екосистем // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. 2013. Вип. 2 (62). С. 175—181. (Сільськогосподарські науки).
  10. Комплексна оцінка токсичності водних зразків за допомогою рослинних і тваринних тест-організмів / Осмалений М. С. та ін. // Фактори експериментальної еволюції організмів. 2015. Т. 16. С. 74—77.
  11. River watch. Manual for public environmental monitoring. Saint Petersburg : Friends of the Baltics / Coalition Clean Baltics, 2015. 32 p.
  12. Jakob U., Reichmann D. Oxidative Stress and Redox Regulation. Dordrecht ; Heidelberg ; London ; New York : Springer, 2013. P. 59—126. https://doi.org/10.1007/978-94-007-5787-5