pdf35

Fisheries Science of Ukraine, 2026; 3(77): 192-207
DOI: https://doi.org/10.61976/fsu2026.03.192
UDC [597.553.1:597-14]:628.394.1

Received:  26.07.2026
Received in revised form: 29.08.2026
Published: 30.09.2026

Морфофункціональний стан нирок щуки (Esox lucius Linnaeus, 1758) в умовах антропогенного навантаження на водойму

О. М. Козій, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , ORCID ID 0000-0002-0064-4637, Херсонський аграрно-економічний університет, м. Херсон

Мета. Здійснити гістологічний аналіз нирок щуки для оцінки стану органа та виявлення змін у ренальній і гемопоетичній тканинах під впливом антропогенного навантаження. Встановити ступінь його впливу на здоров’я риб та визначити можливості використання отриманих даних у морфологічних, іхтіологічних та екологічних дослідженнях.

Методика. Первинні матеріали отримані у весняний період 2026 р. в акваторії р. Інгул. Хроматографічний аналіз води щодо визначення інсектицидів та камеральне опрацювання гістологічних зразків виконано в умовах Експертного центру діагностики та лабораторного супроводу «Біолайтс» (м. Тернопіль). Отримані результати обробляли за допомогою комп’ютерних програм «MICAM», «Microsoft Office Picture Manager», «FS Viewer».

Результати. Порівняльні мікроскопічні дослідження нирок щуки дозволили встановити, що у змінених умовах існування в органі виникають адаптивні та патологічні зміни. Визначено можливість умовно вважати ренальну та гемопоетичну складові органа зонами біоіндикації.

За тривалого перебування щуки в умовах дії імідаклоприду, адаптивна реакція нирок виявляється у зрушенні об’ємного балансу ренальної та гемопоетичної тканин. Зафіксовано збільшення об’єму ренальної тканини, що відбувається за рахунок зростання популяції бластних форм. У важких випадках спостерігаються різкий гемостаз, судинні патології та відкладення гемосидерину.

Реакція ренальної тканини риб на присутність імідаклоприду у воді проявляється як зниження об’єму первинного фільтрату у ниркових тільцях, що не залежить від присутності гемостазу. Доведено, що токсичне ураження ниркових тілець і канальців у щуки протікає у важкій формі й закінчується їх розпадом. У прогнозі, пошкодження і часткова втрата окремих складових ренальної тканини призводять до ниркової недостатності.

Наукова новизна. Подано нові та доповнено наявні уявлення щодо реакції нирок риб у трансформованих умовах існування. Вперше проведено мікроструктурний аналіз нирок щуки і деталізовано хронологію реакцій складових органа на дію імідаклоприду. Оновнена інформація демонструє видоспецифічні особливості тканинних перебудов, що формують стійкість організму в умовах хімічного стресу.

Практична значущість. Отримані результати мають вагоме значення для морфофізіологічних досліджень та можуть бути використані в іхтіологічній і екологічній практиці. Це особливо актуально в умовах зростання антропогенного забруднення водних екосистем, що призводить до зниження життєвого потенціалу цінних промислових та аквакультурних видів риб.

Ключові слова: водна токсикологія, акваторія, забруднення, імідаклоприд, іхтіопопуляції, ренальна тканина, гемопоетична тканина, патологія.

