pdf35

Ribogospod. nauka Ukr., 2025; 4(74): 254-271
DOI: https://doi.org/10.61976/fsu2025.04.254
UDC [639.3.043.13:636.087.74]:639.371.52

Перспективи використання соняшникового концентрату як джерела білка у складі кормів для коропа

О. В. Дерень, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , ORCID ID 0000-0002-8246-9456, Інститут рибного господарства Національної академії аграрних наук України, м.Київ

Мета. Визначення перспектив, технологічних аспектів та ефективності введення соняшникового концентрату до складу кормів для коропа, відповідно до продуктивних та окремих біохімічних показників, що характеризують функціональний стан організму.

Методика. Об’єктом дослідження були дволітки коропа, середня початкова маса яких складала 19,3 г. Використано акваріуми об’ємом 80 дм3 із забезпеченням оптимальних ідентичних фізико-хімічних параметрів водного середовища. Годівлю коропа проводили двічі на день впродовж 20 діб. Сформовано контрольну і 4 дослідні групи. Контрольній групі згодовували комбікорм визначеного складу. До раціону коропів дослідних груп вводили соняшниковий концентрат для повного чи часткового заміщення у складі корму наступних компонентів: 100% рибного борошна (Дослід 1), 50% рибного борошна (Дослід 2), 100% соєвої макухи (Дослід 3), 100% соняшникового шроту (Дослід 4). За результатами досліджень проаналізовано рибогосподарські показники, активність антиоксидантних та травних ферментів контрольної та дослідних груп із використанням загальноприйнятих методів.

Результати. Встановлено значний вплив експериментальної годівлі на функціональні показники організму риб.

В усіх дослідних групах зафіксовано підвищення активності антиоксидантних ферментів (супероксиддисмутази та каталази), а також продуктів перекисного окиснення ліпідів (дієнових кон’югатів і та ТБК-продуктів). Також спостерігалось значне зростання активності ферментів тканин кишечника (лужної фосфатази та гамма-глутамілтранспептидази, α-амілази, аланінамінотрансферази). Це свідчить про посилення травних і метаболічних процесів, а також активацію механізмів адаптації до окисного стресу.

Показники приросту маси були найвищими у Дослідах 3 і 4 — на 11,6 та 23,5% відповідно. У досліді 2 відносний приріст маси був на 5,2% вищим, ніж показник Контролю, а у Досліді 1 — нижчим на 11,6%.

Відповідно до продуктивних показників, перспективним є використання соняшникового концентрату для заміни соєвої макухи або соняшникового шроту у складі кормів для коропа. Доцільно детальніше дослідити пролонгований вплив експериментальної годівлі на активність травної та антиоксидантної систем організму, а також встановити економічну ефективність у виробничих умовах.

Наукова новизна. Отримано нові дані щодо способів та кількості використання в годівлі коропа соняшникового концентрату як високобілкового кормового компонента.

Практична значущість. Дослідження спрямовано на розв’язання актуальної проблеми дефіциту доступних і високопоживних кормових компонентів кормів для риб. Практичне використання отриманих результатів передбачає можливість оптимізувати використання місцевих сировинних ресурсів, тим самим зменшити залежність від лімітованих джерел білка та імпорту сировини для виробництва кормів для коропа.

