pdf35

Fisheries Science of Ukraine, 2026; 3(77): 92-110
DOI: https://doi.org/10.61976/fsu2026.03.092
UDC УДК 639.371.9:639.3.06(569.4)

Received: 16.06.2026
Received in revised form: 25.07.2026
Published: 30.09.2026

Технологічні підходи до одержання товарної продукції тиляпії: досвід Ізраїлю

О. В. Охріменко, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , ORCID ID 0000-0001-9867-0595, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ
І. С. Кононенко, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , ORCID ID 0000-0003-3906-3650, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ
Р. В. Кононенко, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , ORCID ID 0000-0002-7818-2583, Національний університет біоресурсів і природокористування України, м. Київ

Мета. Здійснити всебічний аналіз технологічних підходів до одержання товарної продукції тиляпії за різних ступенів інтенсифікації процесу на прикладі Держави Ізраїль. Досвід Ізраїлю у вирощуванні тиляпій як одного з провідних об’єктів світової аквакультури є особливо значущим для України. Він сприяє впровадженню ресурсозберігальних та екологічно безпечних технологій у процес вирощування нових і перспективних видів риб у вітчизняній рибогосподарській галузі.

Методика. Інформаційно-аналітичною основою роботи є авторські матеріали, отримані під час міжнародного стажування «Intensive Fish Farming» (MASHAV, Ізраїль), а також аналітичні дані Міністерства сільського господарства та Асоціації рибників Ізраїлю. Систематизацію масиву даних, виявлення системних закономірностей та обґрунтування висновків здійснено із застосуванням комплексного логіко-аналітичного апарату, що забезпечило комплексну структуризацію результатів та обґрунтованість висновків.

Результати. Представлена робота підготовлена учасниками навчального курсу MASHAV International Course «Intensive Fish Farming», що проводився в Ізраїлі, та являє собою узагальнення знань про значення тиляпій у світовій аквакультурі й технологічних підходів до їх вирощування, застосовуваних у цій країні. У дослідженні представлені дані щодо глобального експорту та імпорту цих риб, проаналізовано гастрономічну цінність їхнього м’яса, а також наведено основні аспекти їх культивування в Ізраїлі, із докладним описом застосовуваних технологій. Детально висвітлено ключові аспекти інтенсифікації виробництва, зокрема з використанням рециркуляційних аквакультурних систем та біофлок-технологій. Визначено параметри гідрохімічного режиму, годівлі та щільності посадки, які забезпечують максимальну біологічну й економічну ефективність процесів культивування.

Наукова новизна. Проведено комплексний аналіз та систематизацію сучасного світового та ізраїльського досвіду інтенсивного культивування тиляпії, виявлено технологічні закономірності застосування ресурсозберігальних та рециркуляційних систем, а також науково обґрунтувано перспективність їх імплементації у вітчизняну аквакультуру.

Практична значущість. Отримані результати можуть стати важливим підґрунтям для популяризації тиляпій як перспективних об’єктів аквакультури, а також сприяти розробці та впровадженню інноваційних методів їх розведення і культивування.

Ключові слова:  аквакультура, аквапоніка, рибогосподарська галузь, рециркуляційна аквакультурна система, інтегрована аквакультура.

