pdf35

Ribogospod. nauka Ukr., 2024; 4(70): 186-199
DOI: https://doi.org/10.61976/fsu2024.04.186
UDC 597-1.044:[597-18:597.551.2]

Морфопатологія печінки сріблястого карася (Carassius auratus gibelio Bloch, 1782) в умовах впливу алілацетату

М. С. Козій, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Чорноморський національний університет імені Петра Могили, м. Миколаїв

Мета. Здійснити оцінку печінкової паренхіми сріблястого карася на основі аналізу гістологічних параметрів органу, встановити рівень впливу алілацетату на фізіологічний статус особин та ступінь їх ураженості. Визначити перспективу використання отриманих результатів у іхтіологічній та екологічній практиці.

Методика. Первинні матеріали одержано у літній період 2024 р. в акваторії р. Інгул, м. Миколаїв. Обробка гістологічних зразків виконана в умовах лабораторії гістології, цитології та ембріології ЧНУ імені Петра Могили відповідно до загальновизнаних посібників та авторської методики гістологічної діагностики тканин риб.

Результати. Встановлено, що в умовах дії алілацетату істотні зміни виникають у маргінальній та медіальній зонах органу у формі зміщення певної функції, що призводить до зміни внутрішньоклітинного метаболізму і вузької клітинної спеціалізації.

При потенційному впливі алілацетату реакція гепатоцитів виявляється у збільшенні вмісту ліпідів у цитоплазмі. Генеральний ефект візуалізується через формування картини тотального ліпостазу.

Жирова дегенерація супроводжується судинними розладами та порушенням гемодинаміки, наявністю запальної реакції.

За умов тривалого впливу токсиканта число гепатоцитів з двома ядрами та нуклеолами значно зростає, що фіксується у здорових особин і не розглядається як ознака патології.

В умовах тривалої дії хімічного стресу в печінці риб відбувається активація канцерогенезу. Свідченням цього є характерна картина збою моменту переходу послідовності та періодичності морфогенетичних процесів, що проявляється у вигляді атипового клітинного поліморфізму.

Наукова новизна. Подано нові дані щодо реакції гістологічної будови паренхіми печінки риб в умовах техногенного навантаження на акваторії. Вперше проведено детальний гістологічний аналіз структури органа в умовах тривалої дії алілацетату. Доповнено інформацію про зміни у печінковій тканині, яка демонструє руйнування її адаптаційних потенцій.

Практична значимість. Отримана інформація являє цінність у морфофізіологічних дослідженнях, а також у іхтіологічній та екологічній практиці у звʼязку із проблемою зниження життєвого статусу риб в умовах техногенних навантажень на водойми. Отримані дані дозволяють якісно оцінити фізіологічний стан риб і можуть бути використані в процесі розробки корективних заходів з метою охорони навколишнього середовища.

Ключові слова: риба, токсикант, печінкова паренхіма, маргінальна зона, медіальна зона, гепатоцит, ядро, глікоген, цитоплазма, ліпостаз.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Барабой В. П. Стрес: природа, біологічна роль, механізми, наслідки. Київ : Фітоцентр. 2006. С. 42—44.
  2. Pickering A. D. Stress and Fish. Academic Press New York. 1981. 367 p.
  3. Monitoring water quality in reservoirs for human supply through multi-biomarker evaluation in tropical fish / Brito I. A. et al. // Journal of Environmental Monitoring. 2012. Vol. 14, № 2. Р. 615—625. https://doi.org/10.1039/c2em10461j.
  4. Responses of the Proteome and Metabolome in Livers of Zebrafish Exposed Chronically to Environmentally Relevant Concentrations of Microcystin-LR / Liang Chen et al. // Environmental Science & Technology. 2017. Vol. 51, № 1. Р. 596—607. https://doi.org/10.1021/acs.est.6b03990.
  5. Бучацкий Л. П., Галахин К. А. Опухоли рыб водоемов Украины. Киев : ДИА, 2009. 144 с.
  6. Agamy E. Histopathological changes in the livers of rabbitfish (Siganus canaliculatus) following exposure to crude oil and dispersed oil // Toxicologic pathology. 2012. Vol. 40, № 8. Р. 1128—1140. https://doi.org/10.15407/fsu2017.04.075.
  7. Camargo J., Alonso Á. Ecological and toxicological effects of inorganic nitrogen pollution in aquatic ecosystems: A global assessment // Environment International. 2006. Vol. 32, № 6. Р. 831—849. https://doi.org/10.1016/j.envint.2006.05.002 
  8. Chavan V. R., Muley D. V. Effect of heavy metals on liver and gill of fish Cirrhinus mrigala // International Journal of Current Microbiology and Applied Sciences. 2014. Vol. 3, № 5. Р. 277—288.
  9. Pedlar R. M. Toxicological effects of dietary arsenic exposure in lake whitefish (Coregonus clupeaformis) // Aquatic Toxicology. 2002. Vol. 57, № 3. Р. 167—189. https://doi.org/10.22161/ijeab/2.2.53.
  10. Козий М. С. Гистоморфологические особенности ихтиофауны Юга Украины. Херсон : Олди-плюс, 2011. 180 с.
  11. Козій М. С. Мікроанатомічна організація органів і тканин риб в природних і змінних умовах існування : автореф. дис. на здобуття ступеня докт. біол. наук : спец. 03.00.08 «Зоологія». Київ, 2014. 40 с.
  12. Dane H., Sisman T. A Histopathological study on the freshwater fish species chub (Squalius cephalus) in the Karasu River, Turkey // Turkish Journal of Zoology. 2017. Vol. 41, № 1. Р. 1—11. https://doi.org/10.3906/zoo-1509-21.
  13. Козий М. С. Оценка современного состояния гистологической техники и пути усовершенствования изучения ихтиофауны. Херсон : Олди-плюс, 2009. 310 с.
  14. Дехтярьов П. А. Фiзiологiя риб : Практикум : навч. посiб. Київ : Вища школа, 2001. С. 12—17.
Головна2024№ 4/2024 (70)2024_04-186_199-Koziy