REFERENCES

  1. Dawood, A. B., Aly, A. A., Ibrahim, M. Е., Andrade Laborde, J. E., Abusharha, A. Н., Rezk, M. M., … & Rabie, M. M. (2023). Biophysical, histological, and bioaccumulation properties of Tilapia muscle affected by water pollution with heavy elements and microbes at the El-Rahawy drain in Egypt. Heliyon, 9(3), 124–128. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2023.e14489   
  2. Jarić, I., Viљnjić-Jeftić, Ћ., Cvijanović, G., Gačić, Z., Jovanović, L., Skorić, S., & Lenhardt, M. (2001). Determination of differential heavy metal and trace element accumulation in liver, gills, intestine and muscle of sterlet (Acipenser ruthenus) from the Danube River in Serbia by ICP-OES. Microchemical Journal, 98(1), 77–81. https://doi.org/10.1016/j.microc.2010.11.008
  3. Plessl, C., Otachi, E., Korner, W., Avenant-Oldewage, A., & Jirsa F. (2017). Fish as bioindicators for trace element pollution from two contrasting lakes in the Eastern Rift Valley, Kenya: spatial and temporal aspects. Environmental Science and Pollution Research, 24, 767–776. https://doi.org/10.1007/s11356-017-9518-z 
  4. Љtrbac, S., Kaљanin-Grubin, M., Jovančićević, B., & Simonović, P. (2015). Bioaccumulation of Heavy Metals and Microelements in Silver Bream (Brama brama L.), Northern Pike (Esox lucius L.), Sterlet (Acipenser ruthenus L.), and Common Carp (Cyprinus carpio L.) From Tisza River, Serbia. Journal of Toxicology and Environmental Health, Part A, 78(11), 663–665. https://doi.org/10.1080/15287394.2015.1023406
  5. Sopon, А., Kettratad, J., Piumsomboon, А., Kaneko, G., & Sinlapachai, S. (2021). The Use of Hematological and Histopathological Biomarkers to Assess the Health of Aquatic Ecosystems in Koh Sichang, Thailand.  Chiang Mai University Journal of Natural Sciences, 20(4), 1085–1202. https://doi.org/10.12982/CMUJNS.2021.085 
  6. Naigaga, I., Kaiser, H., Muller, W., Ojok, L., Mbanazi, D., Magezi, G., & Muhumaza, E. (2011). Fish as bioindicators in aquatic environmental pollution assessment: A case study in Lake Victoria wetlands, Uganda. Physics and Chemistry of the Earth A/B/C, 36(14), 918–928. https://doi.org/10.1016/j.pce.2011.07.066
  7. Younis, E. M., Abdel-Warith, A. A., Al-Asgah, N. A., Elthebite, S. A., & Rahman, M. (2021). Nutritional value and bioaccumulation of heavy metals in muscle tissues of five commercially important marine fish species from the Red Sea. Saudi Journal of Biological Science, 28(3), 1860–1866. https://doi.org/10.1016/j.sjbs.2020.12.038
  8. Varol, M., & Sьnbьl, M. (2020). Macroelements and toxic trace elements in muscle and liver of fish species from the largest three reservoirs in Turkey and human risk assessment based on the worst-case scenarios. Environmental Research, 184, 109–118. https://doi.org/10.1016/j.envres.2020.109298  
  9. Kozii, M. S. (2014). Mikroanatomichna orhanizatsiia orhaniv i tkanyn ryb v pryrodnykh i zminnykh umovakh isnuvannia [Microanatomical organization of fish organs and tissues under natural and altered environmental conditions]. [Doctoral dissertation abstract].
  10. Al-Afify, A. G., & Abdel-Satar, A. M. (2020). Risk assessment of heavy metal pollution in water, sediment and plants in the Nile River in the Cairo region, Egypt. Oceanological and Hydrobiological Studies, 49(1), 7–12. https://doi.org/10.1515/ohs-2020-0001 
  11. Ikisa, K. G., Babatunde, B. B., & Hart, A. I. (2019). Histopathological variations in gills, liver and kidney of nile tilapia - Oreochromis niloticus exposed to benzalkoniumbhloride mixture with treated produced water. Journal of Applied Sciences and Environmental Management, 23(6), 1181–1187. https://doi.org/10.4314/jasem.v23i6.28
