pdf35

Ribogospod. nauka Ukr., 2024; 4(70): 165-185
DOI: https://doi.org/10.61976/fsu2024.04.165
UDC [597.583.1:597-16]:597-1.044(282.247.325.2)

Зміни у гістологічній структурі тканин та органів судака звичайного (Sander lucioperca Linnaeus, 1758) та окуня звичайного (Perca fluviatilis Linnaeus, 1758) Запорізького водосховища під впливом антропогенного навантаження

П. О. Корженевська, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро
Т. С. Шарамок, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро
А. В. Дорошенко, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро

Мета. Вивчення морфологічних та гістологічних особливостей зябер, печінки та крові окуневих риб — судака (Sander lucioperca Linnaeus, 1758) та окуня (Perca fluviatilis Linnaeus, 1758) із різних ділянок Запорізького водосховища.

Методика. Дослідження проводились на двох ділянках Запорізького водосховища — у Самарській затоці та нижній ділянці водосховища поблизу с. Військове. Збір матеріалу проводився у літньо-осінній період 2024 р. Обʼєктом дослідження були чотирирічні особини судака та окуня. Гематологічні та гістологічні дослідження здійснювалися за загальноприйнятими методиками. Концентрацію важких металів у пробах води визначали на атомно-абсорбційному спектрофотометрі «С115-М1» в мг/дм3.

Результати. За вмістом Cd, Mn, Cu, Zn на обох досліджуваних ділянках Запорізького водосховища спостерігається перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення. Різниця між цитометричними показниками у риб із різних ділянок Запорізького водосховища в основному була незначною (р≥0,05), крім ширини ядра еритроцитів судака та площі ядра еритроцитів окуня, які були достовірно більшими у риб Самарської затоки (р≤0,05). Результати досліджень свідчать про залежність змін формених елементів крові від фізіологічного стану риб і від умов їх мешкання. Серед досліджених риб нижньої ділянки водосховища найбільша кількість еритроцитів із патологічними змінами спостерігалась у судака, переважаючи в 1,32 раза таку окуня. У риб із Самарської затоки найвищу кількість патологій клітин крові також відмічено у судака — у 1,17 раза вище в порівнянні з аналогічним показником у окуня звичайного. Результати цих досліджень свідчать про несприятливий екологічний стан обох рибогосподарських ділянок Запорізького водосховища. При проведенні гістологічних досліджень печінки окуневих риб Запорізького водосховища було виявлено низку патологічних явищ. Найбільш поширеною патологією клітин печінки досліджуваних риб з обох ділянок водосховища був некроз у судака із Самарської затоки. У риб нижньої ділянки водосховища патологій було значно менше. Гістологічний аналіз зябрового апарату судака та окуня показав високий ступінь патологічних змін. Більшість патологій було виявлено у судака Самарської затоки, що може свідчити про середній ступінь забрудненості водного середовища важкими металами та нафтопродуктами.

Наукова новизна. Вперше проведено дослідження морфологічних та гістологічних особливостей зябер, печінки та крові окуневих риб (судака та окуня) різних ділянок Запорізького водосховища.

Практична значимість. Гісто-морфо­мет­ричні показники тканин окуневих риб в подальшому можна використовувати для оцінки екологічного стану води та рівня антропогенного навантаження Запорізького водосховища, а також застосовувати як додатковий показник під час проведення комплексної оцінки впливу антропогенних чинників на гідроекосистеми.

