Ribogospod. nauka Ukr., 2015; 2(32): 61-68
DOI: https://doi.org/10.15407/fsu2015.02.061
УДК 574.3: 579.26
БІОЛОГІЧНА АКТИВНІСТЬ ШКІРНИХ ВИДІЛЕНЬ РИБ РОДИНИ PERCIDAE ПО ВІДНОШЕННЮ ДО БАКТЕРІЙ ERYSIPELOTHRIX RHUSIOPATHIAE
О. В. Гулай,
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
, Інститут агроекології і природокористування НААН, м. Київ
О. М. Жукорський,
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
, Національна академія аграрних наук України, м. Київ
В. В. Гулай,
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
, Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В. Винниченко, м. Кіровоград
Н. П. Ткачук,
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
, Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В. Винниченко, м. Кіровоград
Мета. Встановити вплив шкірних виділень риб родини Percidae на культури патогенних бактерій E. rhusiopathiae.
Методика. На шкірні покриви живих риб поміщали фільтрувальний папір, через 1 хв. його знімали і проводили екстракцію водорозчинних компонентів у розрахунку 0,1 см3 води на 1 см2 площі паперу. Одержані розчини секретів шкірних залоз риб стерилізували методом фільтрації під вакуумом через фільтри з діаметром пор <0,2 мкм. Культури бактерій E. rhusiopathiae, що використовували для тестування, вирощували на серцево-мозковому бульйоні впродовж 48 годин за температури +36,7±0,3 °С. Дослідні зразки містили культури E. rhusiopathiae та шкірні виділення риб у розведеннях 1:10, 1:100, 1:1000 та 1:10000. Контроль — аналогічні співвідношення стерильної води та культур піддослідного виду бактерій. Вміст клітин E. rhusiopathiae у дослідних та контрольних зразках визначали через 48 годин; весь цей час проби зберігались за температури +18...+20 °С.
Результати. Присутність у середовищі водорозчинних екстрактів шкірних виділень прісноводних риб родини Percidae викликає збільшення щільності культур бактерій E. rhusiopathiae. Виразність виявленого ефекту стимуляції E. rhusiopathiae знаходиться у прямій залежності від концентрації секретів шкірних залоз риб у дослідних зразках. Між рибами Sander lucioperca, Perca fluviatilis та бактеріями E. rhusiopathiae в умовах прісноводних екосистем можливе формування біоценотичних зв’язків трофічного, топічного та форичного типів.
Наукова новизна. Вперше одержані кількісні дані, що доводять біологічну активність шкірних виділень риб родини Percidae по відношенню до патогенних бактерій E. rhusiopathiae.
Практична значимість. Окремими чинниками, що сприяють тривалому перебуванню бактерій E. rhusiopathiae в умовах прісних водойм, можуть виступати їх біоценотичні зв’язки з компонентами гідробіоценозів, зокрема рибами S. lucioperca та P. fluviatilis. При проведенні заходів, спрямованих на профілактику та ліквідацію вогнищ інфекцій, що зумовлені E. rhusiopathiae, слід обов’язково враховувати можливість персистенції цих патогенних бактерій на покривах прісноводних риб.
Ключові слова: Sander lucioperca, Perca fluviatilis, шкірні виділення, біологічна активність, Erysipelothrix rhusiopathiae, стимулюючий вплив.
ЛІТЕРАТУРА
1. Эпидемиологические аспекты экологии бактерий / [Литвин В. Ю., Гинцбург А. Л., Пушкарева В. И. и др.]. ― М. : Фармарус-Принт, 1998. ― 255 с.
2. Борисович Ю. Ф. Инфекционные болезни животных : справочник / Ю. Ф. Борисович, Л. В. Кириллов; под. ред Д. Ф. Осидзе. ― М. : Агропромиздат, 1987. ― 288 с.
3. Cussler K. 100 years of erysipelas prophylaxis: significance and reduction of animal experiments / K. Cussler, E. Balks // ALTEX. ― 2001. ― Vol. 18 ― № 1. ― Р. 29―33.
4. Yamamoto K. Serovar, pathogenicity and antimicrobial susceptibility of Erysipelothrix rhusiopathiae isolates from farmed wild boars (Sus scrofa) affected with septicemic erysipelas in Japan / K. Yamamoto, M. Kijima, T. Takahashi // Res. Vet. Sci. ― 1999. ― Vol. 67, № 3. ― Р. 301―303. 10.1053/rvsc.1999.0311
5. Wood R. L. Erysipelothrix infections / R. L. Wood, G. W. Beran // Handbook of Zoonoses. ― CRC Press, 1994. ― P. 83―91.
6. Opriessnig T. Erysipelothrix rhusiopathiae isolates recovered from fish, a harbour seal (Phoca vitulina) and the marine environment are capable of inducing characteristic cutaneous lesions in pigs / T. Opriessnig, H. G. Shen, J. S. Bender // Journal of Comparative Pathology. ― 2013. ― № 148 (4). ― Р. 365―372. 10.1016/j.jcpa.2012.08.004
7. Lehane L. Topically acquired bacterial zoonoses from fish / L. Lehane, G. T. Rawlin // Medical Journal of Australia. ― 2000. ― № 173 (5). ― Р. 25―29.
8. Грищенко Л. И. Болезни рыб и основы рыбоводства / Л. И. Грищенко, М. Ш. Акбаев, Г. В. Васильков. ― М. : Колос, 1999. ― 456 с.
9. Гулай О. В. Біотичні зв’язки патогенних бактерій Erysipelothrix rhusiopathiae та синьозелених водоростей Microcystis pulverea / О. В. Гулай, О. М. Жукорський // Біологія тварин. ― 2013. ― Т. 15, № 3. ― С. 9―16.
10. Zhukorskiy O. M. Changes in the Population Density of Pathogenic Microorganisms in Response to the Allelopathic Effect of Typha Latifolia / O. M. Zhukorskiy, O. V. Gulay, V. V. Gulay, N. P. Tkachuk // Agricultural sciens and practice. ― 2014. ― № 1. ― Р. 31―36. 10.15407/agrisp1.01.031
11. Гулай О. В. Вплив шкірних виділень Rhodeus sericeus на патогенних бактерій / О. В. Гулай // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. ― 2014. ― № 2 (59). ― С. 30―33. ― (Серія: Біологія).
12. Гулай О. В. Вплив шкірних виділень риб родини Cyprinidae на популяції патогенних бактерій / О. В. Гулай, О. М. Жукорський // Рибогосподарська наука України. ― 2014. ― № 3 (28). ― С. 80―87.
13. Мовчан Ю. В. Риби України (Таксономія, номенклатура, зауваження) / Ю. В. Мовчан // Збірник праць зоологічного музею. — 2008–2009. ― № 40. ― С. 47―86.
14. Щербуха А. Я. Фауна України. Т. 8: Риби. Вип. 4 / Щербуха А. Я. ― К. : Наук. думка, 1982. ― 384 с.
15. Брандт З. Анализ данных. Статистические и вычислительные методы для научных работников и инженеров. / Брандт З. ― М. : Мир, АСТ, 2003. ― 686 с.