REFERENCES

  1. Food and Agricultural Organization of the United Nations (FAO). (2016). The state of world fisheries and aquaculture. FAO.
  2. Verdegem, M., Buschmann, A. H., Latt, U. W., Dalsgaard, A. J. T., & Lovatelli, A. (2023). The contribution of aquaculture systems to global aquaculture production. J. World Aquac. Soc., 54, 206–250. https://doi.org/10.1111/jwas.12963
  3. Naylor, R. L., Hardy, R. W., Buschmann, A. H., Bush, S. R., Cao, L., Klinger, D. H., …, & Troell, M. A. (2021). 20-Year Retrospective Review of Global Aquaculture. Nature, 591, 551–563. https://doi.org/10.1038/s41586-021-03308-6
  4. Hrebin, V. V., Khilchevskyi, V. K., Stashuk, V. A., Chunarov, O. V., & Yaroshevych, O. Ye. (2014). Vodnyi fond Ukrainy: Shtuchni vodoimy – vodoskhovyshcha i stavky: Dovidnyk [Water Fund of Ukraine: Artificial Water Bodies — Reservoirs and Ponds: Reference Book]. Khilchevskyi, V. K. (Ed.). Interpres LTD.
  5. Martseniuk, N., Martseniuk, V., & Pekarskyi, А. (2016). Analiz suchasnogo stanu rybnoi galuzi v Ukraini [Analysis of the current state of the fisheries sector in Ukraine]. Bulletin of Sumy National Agrarian University, 8(30), 158–163.
  6. Kononenko, R. V. (2013). Vykorystannia ustanovky zamknutoho vodopostachannia pry intensyfikatsii vyrobnytstva ryboproduktsii [Use of a recirculating aquaculture system for the intensification of fish production.]. Fisheries Science of Ukraine, 2(24), 56–65. https://doi.org/10.15407/fsu2013.02.056
  7. Oziransky, Yu., Kolesnyk, N., Simon, M., Shcherbak, S., Коnonenko, R., & Fedorenko, М. (2018). Tilapia (Tilapini) as one of the main objects of modern aquaculture. Experience of cultivation in Israel (review). Fisheries Science of Ukraine, 3(45), 50–88. https://doi.org/10.15407/fsu2018.03.050
  8. Modadugu, V. G., Acosta, B. O. (2004). A review of global tilapia farming practices. Aquaculture Asia, 9, 7–16. https://doi.org/10.3109/9780203308905-5
  9. Miao, W., & Wang, W. (2020). Trends of aquaculture production and trade: Carp, tilapia, and shrimp. Asian Fisheries Society, 33, 1–10. https://doi.org/10.33997/j.afs.2020.33.S1.001
  10. Mutia, M. T. M., Muyot, F. B., Macaraeg, N. A., & Choresca, C. H. Jr. (2026). The Tilapia Industry-Challenges, Prospects, and Research Initiatives Worldwide and in the Philippines: A Review. Transactions of the National Academy of Science and Technology, 48, 1–23. https://doi.org/10.57043/transnastphl.2026.6365
  11. Shelton, W. L. (2002). Tilapia culture in the 21st century. p.1-20. In Guerrero, R. D. III, & Guerrero-del Castillo, M. R. (Eds.). Tilapia Forum 2002: Proceedings of the International Forum on Tilapia Farming in the 21st Century. Philippine Fisheries Association Inc.
  12. El-Sayed, A. F. M. (2020). The role of tilapia culture in rural development. In Tilapia culture (pp. 275–295). Academic Press. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-816509-6.00012
  13. FAO. (2022). The State of World Fisheries and Aquaculture 2022. Towards Blue Transformation. FAO. https://doi.org/10.4060/cc0461en
  14. Stickney, R. R., Perschbacher, P. W., & Parker, N. (2017). New Models and Rationales. In Tilapia in Intensive Co-culture. P. W. Perschbacher & R. R. Stickney (Eds.). https://doi.org/10.1002/9781118970652.ch4
  15. Mohammadi, M., Sarsangi Aliabad, H., Shekarabi, S. P. H., Ghaedi, A., Alizadeh, M., Nabi, A., … & Akhavan-Bahabadi, M. (2025). Reproductive Traits in Different Genetically Improved Nile Tilapia (Oreochromis niloticus) Strains Raised in Brackish Water. Aquaculture Research, 1, 4452847. https://doi.org/10.1155/are/4452847
  16. Geletu, T. T., & Zhao, J. (2023). Genetic Resources of Nile tilapia (Oreochromis niloticus, L. 1758) in its native range and aquaculture. Hydrobiologia, 850, 2425–2445. https://doi.org/10.1007/s10750-022-04989-4
  17. Eknath, A. E., & Hulata, G. (2009). Use and exchange of genetic resources of Nile tilapia (Oreochromis niloticus, L. 1758). Rev. Aquac., 1(3–4), 197–213. https://doi.org/10.1111/j.1753-5131.2009.01017.x
  18. Phuc, T. H., Khoa, P. D., Dang, N. T., Huong, T. T. M., Lien, H. T. B., Tham, V. T. H., … & Nguyen, N. H. (2025). Genotype-by-Environment Interaction in Red Tilapia (Oreochromis spp.): Implications for Genetic Parameters and Trait Performance. Genes, 16(8), 966. https://doi.org/10.3390/genes16080966
