pdf35Ribogospod. nauka Ukr., 2017; 2(40): 78-98
DOI: https://doi.org/10.15407/fsu2017.02.078 
УДК 597-111.12:597.442

Особливості гемопоезу у осетрових видів риб (Acipenseridae) (огляд)

І. І. Грициняк, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут рибного господарства НААН, м. Київ
М. Ю. Симон, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут рибного господарства НААН, м. Київ

Мета. Проаналізувати наукові джерела щодо видоспецифічних особливостей гемопоезу та гісто-морфологічних характеристик гемопоетичних тканин і органів у осетрових видів риб (Acipenseridae). Розглянути загальні моменти їх будови на різних етапах онтогенезу. Висвітлити загальні риси диференціювання та проліферації форменних елементів крові.

Результати. Огляд наукових праць виявив, що гемопоез у осетрових видів риб суттєво відрізняється від такого не лише у ссавців (Mammalia), а й у інших риб з класів хрящових (Chondrichthyes) та кісткових (Osteichthyes). Крім того, осетровим притаманна видоспецифічність в розвитку органів гемопоезу на кожному з етапів онтогенезу. Органами гемопоезу у осетрових є: гемопоетичний краніальний або лімфоїдний орган, зябра, селезінка, серце, тимус, шлунково-кишковий тракт (передній відділ травного каналу, пілорична залоза, середній відділ кишківника, спіральний клапан та печінка) і нирки (пронефрос та мезонефрос).

Практична значимість. Систематизовані дані стосовно специфіки перебігу гемопоезу та закономірностей розвитку гемопоетичних органів у осетрових видів риб стануть у пригоді як дослідникам, так і фермерам-рибоводам. Це обумовлено тим, що перебіг гемопоезу найбільш повно відображає певний етап розвитку осетрових риб і слугує миттєвою реакцією ряду тканинних систем організму на будь-які зміни як внутрішнього, так і зовнішнього середовища.

