Ribogospod. nauka Ukr., 2017; 2(40): 68-77
DOI: https://doi.org/10.15407/fsu2017.02.068 
УДК 597-18:597.554.3(282.247.322.171)

Динамічність мікроструктури мезонефросу ляща (Abramis brama Linnaeus, 1758) Дніпровсько-Бузької гирлової системи у зв’язку з нерестовою міграцією

К. М. Гейна, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Інститут рибного господарства НААН України, м. Київ
М. С. Козій, Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. , Чорноморський національний університет ім. Петра Могили, м. Миколаїв

Мета. Проаналізувати за допомогою мікроанатомічних методів досліджень структуру мезонефросу ляща (Abramis brama Linnaeus, 1758) в період нерестової міграції, визначити перспективу використання даних мікроанатомічного моніторингу в іхтіологічній практиці з метою оцінки функціонального статусу риб.

Методика. Збір іхтіологічних матеріалів здійснювався за дозвільними документами Інституту рибного господарства НААН України, а обробка — в лабораторії кафедри водних біоресурсів і аквакультури Херсонського ДАУ.

Для збору іхтіологічних матеріалів застосовувалися ставні сітки, частикові ятері, закидні неводи. Облікові станції розташовувалися по ходу нерестової міграції виду з Дніпровського лиману в заплавну систему Дніпра.

Польову і камеральну обробку матеріалу проводили за допомогою авторського устаткування і оригінальних методик, спеціально призначених для гістологічної діагностики тканин гідробіонтів тваринного походження.

Результати. Основою адаптації нирок ляща до водойм з різною солоністю є структурна неоднорідність нефронів, виражена у величині і будові ниркових тілець і звитих канальців. Значні коливання показників осмолярності в межах акваторій пониззя Дніпра достовірно впливають на зміну будови і функції нефрогенної тканини у вигляді зменшення діаметру капсули Боумена–Шумлянського на 9,0 мк. Зміни діаметру капсули Боумена–Шумлянського особин з середовища з помірною мінералізацією фіксується в межах 6,0 і 4,0 мк. На користь факту зниження функціональної активності конволюти свідчить також і зменшення висоти епітеліоцитів проксимальних звитих канальців на 3,0; 2,0 і 4,0 мк.

Коливання співвідношення нефрогенної і гемопоетичної тканин носить балансний характер, що може бути пов'язане з перерозподілом цих складових у зв'язку з виникненням адаптації під дією хлорид-іонів.

Дислокація іонотранспортуючих клітин поблизу кровоносних судин і навколо епителіоцитів канальців свідчить про участь мезонефросу в іонорегуляторних процесах, підвищуючи стійкість до зміни осмолярності середовища.

При зниженні осмолярності в мезонефросі ляща змінюється функціональна активність нефрону, що виражається в зменшенні діаметру ниркових тілець і висоти епітелію проксимальних звитих канальців.

Наукова новизна. Вперше за останній час проведений детальний мікроанатомічний аналіз структури мезонефросу статевозрілих особин ляща Дніпровсько-Бузької гирлової системи. Істотно уточнена і доповнена інформація відносно таксономічних особливостей трансформації нефрогенної тканини риб в умовах нерестової міграції.

Практична значимість. Фактична інформація надає можливість використання отриманого матеріалу не тільки в морфофізіологічних дослідженнях, але також в практиці іхтіології і рибництва у зв'язку з існуючою проблемою пониження життєвого статусу особин, що зумовлює скорочення запасів ряду цінних промислових видів, що утворили напівпрохідні форми в дельтових акваторіях річкових систем.

Ключові слова: нефрон, мезонефрос, нефрогенна тканина, осморегуляція, адаптація.

ЛІТЕРАТУРА

1. Автандилов Г. Г. Морфофункциональные методы исследования в норме и патологии: учебник для студентов медицинских техникумов и ВУЗов. Киев: Здоровье, 1983. 168 с.
2. Мовчан Ю. В. Риби України (визначник-довідник). Київ: Золоті Ворота, 2011. 444 с.
3. Брюзгин В. Л. Методы изучения роста рыб по чешуе, костям и отолитам. Киев: Наукова думка, 1969. 187 с.
4. Козий М. С. Оценка современного состояния гистологической техники и пути усовершенствования изучения ихтиофауны: монография. Херсон: Олди-плюс, 2009. 310 с.
5. Козій М. С. Перспективи впровадження методики діоксанового зневоднення у процесі викладання гістології//Вісник аграрної науки Причорномор’я. 2008. Вип. 4 (47). С. 176—179.
6. Козій М. С. Гістологічний аналіз осморегуляції у лосося чорноморського (Salmo trutta labrax)//Наукові записки Тернопільського педагогічного університету ім. В. Гнатюка. 2010. С. 263—266. (Серія: біологія).
7. Козий М. С. Гистоморфологические особенности ихтиофауны юга Украины: монография. Херсон: Олди-плюс, 2011. 310 с.
8. Лепилина И. Н. Развитие мезонефроса у личинок осетровых рыб//Вопросы ихтиологии. 2007. Т. 47, № 1. С. 86—92.
9. Возрастные, видовые и экологические особенности состава головной почки трех видов пресноводных костистых рыб Рыбинского водохранилища/Назарова Е. А. и др.//IX съезд гидробиологического общества РАН: тез. докл. Тольятти, 2006. С. 53—54.
10. Плохинский Н. А. Руководство по биометрии для зоотехников. Москва: Колос, 1969. 255 с.