pdf35

Ribogospod. nauka Ukr., 2023; 2(64): 3-22
DOI: https://doi.org/10.15407/fsu2023.02.003
UDC 597.5/.5 (556.53:282.247.32)

Характеристика прибережних угруповань риб гирлової ділянки р. Віта та проток Дніпра

М. В. Причепа, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут гідробіології НАН України, м. Київ
О. О. Гупало, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут гідробіології НАН України, м. Київ
Ю. О. Коваленко, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут гідробіології НАН України, м. Київ
Т. В. Дворецький, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут гідробіології НАН України, м. Київ
В. В. Триліс, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут гідробіології НАН України, м. Київ

Мета. Дослідити сучасний стан прибережних угруповань риб, особливості розподілу водяних рослин та зообентосу у гирловій ділянці р. Віти та протоках р. Дніпро як важливих ділянок для відтворення іхтіофауни середньої течії Дніпра.

Методика. Дослідження проводили влітку та восени 2022 року на 4 станціях у гирловій ділянці р. Віти та 3 станціях у протоках р. Дніпро в районі Жукового острова. На кожній станції заповнювали польовий протокол із зазначенням гідрологічних та екологічних особливостей місцевості. Для лову риб використовували волокушу (довжина 6 м, висота 1,5 м, діаметр комірки 15 мм), якою робили по 2–3 замети на кожній станції, в залежності від структури берега та дна. Видову приналежність риб визначали, утримуючи їх у ємностях із свіжою водою, після чого вони були повернені у водойму в живому стані.

Результати. Вища водна рослинність на досліджуваних ділянках проток Дніпра представлена переважно високотравними та прикріпленими формами з вільноплаваючим листям (асоціації очерету звичайного Phragmites australis та рдесника кучерявого Potamogeton crispus; очерету звичайного Phragmites australis + рогозу вузьколистого Typha angustifolia — рдесника кучерявого Potamogeton crispus; глечиків жовтих Nuphar lutea). Ці ділянки характеризуються оптимальним кисневим режимом для розвитку угруповань перифітонних та літофільних угруповань зообентосу (біомаса донних безхребетних — 9,44 г/м2, чисельність — 24400 екз./м2), які є основним об’єктом живлення для риб-бентофагів та еврифагів. За період досліджень на станціях у протоках зареєстровано 25 видів риб з 5 родин. З них дві третини — аборигенні види з чисельним переважанням плоскирки (Blicca bjoerkna Linnaeus, 1758), плітки (Rutilus rutilus Linnaeus, 1758) та бичка пісочника (Neogobius fluviatilis Pallas, 1814). Частка неолімнетиків становила 28% (домінуючі представники з родини бичкових Gobiidae). Загалом у структурі іхтіоценозу переважали довгоциклові риби — 44%. Частка лімнофілів становила 52%, а реофілів — 32%, псамолітофілів — 40%, фітофілів — 40%. Це вказує на важливість таких ділянок річки для відтворення зазначених екологічних груп риб.

У гирловій ділянці р. Віти переважала вільноплавна рослинність, представлена угрупованнями сальвінії плаваючої (Salvinia natans) та ряски малої (Lemna minor), що позначилось на формуванні домінантної фітофільної групи зообентосу, основна біомаса якої становила 5,78 г/м2, а чисельність — 8365 екз./м2. Видовий склад риб за період досліджень нараховував 14 видів з 7 родин, де за чисельністю переважала плоскирка  (Blicca bjoerkna Linnaeus, 1758), краснопірки (Scardinius erythrophthalmus Linnaeus, 1758) та плітки (Rutilus rutilus Linnaeus, 1758). У структурі іхтіофауни найбільша частка припала на аборигенні види. Частка неолімнетиків та дистанційних вселенців становила по 14,3%. Іхтіоценоз прибережних ділянок р. Віти представлений видами з довгим та середнім життєвим циклом. Частка індиферентів та лімнофілів складала відповідно 50 та 43%. За відношенням до нерестового субстрату тут домінували фітофіли — 57%.

На досліджуваних ділянках зустрічаються п’ять раритетних видів риб, занесених до охоронних списків різного рівня: чехоні (Pelecus cultratus Linnaeus, 1758), гірчака (Rhodeus amarus Bloch, 1782), в’язь (Idus idus Linnaeus, 1758), підуста (Chondrostoma nasus Linnaeus, 1758), білизни (Aspius aspius Linnaeus, 1758).

Наукова новизна. Проведено комплексний аналіз типів рослинних асоціаційгирлової ділянки р. Віти та проток Дніпра, приурочених до них угруповань зообентосу та рибного населення. Встановлена екологічна структура прибережних угруповань риб за видовим складом і відносною чисельністю, а також за типом живлення, циклічністю, типом нересту, відношенням до течії. Вперше в іхітофауні р. Віти виявлено сонячного окуня (Lepomis gibbosus Linnaeus, 1758), що свідчить про натуpалізацію і розширення ареалу цього виду.