  12. Delunardo, F. (2020). Morphological and histopathological changes in seahorse (Hippocampus reidi) gills after exposure to the water-accommodated fraction of diesel oil. Marine Pollution Bulletin, 150, 110769. https://doi.org/10.1016/j.marpolbul.2019.110769 
  13. Ekanem, А. (2018). Effects of Diesel on the Behavior and Histopathology of the Gills of Fresh Water Fish (Clarias gariepinus). International Journal of Engineering and Applied Sciences, 5(6), 41–43.
  14. Shahid, S., Sultana, T., Sultana, S., Hussain, B., Al-Ghanim, K. A., Al-Bashir, F., Riaz, M. N., & Mahboob, S. (2022). Detecting Aquatic Pollution Using Histological Investigations of the Gills, Liver, Kidney, and Muscles of Oreochromis niloticus. Toxics, 10(10), 564. https://doi.org/10.3390/toxics10100564 
  15. Shahid, S., Sultana, T., Sultana, S., Hussain, B., Irfan, M., Al-Ghanim, K. A., Misned, F. A., & Mahboob, S. (2021). Histopathological alterations in gills, liver, kidney and muscles of Ictalurus punctatus collected from pollutes areas of River. Brazilian Journal of Biology, 81(3), 814–821. https://doi.org/10.1590/1519-6984.234266
  16. Mohamed, M., Tanekhy, M., Wassif, E.,  Abdel-Tawab, H., Mohamed, A. (2017). Biochemical and Histopathological Changes in Nile Tilapia, Oreochromis niloticus at Lake of Edku. Alexandria Journal of Veterinary Sciences, 55(2), 40–51. https://doi.org/10.5455/ajvs.276968 
  17. Kozii, M. S. (2011) Histomorfolohichni osoblyvosti  ikhtiofauny Pivdnia Ukrainy [Histomorphological characteristics of the ichthyofauna of Southern Ukraine]. Oldi-plius.
  18. Koziy, О. (2025). Histological changes in the gills of pikeperch (Sander lucioperca Linnaeus, 1782) in conditions of hypoxia during technological load caused by full-scale war. Fisheries Science of Ukraine, 1(71), 121–136. https://doi.org/10.61976/fsu2025.01.121
  19. Buchatskyi, L. P. (2021). Onkolohiia vodnykh tvaryn: monohrafiia [Oncology of Aquatic Animals: A Monograph]. DIA.
  20. Kozii, M. S. (2009). Otsinka suchasnoho stanu histolohichnoi tekhniky ta shliakhy udoskonalennia vyvchennia ikhtiofauny [Assessment of the current state of histological techniques and ways to improve the study of ichthyofauna]. Oldi-plius.
  21. Microscopy and Photography. (n.d.). http://science4all.nl/?Microscopy_and_Photography
  22. Ministerstvo zakhystu dovkillia ta pryrodnykh resursiv Ukrainy. (n.d.). Derzhavnyi reiestr pestytsydiv i ahrokhimikativ, dozvolenykh do vykorystannia v Ukraini [State Register of Pesticides and Agrochemicals Approved for Use in Ukraine]. https://mepr.gov.ua/upravlinnya-vidhodamy/derzhavnyj-reyestr-pestytsydiv-i-agrohimikativ-dozvolenyh-do-vykorystannya-v-ukrayini/
  23. Meteliev, V. V., & Hryshchenko, L. I. (2014). Toksykolohiia, patohenez ta diahnostyka otruien ryb FOS ta karbamatamy. Vodna toksykolohiia [Toxicology, pathogenesis, and diagnosis of organophosphate and carbamate poisoning in fish. Aquatic toxicology.]. (pp. 104–122). Zinatne.
  24. World Health Organization. (2008). Toxicological Evaluations: Imidacloprid; International Programme on Chemical Safety. https://www.fao.org/fileadmin/templates/agphome/documents/Pests_Pesticides/JMPR/Reports1991-2006/report2004jmpr.pdf
  25. Wismer, T. (2004). Novel Insecticides. In Clinical Veterinary Toxicology. (pp. 184–185). Mosby.
  26. Costa, L. G. (2008). Toxic Effects of Pesticides. In Casarett and Doull’s Toxicology: The Basic Science of Poisons (7th ed.). (pp. 922–930). McGraw-Hill.
Головна2026№ 3/2026 (77)2026_03-192_207-Koziy