pdf35

Ribogospod. nauka Ukr., 2017; 3(41): 5-16
DOI: https://doi.org/10.15407/fsu2017.03.005
УДК [597+574.583] (282.274.32)

СТРУКТУРНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІХТІОПЛАНКТОНУ МАЛОЇ РІЧКИ, ЩО ПРОТІКАЄ В МЕЖАХ великоГРИВИСТОЇ ЗАПЛАВИ ДНІПРА

І. І. Абрам'юк, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут гідробіології НАН України, м. Київ
С. О. Афанасьєв, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут гідробіології НАН України, м. Київ

Мета. На прикладі малої річки, що протікає крупногривистою заплавою Дніпра, дослідити видовий склад прибережного іхтіопланктону, динаміку його структури протягом сезону та її відмінності на різних ділянках річки.

Методика. Прибережний іхтіопланктон досліджували протягом чотирьох сезонів 2011–2014 рр. на річці Віта — правій притоці Дніпра, що зазнає підпору внаслідок роботи Канівського гідровузла. Дослідженнями охоплено основне русло, сполучену з ним постійну затоку, а також тимчасово затоплені ділянки заплави та відокремлені від русла заплавні озера. Проби відбирали стандартними мальковими сачками та спливаючими сітками Бедженала. Визначення молоді риб проводили під бінокулярним мікроскопом МБС–9. Періоди і етапи розвитку молоді визначали за системою В. В. Васнєцова. Видове різноманіття іхтіопланктону оціновали за індексом Шеннона.

Результати. Основу прибережного іхтіопланктону протягом травня–липня складали личинки лімнофільних видів риб родини коропових. На початку періоду у руслі та затоці переважали личинки плітки, згодом вони заміщувались личинками більш теплолюбних видів, серед яких основу чисельності складала краснопірка. У заплавних озерах та тимчасово залитих ділянках заплави основу прибережного іхтіопланктону навесні складали личинки карася та краснопірки, влітку у заплавних озерах кількісно переважали личинки вівсянки.У зарослих ділянках вперше знайдено личинок інвазивного виду головешки-ротана. Реофільні види риб серед молоді не виявлені, що вказує на відсутність умов для їх нересту при сучасному гідрологічному режимі річки.

Наукова новизна. Вперше досліджено прибережні угруповання ранньої молоді риб малої притоки Дніпра, розглянуто сезонну динаміку їх структури, визначено основні місця нересту промислових видів риб.

Практична значимість. Одержані результати показують важливу роль малих приток Дніпра у відтворенні багатьох видів риб, зокрема промислово цінних. Вони можуть слугувати основою для визначення найбільш придатних місць для відновлення популяцій риб, а також правильного планування заходів, спрямованих на охорону, збереження та відновлення іхтіофауни малих річок та пов'язаних з ними водойм.

