Ribogospod. nauka Ukr., 2016; 4(38): 64-75
DOI: https://doi.org/10.15407/fsu2016.04.064
УДК 597.554.3 (282.247.322.171)

Морфологічні особливості, вікова структура та темп росту краснопірки (Scardinius erythrophthalmus L., 1758) Дніпровсько-Бузької гирлової системи

К. М. Гейна, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут рибного господарства НААН, м. Київ

Мета. Проаналізувати основні біологічні характеристики промислового стада краснопірки Scardinius erythrophthalmus (Linnaeus, 1758) Дніпровсько-Бузької гирлової системи в умовах зарегульованого стоку Дніпра.

Методика. Морфологічні особливості визначені на підставі аналізу меристичних та пластичних ознак. При оцінці біологічного стану промислового стада краснопірки основна увага приділялася віковій, статевій структурі, плодючості, характеристикам лінійно-вагового росту та вгодованості. Іхтіологічний матеріал відібрано в процесі роботи контрольно-спостережних пунктів Інституту рибного господарства НААН України, діяльність яких була регламентована протокольними рішеннями науково-промислової ради Держрибагенства. Польова та камеральна обробка зібраних матеріалів проведена за загальновизнаними в практиці іхтіологічних досліджень методиками та керівництвами.

Результати. Аналіз меристичних ознак краснопірки Дніпровсько-Бузької гирлової системи показав, що формули плавців є наступними: D — III 7-9 (10) (М=8,19±0,14); A — III 10-12 (М=10,81±0,17); P — I (12) 13-15 (16) (М=14,26±0,18); V — II 7-8 (М=7,78±0,08). У бічній лінії нараховується від 38 до 47 лусочок (М=42,63±0,65). Над лінією розташовано 7–8 (М=7,67±0,09), а під нею — 5–6 (М=5,26±0,09) поперечних рядів.

Особливістю сучасного біологічного стану стада є стабільність вікової структури з домінуванням молодших вікових груп. Зростання частки граничних груп правого крила вікового ряду на фоні незначної тенденції зниження частки п’ятирічок вказує на посилений тиск (як промисловий, так і аматорський) на чисельність поповнення. Відповідним підтвердженням цьому є і зростання середнього виваженого віку промислового стада з 4,16–4,17 р. до 4,26–4,31 р.

Статева структура є характерною для більшості коропових риб. Відмічена тенденція домінування самців у молодших вікових групах, самиць у старших. Взагалі по стаду статеве співвідношення було практично рівним (1:0,96), але з незначним переважанням самиць.

Темп лінійно-вагового росту є достатньо інтенсивним. Найбільш мінливі характеристики росту відмічалися у чотирирічок, що пов’язувалося зі статевим дозріванням. Абсолютна індивідуальна плодючість змінювалася від 11,02±0,26 тис. ікр. у трирічок до 132,56±1,48 тис. ікр. у семирічок. При цьому варіабельність (Cv) поступово знижувалася від 5,27% до 2,50% відповідно до вказаних вікових груп.

Вгодованість краснопірки є задовільною. В залежності від віку вона змінювалася в межах від (КФулт.) 2,27±0,02 до 2,58±0,03 при варіабельності показників Cv=1,46–2,49%.

Наукова новизна. Суттєво поновлені дані щодо морфологічної будови краснопірки басейну р. Дніпро, особливо його нижньої течії, в умовах трансформованого стоку. Також доповнена існуюча інформація щодо вікової, статевої структури, плодючості та темпу лінійно-вагового росту.

Практична значимість. Отримані в процесі досліджень сучасні дані мають стати науковим підґрунтям оптимізації промислового навантаження на аборигенну іхтіофауну Дніпровсько-Бузької гирлової системи, що безсумнівно набуває актуальності в сенсі природоохоронних заходів щодо збереження біорізноманіття трансформованих акваторій України.

Ключові слова. Дніпровсько-Бузька гирлова система, краснопірка, меристичні, пластичні ознаки, вікова, статева структура, плодючість, темп росту, вгодованість.

ЛІТЕРАТУРА

1. Амброз А. Н. Рыбы Днепра, Южного Буга и Днепровско-Бугского лимана / Амброз А. Н. — К. : Издательство АН УССР, 1952. — 405 с.
2. Павлов П. И. Современное состояние запасов промысловых рыб нижнего Днепра и Днепровско-Бугского лимана и их охрана / Павлов П. И. — К., 1964. — 298 с. — [Рукопись деп. в ВИНИТИ, № 27-64].
3. Брюзгін В. Л. Структура нерестових стад і стан запасів основних промислових риб у пониззі Дніпра / В. Л. Брюзгін // Вплив зарегульованого стоку на біологію та чисельність промислових видів риб. — К. : Наукова думка, 1967. — С. 91—128.
4. Щербуха А. Я. Сучасний стан запасів промислових риб пониззя Південного Бугу та прогноз змін у його іхтіофауні у зв’язку з подальшим скороченням стоку / А. Я. Щербуха // Вплив зарегульованого стоку на біологію та чисельність промислових видів риб. — К. : Наукова думка, 1967. — С. 150—169.
5. Мовчан Ю. В. Плітка, ялець, гольян, краснопірка, амур, білизна, верховка, лин, чебачок амурський, підуст, пічкур, марена / Ю. В. Мовчан, А. І. Смирнов. — К. : Наук. думка, 1981. — 428 с. — (Фауна України. Т. 8, вип. 2 : Риби. Ч. 1 : Коропові).
6. Шерман І. М. Екологія живлення і харчові взаємовідносини промислових коропових Дніпровського лиману : наукова монографія / І. М. Шерман, П. С. Кутіщев. — Херсон : Грінь Д.С., 2013. — 248 с.
7. Шерман І. М. Живлення і трофічні взаємовідносини краснопірки (Scardinius erythrophthalmus L.) Дніпровського лиману / І. М. Шерман, П. С. Кутіщев, К. М. Гейна // Таврійський науковий вісник. — 2014. — Вип. 89. — С. 206—212.
8. Правдин И. Ф. Руководство по изучению рыб / Правдин И. Ф. — М. : Пищевая промышленность, 1966. — 376 с.
9. Брюзгин В. Л. Методы изучения роста рыб по чешуе, костям и отолитам / Брюзгин В. Л. — К. : Наукова думка, 1969. — 187 с.
10. Чугунова Н. И. Руководство по изучению возраста и роста рыб / Чугунова Н. И. — М. : АН СССР, 1959. — 164 с.
11. Аксютина З. М. Элементы математической оценки результатов наблюдений в биологических и рыбохозяйственных исследованиях / Аксютина З. М. — М. : Пищевая промышленность, 1968. — 289 с.