pdf35

Ribogospod. nauka Ukr., 2023; 2(64): 109-128
DOI: https://doi.org/10.15407/fsu2023.02.109
UDC 639.371.52:597.42:591.3

Біологічні особливості організму молоді осетрових (Acipenseridae Bonaparte, 1831) риб за дії синтетичного та органічного імуностимуляторів

Ю. М. Забитівський, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Львівська дослідна станція Інституту рибного господарства НААН, смт Великий Любінь
І. М. Борецька,  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Львівська дослідна станція Інституту рибного господарства НААН, смт Великий Любінь
Г. В. Качай, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Львівська дослідна станція Інституту рибного господарства НААН, смт Великий Любінь
С. В. Юрчак, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Львівська дослідна станція Інституту рибного господарства НААН, смт Великий Любінь
Т. В. Третякова, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. ,  Інститут рибного господарства НААН, м. Київ

Мета. Проаналізувати рибницько-біологічні та біохімічні показники личинок та мальків осетрових риб за умов введення до їхнього раціону синтетичного (Левамізол) та органічного (Хітозан) імуностимуляторів. На основі аналізу активності ензимів оцінити вплив добавок на стабільність гомеостатичних процесів.

Методика.Дослідження проводили на молоді гібрида бестера (♀ Huso huso х ♂ Acipenser ruthenus) та стерляді прісноводної (Acipenser ruthenus) (БСС).

Годівлю личинок та мальків риб проводили наупліями артемії, які були трансфером імуностимуляторів після шестигодинного збагачення у відповідному розчині. Підрощування передличинок, личинок та мальків осетрових здійснювали в РАС на базі Львівської дослідної станції ІРГ НААН.

Протягом вирощування вивчали головні рибницькі показники: масу, довжину тіла, темпи росту, смертність, вихід з кожного етапу вирощування. Активність α-амілази визначали методом Каравея. Активність аланінамінотрансферази виявляли методом Райтмана–Френкеля. Активність лужної фосфатази досліджували за реакцією з фенілфосфатом. Активність гамма-глутамілтранспептидази визначали за реакцією з L-гамма-глутаміл-п-нітроаніліном. Всі дані були статистично опрацьовані за допомогою програм «Statistica 6.0» та «МS Excel».

Результати.Додавання до раціону Левамізолу протягом першого тижня екзогенного живлення позитивно впливає на   процеси росту личинок осетрів. Середня маса дослідних риб в 1-ій дослідній групі зросла протягом тижня у 3,96 раза, що на 9% перевищує контрольні значення. У дослідній групі № 2, яка споживала Хітозан, не виявлено вірогідної різниці з середньою масою контрольної групи. Середньодобовий приріст в дослідній групі № 1 становив 24,9%, у групі № 2— 20,7%, у групі № 3, яка слугувала контролем, — 22% за добу.

Після 21 доби експерименту відмічено, що у молоді осетра в групі № 1, яка споживала Левамізол, збільшилась середня маса тіла до 0,794 г, що перевищує контрольні значення на 50,5%. Середня маса молоді дослідної групи № 2 становила 0,661г, що на 25,28% є вищим відносно контрольної групи. Середні темпи росту становили: у групі №1 — 9,3%, у групі № 2— 12,1%, у групі № 3 — 11,3%. 

Показано короткотривалий позитивний вплив імуноостимуляторів на активність травних ензимів осетрів в ювенальний період. Активність α-амілази в організмі риб на 21 добу за дії як Левамізолу, так і Хітозану, є вищою відносно контрольних на 88,2 та 91,4% відповідно. Аналіз впливу імуностимуляторів на активність трансфераз (АлАТ, ЛФ, ГГТП) тканин внутршініх органів підтвердив посилення неспецифічної резистентості організму в короткий період їх дії за рахунок активізації транспортних процесів дефосфорилювання та трансамінування. Також, активність жодного з ензимів не свідчила про порушення гомеостазу.

Наукова новизна.Продемонстровано доцільність застосування синтетичного та органічного імуностимуляторів в підрощенні осетрових риб. Здійснено оцінку впливу цих добавок на рибницькі та біохімічні показники молоді осетрових риб.

Практична значимість.Отримані результати будуть корисними для удосконалення технології раннього підрощення личинок та мальків осетрових риб. Застосування отриманих знань дозволить знизити смертність в критичні періоди їх вирощування та дозволить зміцнити неспецифічний імунітет цих цінних видів риб.