Ключові слова: малі річки, крупногривиста заплава, гідрологічний режим, прибережний іхтіопланктон, лімнофільні види, інвазивні види.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Distribution and abundance of fish eggs and larvae in three tributaries of the Upper Uruguay River (Brazil) / Nappi Corrêa R. et al. // Environ. Biol. Fish. 2011. Vol. 91. P. 51—61.
  2. Fish passes — Design, dimensions and monitoring / FAO/DVWK. Rome : FAO, 2002. 119 p.
  3. Вишневський В. І. Малі річки Києва. Київ : Інтерпрес ЛТД, 2007. 28 с.
  4. Стецюк В. В., Романчук С. П., Щур Ю. В. Київ як екологічна система: природа-людина-виробництво-екологія. Київ : Центр екологічної освіти та інформації, 2001. 259 с.
  5. Марковський Ю. М. Морфологія водойм заплавин Дніпра // Тр. Ін-ту гідробіології АН УРСР. 1941. № 17. С. 5—38.
  6. Стратегия сохранения биологического и ландшафтного разнообразия бассейна Днепра / Романенко В. Д. и др. ; ред. Билоконь В. Н. Киев : Ай-Би, 2004. 106 с.
  7. Макрофиты и донная фауна водоемов устьевой области р. Виты / Афанасьев С. А. и др. // Гидробиологический журнал. 2001. № 2. С. 26—35.
  8. Шарлемань М. Державний заповідник «Конча Заспа» // Збірник праць державного рибного заповідника «Конча Заспа». 1928. Т. 1. С. 11—24.
  9. Овчинник М. До вивчення темпу росту ляща (Abramis brama L.) р. Дніпра Київського району // Збірник праць державного рибного заповідника «Конча Заспа». 1928. Т. 1. С. 56—62.
  10. Белінг Д. До характеристики рибного населення заповідника «Конча Заспа» // Збірник праць державного рибного заповідника «Конча Заспа». 1928. Т. 1. С. 84—101.
  11. Афанасьев С. А., Цыбульский А. И. Ихтиофауна водоемов рекреационной зоны Киева в устьевой области р. Вита // Экология городов и рекреационных зон : Междунар. науч.-практ. конф. : тезисы докл. Одесса : Астропринт, 1998. С. 13—17.
  12. Инвентаризация ихтиофауны устьевой области реки Вита / Афанасьев С. А. и др. // Озерные экосистемы: биологические процессы, антропогенная трансформация, качество воды : ІІІ Междунар. науч. конф. : тезисы докл. Минск–Нарочь, 2007. С. 275—276.
  13. Водний фонд України. Штучні водойми — водосховища і ставки : довідник / Гребінь В. В. та ін. ; ред. Хільчевський В. К., Гребінь В. В. Київ : Інтерпрес ЛТД, 2014. 164 с.
  14. Сухойван П. Г. Розмноження риб у Кременчуцькому водоймищі // Біологія риб Кременчуцького водоймища / ред. Сухойван П. Г. Київ : Наукова думка, 1970. С. 34—119.
  15. Долинский В. Л. Молодь рыб в зарослях воздушно-водной растительности // Гидробиологический журнал. 1983. № 3. С. 96—100.
  16. Фомичев О. А. Биотопное распределение молоди рыб в прибрежной зоне водотоков дельты Волги в период покатной миграции // Научный бюллетень КаспНИРХ. 2000. № 1. С. 157—158.
  17. Холостова Е. В. Видовой состав, численность, распределение, эколого-морфологические особенности личинок весеннее-нерестующих рыб в Свияжском заливе Куйбышевского водохранилища в период дестабилизации его экосистемы // Вестник Татарстанского отделения Российской экологической академии. 2005. № 4. С. 27—32.
  18. Белый Н. Д. Скат судака на ранних стадиях развития в реке Ольшанке // Вопросы ихтиологии. 1960. Вып. 16. С. 164—174.
  19. Bagenal T. B. A buoyant net designed to catch freshwater fish larvae quantitatively // Freshwater Biology. 1974. Vol. 4(2). P. 107—109.
  20. Долинский В. Л., Кудринская О. И. Всплывающая сеть для лова молоди рыб // Гидробиологический журнал. 2002. № 4. С. 99—101.
  21. Коблицкая А. Ф. Определитель молоди пресноводных рыб. Москва : Легкая и пищевая промышленность, 1981. 208 с.
  22. Воскобойникова О. С., Павлов Д. А. Личиночное развитие ротана-головешки Perccottus glenii (Perciformes, Gobioidei, Odontobutidae) в связи с происхождением рыб подотряда Gobioidei // Вопросы ихтиологии. 2006. № 6. С. 826—841.
  23. Васнецов В. В. Этапы развития костистых рыб // Очерки по общим вопросам ихтиологии. Москва : АН СССР, 1953. С. 207—217.
  24. Мовчан Ю. В. Риби України (визначник-довідник). Київ : Золоті ворота, 2011. 444 с.
  25. Шитиков В. К., Розенберг Г. С., Зинченко Т. Д. Количественная гидроэкология: методы системной идентификации. Тольятти : ИЭВБ РАН, 2003. 463 с.
  26. Методи гідроекологічних досліджень поверхневих вод / Арсан О. М. та ін. ; ред. Романенко В. Д. Київ : ЛОГОС, 2006. 408 с.