pdf35

Ribogospod. nauka Ukr., 2019; 1(47): 68-85
DOI: 10.15407/fsu2019.01.068
УДК [639.3.043:636.087.73]:639.371.52

Стан системи антиоксидантного захисту організму коропа при згодовуванні амаранту (Amaranthus Linnaеus, 1753) в стандартних і стресових умовах вирощування

Р. А. Паламарчук, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут рибного господарства НААН, м. Київ
О. В. Дерень, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут рибного господарства НААН, м. Київ
Н. Г. Михайленко, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут рибного господарства НААН, м. Київ
М. З. Кориляк, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут рибного господарства НААН, м. Київ

Мета. Встановити ефективність застосування амаранту (Amaranthus) в годівлі коропа за стандартних умов вирощування та за впливу поширених у рибництві стрес-чинників з метою активації системи антиоксидантного захисту їх організму.

Методика. Рибницькі та гідрохімічні дослідження проведено за загальноприйнятими методиками. Концентрацію дієнових кон’югатів досліджували за методом, що ґрунтується на реакції оптичної густини гептанізопропанольного екстракту ліпідів. Визначення концентрації ТБК-активних продуктів проводили спектрофотометрично за кольоровою реакцією з тіобарбітуровою кислотою. Активність супероксиддисмутази (СОД) — за визначенням відсотка гальмування реакції відновлення нітросинього тетразолію в присутності феназинметасульфату. Активність каталази — за зміною концентрації Н2О2. Визначення вмісту білка проводили за методом Бредфорда.

Результати. Дослідження проведено на базі акваріальної Інституту рибного господарства НААН. Проаналізовано вплив на активність системи антиоксидантного захисту організму однорічок коропа додаткового введення до складу раціону амаранту в кількості 10%. Вирощування здійснювали в стандартних умовах і за впливу поширених у рибництві стрес-чинників: забруднення водного середовища, викликаного впровадженням інтенсифікаційних заходів; комплексного забруднення водного середовища з одночасним зниженням вмісту розчиненого у воді кисню.

В результаті досліджень, при додатковому згодовуванні коропам амаранту за стандартних умов вирощування, встановлено тенденцію до збільшення вмісту СОД в м’язах і в печінці (на 5,9–8,3%) та до зростання вмісту продуктів пероксидного окиснення ліпідів (на 14,3–15,7%). За впливу стрес-чинників відмічено більш виражені тенденції. Так, при забрудненні водного середовища активність СОД в м’язах достовірно зросла (р<0,01), разом з тим зріс вміст дієнових кон’югатів (р˂0,01). У печінці відмічено тенденцію до збільшення активності каталази на 2,9% і зниження вмісту дієнових кон’югатів на 44,1%. За комплексного впливу стрес-чинників в м’язах активність каталази і ТБК-продуктів має тенденцію до зниження, дієнові кон’югати — до збільшення, а СОД зростає (р<0,01). У печінці коропів є тенденція до зростання вмісту каталази і СОД відповідно на 16,5 і на 5,9%. При цьому знижується вміст продуктів пероксидного окиснення ліпідів — ТБК-продуктів (р<0,01) і дієнових кон’югатів (р<0,001).

Наукова новизна. Здійснено аналіз антиоксидантних властивостей амаранту та ступеня впливу згодовування даної добавки однорічкам коропа на активність системи антиоксидантного захисту їх організму у стандартних умовах вирощування і за впливу поширених у рибництві стрес-чинників.

Практична значимість. Введення амаранту до складу основного раціону коропа у виробничих умовах можна використовувати як спосіб зниження ступеня негативного впливу поширених у рибництві стрес-чинників зовнішнього середовища (забруднення в результаті інтенсифікаційних заходів та зниження вмісту розчиненого у воді кисню до критичних значень) на функціональний стан організму риб шляхом підвищення активності системи антиоксидантного захисту.