Ключові слова: осетрові види риб (Acipenseridae), гемопоез, гемоцитобласти, біла кров, червона кров, гематопоетичний краніальний орган, зябровий апарат, селезінка, серце, тимус, шлунково-кишковий тракт, мезонефрос, гепатолатеральний гемопоез.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Orkin S. H., Zon L. I. Hematopoiesis: An Evolving Paradigm for Stem Cell Biology//Cell. 2008. № 132. С. 631—644. https://doi.org/10.1016/j.cell.2008.01.025 
  2. Hoffbrand V., Moss P., Pettit J. Essential Haematology: 5th edn. Malden, Mass.: Blackwell Pub., 2006. 380 p.
  3. Molecular Biology of the Cell: 5th edn./Alberts B. et al. Garland Science, 2007.
  4. Stem cell information. The National Institutes of Health resource for stem cell research. URL: https://stemcells.nih.gov/info/scireport/chapter5.htm (дата звернення 22.03.2017).
  5. Пучков Н. В. Физиология рыб. Москва, 1954. 371 с.
  6. Строганов Н. С. Физиологическая приспособляемость рыб к температуре воды. Москва, 1956. 152 с.
  7. Органы, участвующие в процессе кроветворения. http://www.biofinder.ru/bfins-949-1.html.
  8. Грушко М. П. Морфо-физиологические особенности гемопоэза у осетровых: на примере половозрелых самок: дис. ... кандидата биол. наук: 03.00.13. Астрахань, 2002. 182 с.
  9. Гемопоэз у рыб. URL: http://medlec.org/lek-26182.html. (дата звернення 22.03.2017).
  10. Козий М. С., Шерман И. М. Особенности гистоморфофункциональной организации лимфоидного органа белуги (Huso huso Linnaeus, 1758)//Рибогосподарська наука України. 2012. № 2. С. 104—106.
  11. Грушко М. П. Клеточный состав кроветворных органов половозрелых самок представителей класса рыб, земноводных и пресмыкающихся: дис. … доктора биол. наук: 03.03.04. Астрахань, 2010. 364 с.
  12. Ложниченко О. В. Цитогенез форменных элементов крови и особенности формирования органов кроветворения у осетровых рыб: дис. … доктора биол. наук: 03.00.25. Астрахань, 2007. 471 с.
  13. Мильштейн В. В. Осетроводство. Москва: Легкая и пищевая промышленность, 1982. 152 с.
  14. Кауфман З. С. Эмбриология рыб. Москва: Агропромиздат, 1990. 204 с.
  15. Житенева Л. Д. Экологические закономерности ихтиогематологии. Ростов-на-Дону: АзНИИРХ, 2000. 56 с.
  16. Грушко М. П., Ложниченко О. В., Федорова Н. Н. Гемопоэз у осетровых рыб: монография. Астрахань: Триада, 2009. 190 с.
  17. Иванова Н. Т. Атлас клеток крови рыб. Сравнительная морфология и классификация форменных элементов крови рыб. Москва, 1982. 184 с.
  18. Иванова Н. Т. Некоторые аспекты к основам ихтиогематологии. Ростов-на-Дону: РГПУ, 2002. 54 с.
  19. Грушко М. П. Кроветворение в краниальном органе производителей осетровых рыб//Вестник АГТУ. 2006. № 3 (32). C. 141—144. (Серия: Рыбное хозяйство).
  20. Дехтярьов П. А., Євтушенко М. Ю., Шерман І. М. Фізіологія риб: підручник. Київ: Аграрна освіта, 2008. 342 c.
  21. Ложниченко О. В. Полустволовые клетки крови и их дифференцировка в разных органах кроветворения у молоди русского осетра//Вестник ВолГМУ. 2005. № 3 (15). C. 13—17.
  22. Грушко М. П., Федорова Н. Н. Жабры осетровых рыб как органы кроветворения//Успехи современного естествознания. 2003. № 5. C. 49.
  23. Ложниченко О. В. Полустволовые клетки и их дифференцировка в селезенке молоди русского осетра//Вестник АГТУ. 2005. № 3 (26). C. 85—88. (Серия: Рыбное хозяйство).
  24. Ложниченко О. В. Полустволовые клетки крови и их дифференцировка в селезенке личинок осетровых рыб//Вестник АГТУ. 2006. № 3 (32). C. 135—140. (Серия: Рыбное хозяйство).
  25. Валова В. Н. Физиологическое состояние молоди амурских осетровых рыб, выращиваемых в условиях лососевого рыбоводного завода//Известия ТИНРО. 2011. Т. 167. С. 207—222.
  26. Справочник по физиологии рыб/Яржомбек A. A. и др.; ред. Яржомбек A. A. Москва: Агропромиздат, 1986. 192 с.
  27. Скворцов А. П. О строении селезенки костистых рыб//ДАН СССР. 1947. Т. VIII, № 6. С. 94—98.
  28. Скворцов А. П. Кровеносная система селезенки костистых рыб. Москва, 1947. 199 с.
  29. Шмальгаузен И. И. Организм как целое в индивидуальном и историческом развитии. Москва: АН СССР. 1938. 365 с.
  30. Шмальгаузен И. И. Пути и возможности эволюционного процесса. Москва, 1939. 135 с.
  31. Шмальгаузен И. И. Основы сравнительной гистологии. Москва, 1947. 353 с.
  32. Заварзин А. А. Очерки по эволюционной гистологии крови и соединительной ткани. Избранные труды. Т. 4. Москва, 1953. 717 с.
  33. Заварзин А. А. Основы частной цитологии и сравнительной гистологии многоклеточных животных. Ленинград: Наука, 1976. 411 с.
  34. Заварзин А. А. Основы сравнительной гистологии. Ленинград: Ленинградский ун-т, 1985. 400 с.
  35. Иванова Н. Т. Система крови. Материалы к сравнительной морфологии системы крови человека и животных. Ростов-на-Дону, 1995. 156 с.
  36. Иванова Н. Т. Материалы к морфологии крови рыб. Ростов-на-Дону, 1970. 138 с.
  37. Кульчицкий К. И., Роменский О. Ю. Сравнительная анатомия и эволюция кровеносных сосудов сердца. Киев: Здоров’я, 1985. 176 с.
  38. Ложниченко О. В. Эпикардиальный кроветворный орган сеголеток осетровых рыб//Вестник АГТУ. 2008. № 3 (44). C. 53—55. (Серия: Рыбное хозяйство).
  39. Федорова Н. Н., Ложниченко О. В. К вопросу о кроветворении у личинок и молоди белуги//Фундаментальные исследования. 2004. № 2. С. 179—179.
  40. Ложниченко О. В., Федорова Н. Н. Характеристика гепатолатерального типа кроветворения у осетровых рыб в раннем онтогенезе//Вестник АГТУ. 2008. № 3 (44). С. 56—60. (Серия: Рыбное хозяйство).
  41. Янин В. Л. Мезонефрос. Структура и функции. Тюмень, 2000. 42 с.
  42. Мезонефрос/Янин В. Л. и др. Екатеринбург, 2000. 130 с.
  43. Боброва О. В. Морфологические особенности мезонефроса осетровых в предличиночный, личиночный и мальковый периоды развития: дис. ... кандидата биол. наук: 03.00.25. Астрахань, 2006. 148 c.
  44. Лепилина И. Н. Состояние мезонефроса осетровых в современных экологических условиях//Вестник ОГУ. 2005. № 12. С. 47—50.
  45. Романов А. А., Лепилина И. Н., Романов А. А. Морфофункциональные нарушения почек осетровых и костистых рыб Волго-Каспия в современных условиях//Цитология. 2006. Т. 48, № 1. С. 5—8.
  46. Ложниченко О. В., Амплеева А. В., Хвостова С. М. Физиологические аспекты кроветворения в мезонефросе у осетровых рыб//Вестник АГТУ. 2010. № 2. С. 106—111. (Серия: Рыбное хозяйство).
  47. Ложниченко О. В., Федорова Н. Н. Исследование клеток кроветворной ткани мезонефроса личинок и молоди осетровых//Успехи современного естествознания. 2003. № 9. С. 98—99.
  48. Детлаф Т. А., Гинзбург А. С. Зародышевое развитие осетровых рыб (севрюги, осетра, белуги) в связи с вопросами их разведения. Москва: АН СССР, 1954. 216 с.
  49. Детлаф Т. А., Гинзбург А. С., Шмальгаузен О. И. Развитие осетровых рыб. Созревание яиц, оплодотворение, развитие зародышей и предличинок. Москва: Наука, 1981. 228 с.
  50. Лепилина И. Н. Развитие мезонефроса у предличинок осетровых (Acipenseridae) рыб//Вопросы ихтиологии. 2007. Т. 47, № 1. С. 86—92.
  51. Боброва О. В. Формирование мочевыделительной функции в мезонефросе осетровых рыб на 36–45-й стадиях эмбриогенеза//Вестник АГТУ. 2005. № 3 (26). С. 73—78. (Серия: Рыбное хозяйство).
  52. Особенности формирования воспроизводительной функции мезонефроса русского осетра при гормональной стимуляции/Ложниченко О. В. и др.//Вестник АГТУ. 2009. № 2. С. 60—66.
Головна2017№ 2/2017 (40)2017-02_078-098_Symon