Ключові слова: короп, соняшниковий концентрат, нетрадиційні кормові компоненти, місцеві сировинні ресурси, продуктивні показники, функціональний стан організму.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Tacon A. G. J. Trends in global aquaculture and aquafeed production: 2000–2017 // Rev. Fish. Sci. Aquacult. 2020. Vol. 28. Р. 43—56. https://doi.org/10.1 080/23308249.2019.1649634.
  2. Recent Trends in Aquaculture Technologies / Ruby P. et al. // Journal of Aquaculture in the Tropics. 2022. Vol. 37. № 1–4. P. 29—36. https://doi.org/10.32381/JAT.2022.37.1-4.2.
  3. The State of World Fisheries and Aquaculture – Blue Transformation in action. Rome : FAO, 2024. 264 р. URL : https://openknowledge.fao.org/server/api/core/bitstreams/53a2c5a2-f531-480c-96c0-706a43480571/content (accessed : 24.11.2025).
  4. Грициняк І. І. Науково-практичні основи раціональної годівлі риб. Київ : Рибка моя, 2007. 306 с.
  5. Біологічні основи годівлі риб / Тарасюк С. І. та ін. Дніпро : Адверта, 2015. 180 с.
  6. Продовольчі системи України: повоєнне відновлення та забезпечення сталого розвитку : Міжнар. наук.-практ. форум : матер. Харків : Держ. біотехнологічний ун-т, 2024. 147 с. URL : http://btu.kharkov.ua/nauka/konferentsiyi/ (дата звернення : 24.11.2025).
  7. Чехова І. В. Соціально-економічне значення продукції олійних культур // Науково-технічний бюлетень Інституту олійних культур НААН. 2021. № 30. С. 146—157. https://doi.org/10.36710/ioc-2021-30-15.
  8. Alternative protein sources in aquafeed: Current scenario and future perspectives / Valentina Serra et al. // Veterinary and Animal Science. 2024. Vol. 25. P. 100381. https://doi.org/10.1016/j.vas.2024.100381.
  9. Fotini Kokou, Eleni Fountoulaki. Aquaculture waste production associated with antinutrient presence in common fish feed plant ingredients // Aquaculture. 2018. Vol. 495. P. 295—310. https://doi.org/10.1016/j.aquaculture.2018.06.003.
  10. Sunflower. Chemistry, production, processing and utilization/ eds. Enrique Martínez-Force, Nurhan Turgut Dunford, Joaquín J. Salas. Urbana : AOCS Press, 2015. 710 p. https://doi.org/10.1016/C2015-0-00069-7.
  11. Правдин И. Ф. Руководство по изучению рыб. Ленинград, 1939. 246 с.
  12. Шерман І. М., Рилов В. Г. Технологія виробництва продукції рибництва. Київ : Вища освіта, 2005. 351 с.
  13. ТУ У 24.4-13433137-047-2003. Інструкція до набору реактивів для визначення активності лужної фосфатази за реакцією з фенілфосфатом (по кінцевій точці) «Лужна фосфатаза». ДВ 047 від 30.06.2016 р.
  14. ТУ У 24.4-13433137-047-2003. Інструкція до набору реактивів для визначення активності аланінамінотрансферази методом Райтмана-Френкеля «АлАТ». ДВ047 від 30.06.2016 р.
  15. ТУ У 24.4-13433137-050:2006. Інструкція до набору реактивів для визначення активності α-амілази (діастази) амілокластичним методом Каравея «альфа-амілаза». ДВ050 від 31.03.2016 р.
  16. ТУ У 24.4-13433137-047-2003. Інструкція до набору реактивів для визначення аткивності гамма-глутамілтранспептидази за реакцією з L-гамма-глутаміл-п-нітроаніліном (розрахунок за калібрувальним графіком, методика – кінцева точка) («ГГТП-калібровка»). ДВ 047 від 30.06.2016 р.
  17. Protein measurement with the folin phenol reagent / Lowry O. H. et al. // The Journal of Biological Chemistry. 1951. Vol. 193. Р. 265—275. https://doi.org/10.1016/S0021-9258(19)52451-6 
  18. Грубинко В. В., Леус Ю. В. Перекисное окисление липидов и антиоксидантная защита у рыб (обзор) // Гидробиологический журнал. 2001. Т. 37, № 1. С. 64—78. https://doi.org/10.5741/GEMS.37.1.64 
  19. Дубинина Е. Е., Сальникова Л. А., Ефимова Л. Ф. Активность и изоферментный спектр супероксиддисмутазы эритроцитов и плазмы крови человека // Лабораторное дело. 1983. № 10. С. 30—33.
  20. Королюк М. А., Иванова Л. И., Майорова И. Г. Метод определения активности каталазы // Лабораторное дело. 1988. № 1. С. 16—19.
  21. Стальная И. Д. Метод определения диеновой конъюгации ненасыщенных высших жирных кислот // Современные методы в биохимии. Москва : Медицина, 1977. С. 63—64.
  22. Коробейникова Е. Н. Модификация определения продуктов перекисного окисления липидов в реакции с тиобарбитуровой кислотой // Лабораторное дело. 1989. № 7. С. 8—9.
  23. Bradford M. M. A rapid and sensitive method for the quantitation of microgram quantities of protein utilizing the principle of protein-dye binding // Anal. Biochem. 1976. Vol. 72. P. 248—254. https://doi.org/10.1016/0003-2697(76)90527-3 
  24. Камінський В. Ф., Буслаєва Н. Г. Основи прикладного математичного аналізу в сільськогосподарських дослідженнях : методичні рекомендації. Київ, 2011. 28 с.
  25. Ballantyne J. S. Amino acid metabolism // Fish physiology. 2001. Vol. 20. P. 77—107. https://doi.org/10.1016/S1546-5098(01)20004-1.
  26. A review on laboratory liver function tests / Gowda S. et al. // The Pan African Medical Journal. 2009. Vol. 3. 17 p. https://doi.org/10.11604/pamj.2009.3.17.125.
  27. Butt R. L., Volkoff H. Gut microbiota and energy homeostasis in fish // Frontiers in Endocrinology. 2019. Vol. 10(9). https://doi.org/10.3389/fendo.2019.00009.
  28. Дехтярьов П. А., Євтушенко М. Ю., Шерман І. М. Фізіологія риб : підручник. Київ : Аграрна освіта, 2010. 315 с.
Головна2025№ 4/2025 (74)2025_04-254_271-Deren