Ключові слова:осетри, збагачення, неспецифічна резистентність, імуностимулятори.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Коваленко В. О., Поліщук Н. В. Вплив гумату калію на темп росту і виживаність стерляді // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. 2018. Вип. 289. С. 95—102. (Серія : Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва).
  2. The response of fish to immunostimulant diets / Vallejos-Vidal E. et al. // Fish & Shellfish Immunology. 2016. Vol. 56. P. 34—69. https://doi.org/10.1016/j.fsi.2016.06.028 
  3. Caipang Ch., Lazado C. Nutritional impacts on fish mucosa: immunostimulants, pre-, and probiotic // Mucosal Health in Aquaculture. 2015. P. 212—255. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-417186-2.00009-1 
  4. Freire C., Sampaio F. Chapter 7 - Stress and disease in aquaculture, and their effects on homeostasis and osmoregulation: The metabolic connection // Aquaculture Pharmacology. 2021. P. 273—295. https://doi.org/10.1016/B978-0-12-821339-1.00010-6 
  5. Levamisole enhances the innate immune response and prevents increased cortisol levels in stressed pacu (Piaractus mesopotamicus) / Pahor-Filho E. et al. // Fish & Shellfish Immunology. 2017. Vol. 65. P. 96—102. https://doi.org/10.1016/j.fsi.2017.04.003 
  6. Siwicki A. Immunostimulating influence of Levamisole on nonspecific immunity in carp (Cyprinus carpio) // Developmental and Comparative Immunology. 1989. Vol. 13. P. 87—91. https://doi.org/10.1016/0145-305X(89)90021-9 
  7. Sakai M. Current research status of fish immunostimulants // Aquaculture. 1999. Vol. 172. P. 66—92. https://doi.org/10.1016/S0044-8486(98)00436-0 
  8. Anderson D. P., Siwicki A. K. Duration of protection against Aeromonas salmonicida in brook trout immunostimulated with glucan or chitosan by injection or immersion // The Progressive Fish-Culturist. 1994. Vol. 56. P. 258—261. https://doi.org/10.1577/1548-8640(1994)056<0258:DOPAAS>2.3.CO;2 
  9. Improvement of dietary value of live foods for fish larvae by feeding them on 52-3 highly unsaturated fatty acids and fat-soluble vitamins / Watanabe T. et al. // Bull. Japan. Soc. Sci. Fish. 1983. Vol. 49. P. 471—479. https://doi.org/10.2331/suisan.49.471 
  10. Reitan K. I., Rainuzzo J. R., Olsen Y. Effect of nutrient limitation on fatty acid and lipid content of marine microalgae // Journal of Phycology. 1994. Vol. 30, iss. 6. P. 972—979. https://doi.org/10.1111/j.0022-3646.1994.00972.x 
  11. ТУ У 24.4-13433137-050:2006. Інструкція до набору реактивів для визначення активності α-амілази (діастази) амілокластичним методом Каравея «альфа-амілаза». ДВ050 від 31.03.2016 р.
  12. ТУ У 24.4-13433137-047-2003. Інструкція до набору реактивів для визначення активності аланінамінотрансферази методом Райтмана-Френкеля «АлАТ». ДВ047 від 30.06.2016 р.
  13. ТУ У 24.4-13433137-047-2003. Інструкція до набору реактивів для визначення активності лужної фосфатази за реакцією з фенілфосфатом (по кінцевій точці) «Лужна фосфатаза». ДВ 047 від 30.06.2016 р. https://doi.org/10.1088/1475-7516/2016/06/047 
  14. ТУ У 24.4-13433137-047-2003. Інструкція до набору реактивів для визначення аткивності гамма-глутамілтранспептидази за реакцією з L-гамма-глутаміл-п-нітроаніліном (розрахунок за калібрувальним графіком, методика – кінцева точка)/ «ГГТП-калібровка». ДВ 047 від 30.06.2016 р.
  15. Гальперин Ю. М., Лазарев П. И. Пищеварение и гомеостаз. Москва : Наука, 1988. 304 с.
  16. Павлов Д. С. Предисловие // Проблемы патологии, иммунологии и охраны здоровья рыб и других гидробионтов : IV Междунар. конф. : расширенные матер. Борок – Москва, 2015. С. 4—5.
  17. Копильчук Г. П., Волощук О. М., Баландюк О. В.  Біохімічні маркери функціонального стану печінки щурів із токсичним гепатитом за умов введення цитрату германію // Біологія тварин. 2017. Т. 19, № 1. С. 59—64. https://doi.org/10.21857/9xn31cvery 
Головна2023№ 2/2023 (64)2023_02-109_128-Zabytivskyi