pdf35

Ribogospod. nauka Ukr., 2020; 4(54): 5-21
DOI: https://doi.org/10.15407/fsu2020.04.005  
УДК 597-152.6:639.2.03(477)

СУЧАСНИЙ СТАН ІХТІОЦЕНОЗУ, ВИДОВОГО СКЛАДУ ТА ПОПУЛЯЦІЙ РИБ У БАСЕЙНАХ МАЛИХ РІЧОК ПРИП’ЯТСЬКОГО ПОЛІССЯ УКРАЇНИ — ШЛЯХИ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА ВІДНОВЛЕННЯ

В. В. Сондак, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
О. В. Волкошовець, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне
Н. Л. Колесник, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут рибного господарства НААН, м. Київ
М. Ю. Симон, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут рибного господарства НААН, м. Київ

Мета. Дослідити іхтіоценози, видовий склад і сучасний стан популяцій риб в басейнах малих річок Прип’ятського Полісся України, запропонувати шляхи їх реабілітації та відновлення.

Методика. Проаналізовано дані за останні 60 років про результати контрольних обловів зимувальних ям приток першого порядку річки Прип’ять — правобережних (річки Вижівка, Горинь, Ствига, Стир, Стохід, Тетерів, Тур’я, Уборть, Уж) і лівобережних (річки Словечна, Случ, Тіна), а також понад 300 заплавних озер річки Десна. Облови здійснювали експедиційним шляхом з використанням човнів, неводів і ставних знарядь лову перед встановленням льоду, в листопаді–грудні. Були використані як загальноприйняті в іхтіології та екології методики, так і опитування рибалок-любителів.

Результати. Виявлено кризовий стан регіону «Верхній Дніпро», що підтверджується даними про зниження на цілий порядок рівня його рибопродуктивності. Причинами цього є: недотримання басейнового підходу при природокористуванні, неефективність природоохоронних заходів, відсутність заходів щодо реабілітації «природних локалітетів» для відтворення аборигенної іхтіофауни. Зауважимо, що створення Національних заповідників і природних парків (Шацький, Прип’ять-Стохід, Рівненський, Поліський, Менський та ін.) несуттєво вплинуло на загальний стан проблеми, та має скоріше декларативне значення. Оскільки, хоча в них і зберігаються окремі місця формування умов відтворення для аборигенної флори, фауни та цінних природних ландшафтів, однак, це не впливає на загальну екологічну ситуацію в річковій мережі. Це зумовлено тим, що в ній величина поверхневого стоку з територій без руйнівного антропогенного впливу, які й формують гідрохімічний режим, становить частки відсотка від загальної суми. Відповідно, спостерігається: обміління русел річок, нівелювання дна, замулення зимувальних ям, скорочення чисельності маточного поголів’я, деградація нерестовищ, брак заходів із зарибнення. Це призводить до того, що показники видобутку риби в малих річках Прип’ятського Полісся України знизились за останні 20 років у 10 разів.

Наукова новизна. Розглянуто питання взаємозв’язку супровідної річкової мережі та рибопродуктивності річок, у тому числі й Київського (приймає стік річки Дніпро) та верхів’їв Канівського (приймає стік річки Десна) водосховищ. Окреслена їх роль у функціонуванні трилатерального природного комплексу, розташованого на території України, Білорусі та Польщі. Проаналізовано можливість створення на базі існуючих заповідних територій в складі Прип’ятського та Деснянського гідроекологічних коридорів, у межах України, іхтіоекологічного резервату «Верхній Дніпро».

Практична значимість. Доведено, що внаслідок створення резервату «Верхній Дніпро», вдасться не тільки створити стабільну базу для природного відтворення аборигенної іхтіофауни у верхів’ях каскаду Дніпровських водосховищ, але й забезпечити якісною водою населення міста Києва та Київської області. Запропоновано концепцію реабілітації, відтворення та збереження біорізноманіття аборигенної іхтіофауни в річковій мережі для збереження стабільності біосфери, на реалізацію якої потрібні незначні кошти.

Ключові слова: іхтіофауна, іхтіоценоз, іхтіоекосистема, відновлення нерестовищ, річка Прип’ять, річка Дніпро, річка Десна.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Вернадский В. И. Размышления натуралиста. Книга 2. Научная мысль как планетарное мышление. Москва : Наука, 1917. 191 с.
  2. Вернадский В. И. Биосфера. Лениград : Науч. хим.-техн., 1926. 146 с.
  3. Гриб Й. В., Клименко М. О., Сондак В. В. Відновна гідроекологія порушених річкових та озерних систем. Рівне : Волинські обереги, 1999. 346 с.
  4. Гриб Й. В., Сондак В. В., Волкошовець О. В. До питання токсичності стічних і природних вод // Вісник НУВГП. 2006. № 4(36). С. 294—304.
  5. Гриб Й. В., Куньчик Т. Н., Сондак В. В. Оцінка локальних загроз і критеріїв збереження біорізноманіття водних екосистем // Водне господарство України. 2007. № 2. С. 25—31.
  6. Козлов В. И. Экологическое прогнозирование ихтиофауны пресных вод в связи с сохранением видового биоразнообразия и созданием устойчивых рыбных сообществ : автореф дис. на соискание уч. степени докт. биол. наук. Санкт-Петербург, 1995. 48 с.
  7. Романенко В. Д., Гриб И. В. Концептуальные подходы при формировании гидроэкологических коридоров // Гидробиологический журнал. 2003. № 5. С. 3—20.
  8. Сондак В. В., Волкошовец О. В. Екологічні та іхтіологічні закономірноcті відродження аборигенної іхтіофауни у трансформованій річковій мережі Західного Полісся України // ІІ Всеукраїнський з’їзд екологів : збірник наук праць. Вінниця, 2009. С. 116—119.
  9. Сондак В. В. Особливості формування стресових ситуацій та ризики виживання аборигенної іхтіофауни у поверхневих водах України // Доповіді НАН України. 2008. № 7. С. 191—199.
  10. Пенязь В. С. Рыбы реки Припяти // Ученые записки БГУ. 1957. С. 107—146.
  11. Реабилитация ихтиофауны Припятского гидроэкологического коридора с позиций гидроэкологии / Гриб Й. В. та ін. // Рибогосподарська наука України. 2019. № 4. С. 5—22. https://doi.org/10.15407/fsu2019.04.005 
  12. Гриб Й. В., Сондак В. В., Волкошовець О. В. Формування ризиків виживання іхтіофауни у річкових басейнах України. Концепція науки «Ризикологія» // Рибогосподарська наука України. 2018. № 2. С. 7—29.
  13. Sondak V., Gryb Y., Volkoshovets O. Spatiial biomarker to assess the conditions of the reproduction of native fish surface waters of Ukraine // Modern Technologies of Propagation and Restocking of Native Fish Species : International Scientific and Practical Conference, May 22, 2019 : book of abstracts. Mukachevo, Ukraine, 2019. P. 61—63.
  14. Directive 2000/60 EC of the European Parliament and of the Commit of 23 October 2000 establishing a frame work for Community action in the field of water policy // Officinal journal of the European Communities. 22.12.2000. № 327. 72 p.
Головна2020№ 4/2020 (54)2020_04-005_021-Sondak-rus