Ключові слова: судак, окунь, Запорізьке водосховище, еритроцити, гепатоцити, зябра, патології.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Biological indicators and commercial exploitation of main fish and river crayfish species of the Zaporizhzhia (Dnipro) reservoir / Marenkov O. et al. // ScienceRise: Biological Science. 2024. Vol. 1 (38). P. 17—30. https://doi.org/10.15587/2519-8025.2024.301412 
  2. Гідроекологічна характеристика сучасного стану Запорізького (Дніпровського) водосховища та його приток / Єсіпова Н. Б. та ін. // Рибогосподарська наука України. 2023. № 4(66). С. 35—48. https://doi.org/10.61976/fsu2023.04.035 
  3. Вміст важких металів у воді, донних відкладах та рибі водних обʼєктів різного призначення Дніпропетровської області / Сапронова В. О. та ін. // Рибогосподарська наука України. 2024. № 3(68). С. 23—38. https://doi.org/10.61976/fsu2024.02.023 
  4. Єсіпова Н., Гудим Н. Гідроекологічний моніторинг Запорізького (Дніпровського) водосховища // Scientific Collection «InterConf». 2023. 149. С. 271—275.
  5. Маренков О. М., Єсіпова Н. Б., Шмагайло М. О. Наукове обгрунтування рибогосподарської діяльності в Запорізькому (Дніпровському) водосховищі // Екологічні науки. 2022. № 4(43). С. 113—120. https://doi.org/10.32846/2306-9716/2022.eco.4-43.18 
  6. Машкова К. А., Шарамок Т. С. Деякі цитометричні та біохімічні показники крові карася сріблястого (Carassius gibelio Bloch, 1782) р. Самара Дніпропетровської області // Рибогосподарська наука України. 2020. № 3(53). С. 109—124. https://doi.org/10.15407/fsu2020.03.109 
  7. Єсіпова Н. Б., Шмиголь Н. В. Морфологічна адаптація еритроцитів коропових видів риб до умов річки Самара (Дніпропетровська обл.) // Рибогосподарська наука України. 2024. № 3(69). С. 147—162. https://doi.org/10.61976/fsu2024.03.147  
  8. Kurchenk V. O., Marenkov M., Nesterenko S. Indicators of work on the artificial reproduction (stocking) of aquatic biological resources in the lower reaches of the Dnipro (Zaporizhzhia) reservoir. [S. l.] : Baltija Publishing, 2024. P. 170—188. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-395-8-9 
  9. Kurchenko V., Sharamok T., Marenkov O. The histological structure of gills and kidneys of the prussian carp from Zaporizhian (Dnipro) reservoir // Scientific Issue Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University. 2021. Vol. 81(1–2). P. 53—58. (Series : Biology). https://doi.org/10.25128/2078-2357.21.1-2.7 
  10. Жиденко А. О., Бібчук К. В., Паперник В. В. Чутливість та стійкість коропових риб до дії гербіцидів (огляд) // Гідробіологічний журнал. 2019. № 5( 55). С. 98—112.
  11. Kurchenko V. O., Sharamok T. S. The hematological parameters of the Prussian carp (Carassius gibelio (Bloch, 1782)) under the Zaporizhian (Dnipro) Reservoir conditions // Turkish Journal of Fisheries and Aquatic Sciences. 2020. Vol. 20(11). P. 807—812. https://doi.org/10.4194/1303-2712-v20_11_04 
  12. Hadi A. A., Alwan S. F. Histopathological changes in gills, liver and kidney of fresh water fish, Tilapia zillii, exposed to aluminum // Int. J. of Pharm. & Life Sci. (IJPLS). 2021. № 3. P. 2071—2081.
  13. Mohamed Fatma A. Histopatological Studies on Tilapia zillii and Solea vulgaris from Lake Qarum, Egypt // World journal of Fish and Marine Sciences. 2009. Vol. 1 (1). P. 29—39.
  14. Поліщук О. М., Симон М. Ю. Аквакультури судака (Sander lucioperca Linnaeus, 1758) (огляд) // Рибогосподарська наука України. 2023. Vol. 3(65). P. 134—156. https://doi.org/10.15407/fsu2023.03.134 
  15. Методи гідроекологічних досліджень поверхневих вод / Арсан О. М. та ін. Київ : ЛОГОС, 2006.
  16. Fedonenko O., Yesipova N., Sharamok T. The accumulation of heavy metals and cytometric characteristics features of red blood cells in different ages of carp fish from Zaporozhian Reservoir // International Letters of Natural Sciences. 2016. Vol. 53. https://doi.org/10.56431/p-29j097 
  17. СОУ — 05.01.-37-385:2006. Вода рибогосподарсь-ких підприємств. Загальні вимоги та норми. Київ : Міністерство аграрної політики України, 2006. 15 с. (Стандарт Мінагрополітики України).
  18. Esipova N. B., Sharamok T. S. Адаптативні зміни в клітинах крові риб в умовах хронічної інтоксикації // Bulletin of Sumy National Agrarian University. 2022. № 47(1). P. 58—64. (The series : Agronomy and Biology).
  19. Witeska M., Kondera E., Bojarski B. Hematological and Hematopoietic Analysis in Fish Toxicology. A Review // Animals: an open access journal from MDPI. 2023. Vol. 13(16). 2625. https://doi.org/10.3390/ani13162625.
  20. Kaur K., Kaur A. Fish erythrocytes as biomarkers for the toxicity of sublethal doses of an azo dye, Basic Violet-1 (CI: 42535) // Microscopy and microanalysis: the official journal of Microscopy Society of America, Microbeam Analysis Society, Microscopical Society of Canada. 2015. Vol. 21(1). P. 264—273. https://doi.org/10.1017/S1431927614013609.
  21. Sharma P., Chadha P. Bisphenol A induced toxicity in blood cells of freshwater fish Channa punctatus after acute exposure // Saudi journal of biological sciences. 2021. Vol. 28(8). P. 4738—4750. https://doi.org/10.1016/j.sjbs.2021.04.088.
  22. Машкова К. А., Шарамок Т. С. Особливості гістологічної структури печінки карася сріблястого річки Самара (Дніпропетровська область) // Український журнал природничих наук. 2023. № 4. С. 31—39.
  23. Histological and biochemical changes in liver of common carp (Cyprinus carpio L.) under metal exposure / Georgieva Е. et al. // North-Western Journal of Zoology. 2016. Vol. 12(2).
  24. Ortiz Juan B., Gonzalez de Canales M., Luiza Sarasquete Carmen. Histophatological changes induced by lindane (γ-HCH) in various organs of fishes // Sci. Mar. 2003. Vol. 67(1). P. 53—61. https://doi.org/10.3989/scimar.2003.67n153 
  25. Lazaras Asha D., Mishra P. K., Khasdeo K. Histopathological study of neemax induced gills of Rasbora daniconius // J. Exp. Zool. India. 2004. Vol. 7(2). P. 361—364.
  26. Parashar R. S., Banerjee T. K. Toxic impact of lethal concentration of lead nitrate on the gills of air-breathing catfish (Heteropneustes fossilis (Bloch)) // Ver. Arh. 2002. Vol. 72 (3). P. 167—183.
Головна2024№ 4/2024 (70)2024_04-165_185-Korzhenevska