Практична значимість. Природна збереженість ландшафтно-біотопічних умов гирлової ділянки р. Віти та розташованих поблизу проток важлива для відтворення типових іхтіокомплексів середньої течії Дніпра. Реєстрація низки раритетних видів на цих ділянках дає підстави для розширення Смарагдової мережі для риб, що входять до Резолюції 6 Бернської конвенції, а також для охорони природних оселищ, які включені до Резолюції 4 Бернської конвенції.

Ключові слова: угруповання риб, раритетні види, чужорідні види, Смарагдова мережа.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Вишневський В. І. Малі річки Києва: Наукове видання. Київ : Інтерпрес ЛТД, 2013. 84 с.
  2. Вишневський В. І. Малі річки Києва. Київ : Інтерпрес ЛТД, 2007. 28 с.
  3. Vellinga P., Van Verseveld W. J. Climate change and extreme weather events. Amsterdam : Institute for environmental studies ; WWF, 2000. 46 p.
  4. Київ як екологічна система: природа — людина — виробництво — екологія / Стецюк В. В. та ін. Київ : Центр екологічної освіти та інформації, 2001. 259 с.
  5. Екологічні проблеми Київських водойм і прилеглих територій / Романенко О. В. та ін. Київ : Наукова думка, 2015. 189 с.
  6. Марковський Ю. М. Морфологія водойм заплавин Дніпра // Тр. Ін-ту гідробіології АН УРСР. 1941. № 17. С. 5—38.
  7. Макрофиты и донная фауна водоемов устьевой области р. Виты / Афанасьев С. А. та ін. // Гидробиологический журнал. 2001. Т. 37, № 2. С. 26—35.
  8. Стратегия сохранения биологического и ландшафтного разнообразия бассейна Днепра / Романенко В. Д. и др. ; ред. Билоконь В. Н. Киев : Ай-Би, 2004. 106 с.
  9. Abramiuk I., Afanasyev S. Structural characteristic of ichthyoplankton in a small river flowing within a bar plain of the Dnipro River // Ribogospod. nauka Ukr. 2017. № 3(41). P. 5—16.
  10. Белінг Д. До характеристики рибного населення заповідника «Конча Заспа» // Збірник праць державного рибного заповідника «Конча-Заспа». 1928. Т. 1. С. 84—101.
  11. Афанасьев С. А., Цыбульский А. И. Ихтиофауна водоемов рекреационной зоны Киева в устьевой области р. Вита // Экология городов и рекреационных зон : Междунар. науч.-практ. конф., 25–26 июня 1998 г. : матер. Одесса : Астропринт, 1998. С. 13—17.
  12. Абрам’юк І. І. Молодь риб гирлової ділянки р. Віта // Сучасні проблеми теоретичної та практичної іхтіології : VI Міжнар. іхтіол. наук.-практ. конф., 9-12 жовт. 2013 р. матер. Тернопіль : Вектор, 2013. С. 20—23. https://doi.org/10.15407/fsu2017.03.005 
  13. Біологічна структура популяцій домінуючих видів риб гирлової ділянки р. Віти та їх живлення / Кирилюк О. П. та ін. // Сучасні проблеми теоретичної і практичної іхтіології : VII Міжнар. іхтіол. наук.-практ. конф., 10–13 вер. 2014 р. : матер. Херсон : Грінь Д. С., 2014. С. 116—119.
  14. Инвентаризация ихтиофауны устьевой области реки Вита / Афанасьев С. А. и др. // Озерные экосистемы: биологические процессы, антропогенная трансформация, качество воды : ІІІ Междунар. науч. конф., 17–22 сент. 2007 г. : матер. Минск—Нарочь, 2007. С. 275—276.
  15. Мовчан Ю. В. Риби України (визначник-довідник). Київ, 2011. 420 с.
  16. Fasset N. C. A manual of aquatic plants. Madison : University of Wisconsin Press, 1969.
  17. IPNI. International plant names index. 2021. URL : https://www.ipni.org. (accessed : 15.06.2021).
  18. Методи гідроекологічних досліджень поверхневих вод / ред. Романенко В. Д. Київ : Логос, 2006. 408 с.
  19. Fish passes — Design, dimensions and monitoring / FAO/DVWK. Rome : FAO, 2002. 119 p.
  20. Distribution and abundance of fish eggs and larvae in three tributaries of the Upper Uruguay River (Brazil) / Nappi Corrêa R. et al. // Environ. Biol. Fish. 2011. Vol. 91. P. 51—61. https://doi.org/10.1007/s10641-010-9759-x 
Головна2023№ 2/2023 (64)2023_02-003_022-Prychepa