pdf35

Ribogospod. nauka Ukr., 2018; 2(44): 116-129
DOI: 10.15407/fsu2018.02.116 
УДК 597.554.3:628.394.1

Деякі адаптивні реакції карася сріблястого Carassius auratus gibelio (Bloch) за надмірного навантаження амонійним азотом

Ю. О. Коваленко, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут гідробіології НАН України, м. Київ
М. Т. Примачов, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут гідробіології НАН України, м. Київ
О. С. Потрохов, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут гідробіології НАН України, м. Київ
О. Г. Зіньковський, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут гідробіології НАН України, м. Київ

Мета. Встановити морфофізіологічні зміни та рівень накопичення енергоємних сполук у карася сріблястого (Carassius auratusgibelio(Bloch, 1782)) за дії різної тривалості підвищеної концентрації амонійного азоту у воді.

Методика. В роботі були визначені морфофізіологічні показники карася сріблястого, а саме: коефіцієнт вгодованості, індексу печінки та селезінки, вміст білків, ліпідів, глікогену в органах і тканинах, а також вміст глюкози в плазмі крові риб. Збір та опрацювання іхтіологічних матеріалів виконані у відповідності до загальновизнаних методик.

Результати.Проведені дослідження показали, що при істотній концентрації амонійного азоту (до 24,3 мг N/дм3) та зі збільшенням часу адаптації (від 3 місяців до декількох поколінь) в одновікових групах риб виявлено різницю в довжині та масі тіла, що підтверджується показниками вгодованості за Фультоном і Кларк. У карася з найменшим та найбільшим часом адаптації — 3 місяці за концентрації 24 мг N/дм3 та в декілька поколінь до концентрації амонійного азоту 48 мг N/дм3 — індекс печінки був зменшений на 8,0 та 22,7% порівняно з контролем, а у риб, що адаптувалися 3 роки до концентрації 24,3 мг N/дм3,  індекс печінки, навпаки, збільшився. У всіх дослідних групах карася сріблястого було встановлено сталий вміст білка в м’язах. За адаптації риб за 3 місяці вміст ліпідів у їхній печінці був дещо вищий (на 6%), ніж контрольне значення, проте у карася з адаптацією протягом 3 років вміст ліпідів був значно нижчим, ніж у контролі (на 35%), а у риб з тривалою адаптацією вміст ліпідів у печінці наближується до контрольних значень. Також вміст глікогену в печінці піддослідних риб має вищий вміст відповідно до тривалості адаптації (3 місяці та 3 роки), проте за найдовшої адаптації до концентрації амонійного азоту 48 мг N/дм3накопичення глікогену також наближується до контрольних значень.

Наукова новизна. Вперше вивчені адаптивні можливості карася сріблястого при довготривалому впливі високих концентрацій амонійного азоту за морфофізіологічними показниками.

Практична значимість. Отримані дані можливо використовувати для розуміння особливостей пристосування коропових риб (на прикладі сріблястого карася) до існування у водоймах, що піддаються надмірній дії сполук азоту. Це дасть змогу оцінити у подальшому, як за таких умов формуються нові стійкі/опірні популяції риб.

