pdf35

Ribogospod. nauka Ukr., 2017; 3(41): 76-82
DOI: https://doi.org/10.15407/fsu2017.03.076 
УДК: 575.22:597.442

АНАЛІЗ ГЕНЕТИЧНОГО РІЗНОМАНІТТЯ ПОПУЛЯЦІЇ ГАЛИЦЬКОГО КОРОПА ГОСПОДАРСТВА «ВЕЛИКИЙ ЛЮБІНЬ» ЗА ВИКОРИСТАННЯ МІКРОСАТЕЛІТНИХ МАРКЕРІВ

І. С. Ярова, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут рибного господарства НААН, м. Київ
О. В. Залоїло, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут рибного господарства НААН, м. Київ
В. В. Бех, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут рибного господарства НААН, м. Київ
І. А. Залоїло, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ

Мета. Дослідити генетичну структуру популяції галицького коропа з використанням мікросателітних ДНК-маркерів.

Методика. Зразки крові, відібрані з хвостової вени особин галицького коропа господарства «Великий Любінь», Львівська обл. (n=15 екз.), які були мічені електронними чипами марки Aqua Pump та A-CHIP. Загальна ДНК була виділена за стандартною методикою, за допомогою набору Gene JET Whole Blood Genomik DNA Purification Mini Kit (США). Концентрацію та якість ДНК визначали на біофотометрі Eppendorf Bio Photometr.

Для дослідження генетичної структури популяції коропа використовували чотири мікросателітні маркери: MFW 06, MFW 15, MFW 23, MFW 31.

Результати. Як матеріал для досліджень використовували зразки крові, відібрані з хвостової вени риб (n=15 екз.). У ході роботи підібрано оптимальні умови проведення SSR-РСR аналізу. Проведені дослідження дозволили визначити чинники, які мають найбільший вплив на ефективність ампліфікації, а саме: концентрація препарату ДНК, концентрація праймера у реакційній суміші та кількість циклів ампліфікації. У досліджуваній групі за чотирма мікросателітними локусами було виявлено 18 алелей з молекулярною масою 130–343 п.н. Число алелей на локус варіювало від 3 до 6. Найбільш поліморфним був локус MFW 23 (виявлено 6 алелей), а найменш поліморфним — локус MFW 31 (виявлено 3 алелі). Ефективне число алелей у досліджуваній вибірці генотипів варіювало від 2,14 (MFW 31) до 5,23 (MFW 23). За розрахунками алельних частот визначено основні показники генетичної мінливості. Максимальний рівень наявної гетерозиготності зафіксований для локусу MFW 23, найнижчий — для локусу MFW 31.

Наукова новизна. Вперше було досліджено генетичну структуру популяції галицького коропа.

Практична значимість. Результати будуть використовуватися у подальших дослідженнях масиву галицького коропа.

Ключові слова: галицький короп, мікросателітні локуси, популяція, ДНК

ЛІТЕРАТУРА

  1. Катасонов В. Я., Гомельський Б. И. Селекция рыб з основами генетики. M. : Агропромиздат, 1991. 208 с.
  2. Кузема А. И. Разведение и селекция карпа : научный отчет НИИ рыбного хозяйства Украины. Kиев, 1936. 188 с.
  3. Кузема А. И. Создание исходных селекционных стад карпа в рыбхозах Киевского и Винницкого рыбтрестов, их характеристика и оценка : научный отчет НИИ рыбного хозяйства. Kиев, 1948. 121 с.
  4. Тарасюк С. І., Грициняк І. І. Молекулярно-генетичні дослідження в рибництві. Київ : Аграрна наука, 2013. 310 с.
  5. Дубін О. В. Мікросателітні маркери у дослідженні генетичного поліморфізму російського осетра. Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2012. Вип. 4, т. 2, ч. 1. С. 70—73.
  6. Characterization of microsatelllite loci in silver carp (Hypophthalmichthys molitrix) and cross-amplification in other cyprinid species / Gheyas A. A. et al. // Molecular Ecology Notes. 2006. № 3. Р. 455—461.
  7. Ровба Е. А., Конєва О. Ю., Дромашко С. Е. Оценка генетического разнообразия пород карпа белорусской селекции с помощью микросателитных маркеров // Актуальные проблемы выращивания и переработки прудовой рыбы : Междунар. науч.-техн. интернет-конф. : матер. Краснодар : Кубанский государственный технологический университет, 2012. С. 22—23.
  8. Microsatellite markers in common carp (Cyprinus carpio L.) / Сrooijmans R. et al. Animal Genetics. 1997. Vol. 28. P. 129—134.