  19. Islam, S., Bhowmik, S., Rani Majumdar, P., Srzednicki, G., Rahman, M., & Hossain, Md. A. (2021). Nutritional profile of wild, pond-, gher- and cage-cultured tilapia in Bangladesh. Heliyon, 7(5), e06968. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2021.e06968
  20. Dale, N. M., Zumbado, M., Gernat, A. G., & Romo, G. (2004). Nutrient Value of Tilapia Meal. The Journal of Applied Poultry Research, 13(3), 370–372. https://doi.org/10.1093/japr/13.3.370
  21.  Pro skhvalennia Stratehii ekolohichnoi bezpeky ta adaptatsii do zminy klimatu na period do 2030 roku [On the approval of the Strategy for Environmental Security and Adaptation to Climate Change for the period until 2030]. (2021). Order of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 1363-р of October 20, 2021. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1363-2021-%D1%80#Text
  22. Dunz, A. R., & Schliewen, U. K. (2013). Molecular phylogeny and revised classification of the haplotilapiine cichlid fishes formerly referred to as “Tilapia”. Molecular Phylogenetics and Evolution, 68(1), 64–80. https://doi.org/10.1016/j.ympev.2013.03.015
  23. Beveridge, M. C. M., & McAndrew, B. J. (Eds.). (2000). Tilapias: Biology and Exploitation. Fish and Fisheries Series (Vol. 25). Kluwer Academic Publishers.
  24. El-Sayed, A-F. M., & Fitzsimmons, K. (2023). From Africa to the world — The journey of Nile tilapia. Rev Aquac, 15(S1), 6–21. https://doi.org/10.1111/raq.12738
  25. Abaho, I., Kwikiriza, G., Atukwatse, F., Izaara, A. A., Ekwangu, J., Baguma, S. D., … & Kasozi, N. (2025). Selective Breeding for Genetic Improvement of Nile tilapia (Oreochromis niloticus Linnaeus, 1758) in Uganda: Current Status, Challenges, and Future Perspectives. Animals, 15(2), 142. https://doi.org/10.3390/ani15020142
  26. Amoussou, T. O., Youssao Abdou Karim, I., Dayo, G.-K., Kareem, N., Toko, I. I., Chikou, A., & Toguyeni, A. (2019). An insight into advances in fisheries biology, genetics and genomics of African tilapia species of interest in aquaculture. Aquaculture Reports, 14, 1–15. https://doi.org/10.1016/j.aqrep.2019.100188
  27. Bhendarkar, M., & Brahmane, M. P. (2021). Gift for Aquaculture: GIFT Tilapia. Aqua Star, 84–88.
  28. Olesen, I., Bentsen, H. B., Phillips, M., & Ponzoni, R. W. (2015). Can the Global Adoption of Genetically Improved Farmed Fish Increase Beyond 10%, and How? Journal of Marine Science and Engineering, 3(2), 240–266. https://doi.org/10.3390/jmse3020240
  29. Emam, W., Lambert, H., & Brown, C. (2025). The welfare of farmed Nile tilapia: a review. Frontiers in Veterinary Science, 12, 1567984. https://doi.org/10.3389/fvets.2025.1567984
  30. Siddique, M. A. B., Ahmed, I., Mahalder, B., Haque, M., Mariom, & Ahammad, A. K. Shakur (2026). Climate‐Resilient Greenhouse Approach for Sustainable Tilapia (Oreochromis niloticus) Seed Production. Aquaculture, Fish and Fisheries, 6(4), e70300. https://doi.org/10.1002/aff2.70300
  31. Flores-Garcнa, L., Camargo-Castellanos, J. C., Pascual-Jнmenez, C., Almazбn-Rueda, P., Monroy-Lуpez, J. F., Albertos-Alpuche, P. J., & Martнnez-Yбсez, R. (2022). Welfare Indicators in Tilapia: An Epidemiological Approach. Frontiers in Veterinary Science, 9, 882567. https://doi.org/10.3389/fvets.2022.882567
  32. Lopez-Paredes, C. R., Jativa-Brito, M. E., Carrillo-Riofrio, F. M., Moposita, S. F. S., & Mendoza, F. (2026). Alternative Proteins for Tilapia (Oreochromis niloticus): Balancing Growth Performance, Feed Efficiency, and Sustainability. Journal of Global Innovations in Agricultural Sciences, 14(4), 1415–1423. https://doi.org/10.22194/JGIAS/26.2236
  33. Leonard, J. N., & Skov, P. V. (2022). Capacity for thermal adaptation in Nile tilapia (Oreochromis niloticus): Effects on oxygen uptake and ventilation. Journal of Thermal Biology, 105, 103206. https://doi.org/10.1016/j.jtherbio.2022.103206 ⁠
  34. Gordin, H. (1999). Mariculture development in Israel: Present and future. In Aquaculture planning in Mediterranean countries (pp. 69–71). CIHEAM.
  35. Gordin, H. (2003). Mariculture in Israel. Israeli Journal of Aquaculture – Bamidgeh, 55, 219–221. https://doi.org/10.46989/001c.20359