Ключові слова: карась сріблястий, адаптація, амонійний азот, індекс печінки, індекс селезінки, коефіцієнт вгодованості, білки, ліпіди, глікоген.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Wilcove D. S., Chen L. Y. Management costs for endangered species // Conservation Biology. 1998. Р. 1405—1407. https://doi.org/10.1111/j.1523-1739.1998.97451.x 
  2. Boesch D. F., Dennison W., Houde K. Factors in the decline of coastal ecosystems. Washington : Science, 2001. 1591 р.
  3. Ситник Ю. М., Арсан О. М., Киричук Г. Є. Вміст іонів важких металів у органах та тканинах молюсків деяких водойм міської зони Києва // Наукові записки Тернопільського Національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. 2012. № 2 (51). С. 230—236. (Серія : Біологія).
  4. Дгебуадзе Ю. Ю. Экологические закономерности изменчивости роста рыб : автореф. дис. на соискание уч. степени докт. биол. наук. Москва, 1998. 54 с.
  5. Сыромятникова С. И., Колмыков С. И., Корнилов А. Г. Азотистое загрязнение объектов Белгородской области в сельскохозяйственных и горнопромышленный районах // Научные ведомости. 2012. № 15 (134), вып. 20. С. 173—177. (Серия Естественные науки).
  6. Швед Т. А., Ісаєв С. Д. Оцінка дотримання вимог щодо прибережних захисних смуг на прикладі об’єктів м. Києва // Інтегроване управління водними ресурсами : наук. збірник. 2014. № 2. 121 с.
  7. Добрянська Г. М., Мельник А. П., Янович Н. Є. Особливості вміст важких металів в організмі різних видів промислових риб // Науковий вісник ЛНУВМБТ ім. С.З. Гжицького. 2013. Т. 15, № 1 (55), ч. 4. С. 53.
  8. Потрохов О. С. Фізіолого-біохімічні механізми адаптації риб до змін екологічних чинників водного середовища : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. біол. наук : 03.00.10. Київ : ІГБ НАН України, 2011. 44 с.
  9. Алекин О. А., Семенов А. Д., Скопинцев Б. А. Методика определения аммонийного азота и свободного аммиака. Ленинград : Гидрометеоиздат, 1973. 103 с.
  10. Практикум по биохимии / ред. С. Е. Северина, Г. А. Соловьевой. Москва : МГУ, 1989. 510 с.
  11. Lowry J. O. H., Rosenbnrough N. J., Farr A.L. et al. Protein measurement with the Folin phenol reagent // J. Biol. Chem. 1951. Vol. 193, № 1. P. 265—275.
  12. Правдин И. Ф. Руководство по изучению рыб. Москва : Пищевая промышленность, 1966. 376 с.
  13. Яржомбек А. А., Лиманский В. В., Щербина Т. В. Справочник по физиологии рыб. Москва : Агропромиздат, 1986. 192 с.
  14. Вплив кадмію та хрому (VI) на стан антиоксидантної системи в клітинах крові коропа (Cyprinus carpio L.) / Багдай Т. В. та ін. // Біологія тварин. 2015. Т. 17, № 1. С. 11—14.
  15. Фунг Н. Д., Распопов В. М., Сергеева Ю. В. Морфобиологическая характеристика заводской молоди осетра для формирования запасов // Вестник АГТУ. 2013. № 2. С. 191—196. (Серия : Рыбное хозяйство).
  16. Гейна К. М. Біологічна характеристика промислового стада сріблястого карася (Carassius auratus gibelio (Bloch, 1782)) Дніпровсько-Бузької гирлової системи // Рибогоподарська наука України. 2017. № 3. С. 37—49.
  17. Клименко О. М., Куновський Ю. В., Присяжнюк Н. М. Динаміка змін фізичних параметрів кровотворних органів коропа впродовж вегетаційного періоду // Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва. 2013. № 10 (105). С. 44.
  18. Пронина Г. И., Ревякин А. О., Корягина Н. Ю., Патологические изменения поджелудочной железы и печени рыб под действием аллоксана // Биомедицина. 2013. Т. 1, № 3. 59 с.
  19. Htun-Han M. The reproductive biology of the dab Limanda limanda (L.) in the North Sea: gonosomatic index, hepatosomatic index and condition factor // Fish boil. 1978. P. 369—378.
  20. Жиденко А. А. Особенности пластического обмена карпа разного возраста под. действием гербецидов // Вісник Дніпропетровського університету. 2008. № 16, т. 3. С. 84—92. (Біологія. Екологія).
  21. Рыжков Л. П., Кучко Т. Ю. Селезенка — морфофизиологический индикатор качества состояния популяции рыб // Экологическая физиология водных организмов. Петрозаводск, 1992. С. 11—17.
  22. Примачев М. Т. Комплексное влияние паразитов и загрязнения воды на морфо-физиологические показатели рыб // Проблеми функціонування та підвищення продуктивності водних екосистем : ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. : тези доп. Дніпро : Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, 2017. С. 34—35.
  23. Дорохова И. Н. Особенности морфофизиологических и биохимических параметров печени морского ерша из бухт с различным уровнем загрязнения // Современные проблемы физиологии и биохимии водных организмов. Экология физиология и биохимия водных организмов : Обзор статей. 2010. С. 44—47.
  24. Кириллов В. Н. Особенности липидного обмена в организме рыб в условиях повышенной минерализации воды // Вестник АГТУ. 2009. № 1. С. 132—133. (Серия : Рыбное хозяйство).
  25. Арсан В. О. Енергозабезпечення організму коропа при адаптації до змін концентрації іонів важких металів у водному середовищі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. біол. наук : спец. 03.00.10 «Іхтіологія». Київ, 2004. 20 с.
  26. Попова Е. М., Кощій І. В. Ліпіди як компонент адаптації риб до екологічного стресу // Рибогосподарська наука України. 2007. № 1. С. 49—56.
  27. Бычкова Л. И., Симаков Ю. Г. Ихтиотоксикология. Учебно-методический комплекс дисциплин по специальности (направлению) 110901.65 – Водные биоресурсы и аквакультура. 2012. 389 с.
  28. Жуков Д. А. Биология поведения: гуморальные механизмы. СПб : Речь, 2007. 443 с.
  29. Kennish M. J. Environmental threats and environmental future of estuaries // Environmental Conservation. 2002. Vol. 29, № 1. Р. 78—107. https://doi.org/10.1017/S0376892902000061 
  30. Причепа М. В., Потрохов О. С., Зіньковський О. Г. Метаболічні стрес-реакції в окуня Perca fluviatilis L. та йоржа Gymnocephalus cernua L. за дії фенолу та біхромату калію // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. 2014. № 1 (58). С. 44—50. (Серія : Біологія).
Головна2018№ 2/2018 (44)2018-02_116-129_Kovalenko