Ribogospod. nauka Ukr., 2018; 3(45): 28-38
DOI: 10.15407/fsu2018.03.028
УДК 639.371.15:639.311

Формування ремонтно-маточного стада та відтворення європейського харіуса Thymallus thymallus (Linnaeus) у штучних умовах

А. І. Кучерук, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут рибного господарства НААН України, м. Київ
А. І. Мрук, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. Інститут рибного господарства НААН України, м. Київ
І. Ю. Бузевич, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут рибного господарства НААН України,
м. Київ

Мета. Розробити методи формування ремонтно-маточного стада та відтворення європейського харіуса у контрольованих умовах рибних господарств Карпатського регіону.

Методика. В ході роботи яку проводили упродовж 2014–2017 рр. використовували загальновизнані у рибництві методи досліджень. Вирощування однорічок та дволіток риб проводили у ставах площею 135 м2. Для інкубації ікри застосовували горизонтальні апарати для лососевих риб типу Шустера. Для годівлі молодших вікових груп харіуса використовували штучний спеціалізований корм європейського виробника «БіоМар».

Результати. Впродовж трьох років на базі Державної установи рибницького форелевого заводу «Лопушно» було вирощене ремонтно-маточне стадо європейського харіуса у віці трирічок загальною кількістю 15 екз. За 8 місяців до відтворення із раціону харіуса було вилучено штучний корм та повністю замінено на природний. Для годівлі риб використовували заморожених личинок хірономід (Сhironomidae). Кормовий коефіцієнт природного корму за термін вирощування маточного стада в середньому становив 6 одиниць.

Середня маса плідників, використаних у відтворенні, становила 181,3 г, середня довжина –– 25,0 см. Межі коливань за масою у самців складали від 190 до 260 г, у самиць –– від 134 до 200 г; за довжиною –– у самиць –– від 24,5 до 29,0 см, у самців — від 26 до 32 см. Самці на 35,8% переважали самиць за середньою масою; відповідно аналогічний результат спостерігали за середньою довжиною, яка у самців була більшою на 7%. Робоча плодючість самиць в середньому становила 2762±491 ікринок. Запліднення ікринок в середньому складало 60%.

Наукова новизна. Вперше в Україні розроблено цілісний механізм наукових принципів та методичних рекомендацій з формування племінних стад та штучного відтворення європейського харіуса з метою відновлення чисельності популяцій у річках Карпатського регіону.

Практична значимість. Проведені дослідження є основою для планування, та виконання робіт з відновлення чисельності популяцій європейського харіуса у водоймах Карпатського регіону.

Ключові слова: європейський харіус, формування ремортно-маточного стада, штучне відтворення, рибницькі показники, чисельність популяції.

ЛІТЕРАТУРА

1. Афанасьев С. О. Структура біотичних угруповань та оцінка екологічного стану річок басейну Тиси. Київ : Інтертехнодрук, 2006. 101 с.

2. Алимов А. Ф. Роль биологического разнообразия в экосистемах // Вестн. РАН. 2006. Т. 76, № 11. С. 989—994.

3. Габчак Н. Ф. Сучасний прояв руслових процесів та специфіка протипаводкового захисту господарських об’єктів у басейні Тиси в межах Закарпатської області // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. 2004. № 3. С. 36—42.

4. Дубіс Л. Ф. Методика та основні результати екологічних досліджень річкових басейнів території Закарпатської області // Вісник Львів. ун-ту. 1994. Вип. 19. С. 70—79. (Серія географічна).

5. Мрук А. І., Великопольський І. Й., Устич В. І. Європейський харіус басейну р. Теребля та аспекти його штучного відтворення // Рибогосподарська наука України. 2012. № 1. С. 53—60.

6. Мрук А. І., Устич В. І., Маслянка І. І. Сучасний стан та перспективи відтворення цінних лососевих видів риб в Закарпатті // Проблемы воспроизводства аборигенных видов рыб : науч. сб. Київ : Світ рибалки, 2005. С. 196—200.

7. Тишков А. А. Теория и практика сохранения биоразнообразия. К методологии охраны живой природы в России // Экол. вестн. России. 2006. № 10. С. 9—12.

8. Хандожевская А. И., Мрук А. И., Великопольский И. И. Характеристика европейського хариуса (Thymallus thymallus (L.)) из р. Красношурка // Третья Междунар. конф. молодых ученых NACEE : тезисы докл. Санкт-Петербург, 2013. С. 54—55. (Вестник государственной полярной академии ; № 1 (12)).

9. Фомин В. К., Островский М. П. Нерестовая миграция європейского хариуса ( Thymallus thymallus L.) в ручьевых условиях // Распределение и поведение рыб. Москва : Ин-т эволюц. морфол. и экол. животных АН СССР, 1992. С. 89—107.

10. Mruk A., Ustych V. First experience of artificial reproduction of the european grayling (Thymallus thymallus) in Ukraine // International Workshop on the Restoration of fish Populations, Dusseldorf, Germany. Dusseldorf, 2009. P. 63.

11. Peňáz M. Early development of the grayling Thymallus thymallus (Linnaeus, 1758) // Acta Scientiarium Naturalium Academiae Scientiarum Bohemoslovacae Brno. 1975. Vol. 9. P. 1—35.

12. Witkowski A. The grayling (Thymallus thymallus (L.)) from the rivers of lower Silesia, Poland // Acta hydrobiol. 1975. Vol. 17. P. 355—370.