  36. Hulata, G., & Simon, Y. (2011). An overview on desert aquaculture in Israel. In Aquaculture in desert and arid lands: development constraints and opportunities. Crespi, V., & Lovatelli, A. (Eds.). FAO Technical Workshop. 6–9 July 2010, Hermosillo, Mexico. FAO Fisheries and Aquaculture Proceedings No. 20. (pp. 85–112). FAO.
  37. Koven, W. M., Harpaz, S., Rijn, J., & Mozes, N. (2011). Aquaculture in Israel: Current status and innovative approaches. Aquaculture in the Middle East and North Africa: Status and Research Needs, 155–190.
  38. Food and Agriculture Organization of the United Nations. (n.d.). AQUASTAT – FAO’s global information system on water and agriculture. https://data.apps.fao.org/aquastat
  39. Guttman, L., Neori, A., Israel, A., & Shpige, M. (2017). Development of polyculture and integrated multi-trophic aquaculture (IMTA) in Israel: a review. Israeli Journal of Aquaculture-Bamidgeh, 69.
  40. Szitenberg, A., Goren, M., & Huchon, D. (2012). Mitochondrial and morphological variation of Tilapia zillii in Israel. BMC Res Notes, 5, 172. https://doi.org/10.1186/1756-0500-5-172
  41. Milstein, A., Zoran, M., Kochba, M., & Avnimelech, Y. (2001). Effect of different management practices on water quality of intensive tilapia culture systems in Israel. Aquaculture International, 9, 133–152. https://doi.org/10.1023/A:1014209124855
  42. Milstein, A., Eran, Y., Nitzan, E., Zoran, M., & Joseph, D. (2000). Tilapia wild spawning control through predator fishes: Israelitrial with red-drum and hybrid bass. Aquaculture International, 8, 31–40. https://doi.org/10.1023/A:1009268815430
  43. Davidovich, N., Yasur-Landau, D., Behar, A., Pretto, T., & Scholz, T. (2023). Invasive parasites and global change: Evidence for the recent and rapid spillover of a potential pathogen of tilapias with a complex, three-host life cycle. Heliyon, 9, e18831. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2023.e18831
  44. Gophen, M. (2017) Tilapia Stock Suppression by the Great Cormorant (Phalacrocorax carbo) in Lake Kinneret, Israel. Open Journal of Modern Hydrology, 7(2), 153–164. https://doi.org/10.4236/ojmh.2017.72009 
  45. Harpaz, S., Hulata, G., Barki, A., Segev, R., & Karplus, I. (2001). Culture Of The Australian Red-Claw Crayfish (Cherax Quadricarinatus) In Israel Crayfish Incorporation Into Intensive Tilapia Production Units. Israeli Journal of Aquaculture – Bamidgeh, 53, 23–33. https://doi.org/10.46989/001c.20294
  46. Hisano, H., Barbosa, P. T. L., Hayd, L. A., & Mattioli, C. C. (2019). Evaluation of Nile tilapia in monoculture and polyculture with giant freshwater prawn in biofloc technology system and in recirculation aquaculture system. Int Aquat Res, 11, 335–346. https://doi.org/10.1007/s40071-019-00242-2
  47. Dawood, M. A. O., Madkour, Kh., & Sewilam, H. (2025) Polyculture of European seabass and Nile tilapia in the recirculating aquaculture system with brackish water: Effects on the growth performance, feed utilization, and health status. Aquaculture and Fisheries, 10(2), 298–304. https://doi.org/10.1016/j.aaf.2023.11.001
  48. Ellner, S., Neori, A., Krom, M. D., Tsai, K., & Easterling, M. R. (1996). Simulation model of recirculating mariculture with seaweed biofilter: development and experimental tests of the model. Aquaculture. Volume, 143(2), 167–184. https://doi.org/10.1016/0044-8486(95)01241-9
  49. Palm, H. W., Knaus, U., Appelbaum, S., Goddek, S., Strauch, S. M., Vermeulen, T., … & Kotzen, B. (2018). Towards commercial aquaponics: a review of systems, designs, scales and nomenclature. Aquacult Int, 26, 813–842. https://doi.org/10.1007/s10499-018-0249-z
  50. Greenfeld, A., Becker, N., Bornman, J. F., Santos, M. J., & Angel, D. (2020). Consumer preferences for aquaponics: A comparative analysis of Australia and Israel. Journal of Environmental Management, 257, 109979. https://doi.org/10.1016/j.jenvman.2019.109979
  51. Lamalaka, S. R. D., Rosyida, E., Septina, F. M., & Ndobe, S. (2026). Growth of Red Nile Tilapia (Oreochromis sp.) in Aquaponic Systems Maintained at Different Stocking Densities. Barakuda 45: Jurnal Ilmu Perikanan dan Kelautan, 8(1), 1–13. https://doi.org/10.47685/barakuda45.v8i1.721
Головна2026№ 3/2026 (77)2026_03-092_110-Okhrimenko