Ключові слова: короп, амарант, вирощування, годівля, стресові чинники, система антиоксидантного захисту.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Бекина Е. Н. Реакция организма карпа на негативные воздействия, сопутствующие рыбоводному процессу : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. биол. наук : спец. 03.00.10 «Ихтиология». Москва, 1994. 27 с.
  2. Леус Ю. В. Перекисне окиснення ліпідів та антиоксидантний захист у риб під впливом факторів водного середовища : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. біол. наук : спец. 03.00.17 «Гідробіологія». Київ, 1998. 16 c.
  3. Грубинко В. В., Леус Ю. В. Перекисное окисление липидов и антиоксидантная защита у рыб // Гидробиологический журнал. 2001. Т. 37, № 1. С. 64—78.
  4. Метаболічні аспекти формування кисневого гомеостазу в екстремальних станах / Тимочко М. Ф. та ін. Львів : Львівський медичний ін-т, 1998. 142 с.
  5. Попова Е. М., Кощій І. В. Ліпіди як компонент адаптації риб до екологічного стресу // Рибогосподарська наука України. 2007. № 1. С. 49—56.
  6. Єлісєєва О. П. Механізми жирнокислотної і гіпоксичної стимуляції кисневозалежних процесів при формуванні адаптаційних реакцій : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. біол. наук : спец. 03.00.04 «Біохімія». Київ, 2014. 43 c.
  7. Доклиническое изучение безопасности фитопрепаратов, обладающих гепатопротекторными свойствами / Крепова Л. В. и др. // Актуальные проблемы создания новых лекарственных препаратов природного происхождения : 8 Междунар. съезд «Фитофарм 2004», 21-23 июня 2004 г. : матер. Санкт-Петербург, 2004. С. 111—114.
  8. Ноллед Лоуд. Європа проти антибіотиків // Тваринництво України. 2005. № 2. С. 19—20.
  9. Гальцев В. П., Стоцький П. І., Сєнік В. Б. Огляд застосування амаранту та один зі способів отримання амарантової олії як джерела сквалену // Аграрний вісник Причорномор’я. 2012. Вип. 63. C. 188—191.
  10. Карасьова Н. В. Перспективи використання амаранту // Хранение и переработка зерна. 2009. № 1. C. 31—33.
  11. Паламарчук Р. А., Дерень О. В. Визначення ефективності використання амаранту (Amaranthus) в годівлі коропа за різних умов вирощування // Рибогосподарська наука України. 2018. № 2. С. 103—115. https://doi.org/10.15407/fsu2018.02.103 
  12. Алекин О. А. Основы гидрохимии. Ленинград : Гидрометеоиздат, 1970. 412 с.
  13. СОУ 05.01–37–385:2006. Вода рибогосподарських підприємств. Загальні вимоги та норми. Київ : Міністерство аграрної політики України. 2006. 15 с. (Стандарт Мінагрополітики Украпїни).
  14. Стальная И. Д. Метод определения диеновой коньюгации ненасыщеных высших жирних кислот // Современные методы в биохимии. 1977. С. 63—64.
  15. Коробейникова Е. Н. Модификация определения продуктов перекисного окисления липидов в реакции с тиобарбитуровой кислотой // Лабораторное дело. 1989. № 7. С. 8—9.
  16. Дубинина Е. Е., Сальникова Л. А., Ефимова Л. Ф. Активность и изоферментный спектр супероксиддисмутазы эритроцитов и плазмы крови человека // Лабораторное дело. 1983. № 10. С. 30—33.
  17. Королюк М. А., Иванова Л. И., Майорова И. Г. Метод определения активности каталазы // Лабораторное дело. 1988. № 1. С. 16—19.
  18. Bradford M. M. A rapid and sensitive method for the quantitation of microgram quantities of protein utilizing the principle of protein-dye binding // Anal. Biochem. 1976. Vol. 72. P. 248—254. https://doi.org/10.1016/0003-2697(76)90527-3 
  19. Плохинский H. A. Руководство по биометрии для зоотехников. Москва : Колос, 1969. 256 с.
  20. Гринжевський М. В., Пшеничний Д. Р. Вирощування дволіток коропів у ставах за інтенсивною технологією. Київ : Інкос, 2009. 192 с.
  21. Шерман І. М. Ставове рибництво. Київ : Урожай, 1994. 336 с.
Головна2019№ 1/2019 (47)2019_01-068_085-Palamarchuk